Постанова № 54358408, 24.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. Справа№ 910/16498/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Куксова В.В.

при секретарі

судового засідання: Грабенко В.А.

за участі представників сторін:

позивача Бондарчук Д.М. дов. від 17.02.2015 б/н;

відповідача Мокрецький О.В. дов. від 09.09.2015 № 611/22;

третя особа не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги ПАТ "Центренерго", м.Київ

на Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.15

у справі № 910/16498/15 (суддя Курдельчук І.Д.)

за первісним позовом ТОВ "Імпел Грифінн Груп", м.Київ

до відповідача ПАТ "Центренерго", м.Київ

третя особа, яка не заявляє самостійні

вимоги на предметспору на стороні

відповідача Зміївська ТЕС ПАТ "Центренерго"

про стягнення заборгованості у розмірі 14 475,14 грн. за

Договором про надання послуг з дератизації та

дезинсекції приміщень на території Зміївської ТЕС

ПАТ "Центренерго" №15/94 від 05.03.15

за зустрічним позовом ПАТ "Центренерго", м.Київ

до відповідача ТОВ "Імпел Грифінн Груп", м.Київ

про стягнення заборгованості у розмірі 13 424,78 грн. за

Договором про надання послуг з дератизації та

дезинсекції приміщень на території Зміївської ТЕС

ПАТ "Центренерго" №15/94 від 05.03.15

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Імпел Гріффін Груп" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ПАТ "Центренерго" про стягнення: заборгованості у сумі 14 475,14 грн., з якої 12 584 грн. основного боргу, який виник за Договором від 05.03.2012 № 15/94 про закупівлю послуг (далі - Договір), 958,20 грн. 3% річних, 932,94 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 № 910/16498/15 було порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 28.07.2015; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Зміївську теплову електричну станцію ПАТ "Центренерго".

28.07.2015 ПАТом "Центренерго" було подано місцевому господарському суду в порядку ст. 60 ГПК України Зустрічну позовну заяву до ТОВ "Імпел Гріффін Груп" про стягнення заборгованості у сумі - 13 424,78 грн., з якої 9 191,74 грн. пені, 4 233,04 грн. штрафу за порушення виконавцем умов Договору від 05.03.2012 № 15/94.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 № 910/16498/15 Зустрічну позовну заяву було прийнято до розгляду.

04.08.2015 ПАТом "Центренерго" в порядку ст. 22 ГПК України було подано Заяву про уточнення зустрічних позовних вимог, в якій просило стягнути з ТОВ "Імпел Гріффін Груп" 2 620,48 грн. пені та 1 206,80 грн. штрафу. Вказана Заява про зменшення позовних вимог була прийнята судом першої інстанції до розгляду, подальший розгляд даної справи здійснювався з врахуванням цієї Заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 № 910/16498/15 первісний позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Імпел Гріффін Груп" 12 584,00 грн. основного боргу; 958,20 грн. 3% річних, у задоволенні решти первісного позову, а саме в частині стягнення пені відмовлено; у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено, як заявлених безпідставно.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач за первісним позовом ПАТ "Центренерго" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 № 910/16498/15 скасувати частково та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити ТОВ "Імпел Гріффін Груп" в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 958,20 грн. та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом ПАТ "Центренерго" до ТОВ "Імпел Гріффін Груп", в іншій частині позовних вимог щодо відмови у стягненні пені, судове рішення залишити без змін.

Ухвалою КАГС від 28.09.2015 № 910/16498/15 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача за первісним позовом (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Куксова В.В., Яковлєва М.Л.). та призначено судове засідання на 24.11.2015.

В судове засідання від 24.11.2015 представник третьої особи не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про його належне повідомлення свідчить залучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення про вручення третій особі Ухвали КАГС про відкладення розгляду справи від 28.09.2015 за № 09-33/40335/15.

Враховуючи, що присутні представники позивача та відповідача за первісним позовом не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника третьої особи, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ПАТ "Центренерго" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.03.2012 між ТОВ "Імпел Гріффін Груп" (виконавець) та ПАТ "Центренерго" (замовник) було укладено Договір, за умовами якого:

- виконавець зобов'язується надати послуги в строки, на умовах і в порядку, передбаченому Договором, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (пункт 1.1 Договору);

- найменування, вид та характеристики послуг визначені у Додатку № 1 до Договору (пункт 1.2 Договору);

- обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника (пункт 1.3 Договору);

- ціна Договору зазначена у Додатку № 1 до Договору та складає 73 056 грн. (пункт 3.1 Договору);

- ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 3.2 Договору);

- розрахунки за Договором проводяться в безготівковій формі у національній валюті України в порядку, передбаченому Додатком №1 до Договору на підставі рахунку виконавця (пункт 4.1 Договору);

- до рахунку додаються наступні документи: акт приймання - передачі послуг (якщо рахунок не на передоплату); інші документи, визначені в додатку № 1 до Договору, як такі, що додаються до рахунку (пункт 4.2 Договору);

- факт надання послуг за Договором підтверджується актом приймання-передачі послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками - по закінченню певного етапу (періоду) надання послуг або по закінченню надання всього комплексу послуг (пункт 5.3 Договору);

- замовник зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати надані послуги згідно з актом приймання-передачі послуг (підпункти 6.1.1 та 6.1.2 пункту 6.1 Договору);

- виконавець зобов'язаний, зокрема: забезпечити надання послуг у строки, встановлені Договором; забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим Договором (підпункти 6.3.1 та 6.3.2 пункту 6.3 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеному у Додатку № 1 до Договору (пункт 10.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в.о. директора Зміївської ТЕС Бабенко І.А, який діяв від імені ПАТ "Центренерго" на підставі Довіреності від 17.01.2012 № 37/22, та від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Генеральним директором Опанасюком В.В., який діяв на підставі Статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

У Додатку № 1 до Договору сторони узгодили таке:

- загальна вартість послуг складає 73 056,00 грн.;

- розрахунки з виконавцем за Договором здійснюються замовником в такому порядку: протягом 10 днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі послуг;

- строк дії Договору до 31.12.2012, а в частині взаємних розрахунків до повного виконання зобов'язань сторін.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Імпел Гріффін Груп" надавало послуги ПАТ "Центренерго" протягом березня - грудня 2012, що підтверджується наступними Актами приймання-передачі: від 30.04.2015 № 1249; від 31.05.2012 № 1250; від 30.06.2012 № 1680; від 31.07.2012 № 2266; від 28.09.2012 № 2599; від 31.10.2012 № 2912; від 30.11.2012 № 3235; від 31.12.2012 № 3540. (а/с 127-132)

Вказані Акти підписані повноважними представниками обох сторін та скріплені їх печатками без зауважень, а тому прийняті як належні докази виконання ТОВ "Імпел Гріффін Груп" умов Договору.

Разом з тим, відповідач за первісним позовом умови Договору з оплати виконав частково. Так, ПАТ "Центренерго" не було здійснено розрахунок за надані послуги на суму - 12 584 грн. за жовтень-листопад 2012 року.

Виконавець виставив замовнику наступні Рахунки на оплату: від 23.10.2012 № 3144 на суму 6 300 грн. та від 19.11.2012 № 3460 на суму 6 284 грн..

В свою чергу, відповідач за первісним позовом вказані Рахунки не оплатив та за отримані послуги остаточно не розрахувався.

17.11.2014 ТОВ "Імпел Гріффін Груп" надіслало ПАТ "Центренерго" Претензію від 10.11.2014 № 20/11-14 з вимогою сплатити заборгованість. Вказана Претензія була залишена відповідачем за первісним позовом без відповіді та належного реагування.

ПАТ "Центренерго" заперечувало проти позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ "Імпел Гріффін Груп" припустилося порушення умов Договору, а саме не надало послуги на суму - 60 472 грн., а тому ПАТ "Центренерго" скористалося своїм правом та призупинило виконання свого зобов'язання за Договором з оплати, посилаючись на частину третю статті 538 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Але відповідач за первісним позовом ПАТ "Центренерго" не надав суду жодного документального підтвердження того, що виконавцем не було виконано обов'язку з надання послуг за вказаний ним спірний період.

Разом з тим, матеріали справи містять належні докази, що підтверджують виконання умов Договору, а саме надання, обумовлених сторонами, послуг з дератизації та дезинсекції приміщень на території Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" №15/94 від 05.03.15.

Крім того, ПАТ "Центренерго" з 2012 року до початку розгляду даного господарського спору не заявляло жодних претензій щодо кількості, якості наданих ТОВом "Імпел Гріффін Груп" послуг.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що позивач за первісним позовом в обумовлений Договором строк, надав послуги, а відповідач за первісним позовом за вказані послуги не розрахувався.

За вищевикладених обставин, судом першої інстанції встановлено, що первісні позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 12 584 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, ТОВ "Імпел Гріффін Груп" просив стягнути з ПАТ "Центренерго" 958,20 грн. 3% річних і 932,94 грн. пені. Позивачем визначено наступні періоди прострочення:

- з 11.11.2012 до 10.06.2015 щодо послуг, наданих за Актом від 31.10.2012; (а/с 49)

- з 10.12.2012 до 10.06.2015 щодо послуг, наданих за актом від 30.11.2012. (а/с 50)

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем за первісним позовом розрахунки 3% річних, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними, а тому такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Місцевим господарським судом, доводи ПАТ "Центренерго" щодо неправомірності нарахування 3% річних в період дії мораторію, визнано необґрунтованими, оскільки 3% річних не є штрафними санкціями у розумінні Господарського кодексу України чи ЦК України.

Щодо вимог позивача ТОВ "Імпел Гріффін Груп" до відповідача ПАТ "Центренерго" про стягнення пені у сумі 932,94 грн., судом першої інстанції зазначено наступне.

Відповідачем за первісним позовом було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені.

В абзаці першому та п'ятому підпункту 2.1 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (далі - Постанова № 10) зазначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

Якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності згаданої заяви лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.

Пунктом 2.2 Постанови № 10 визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позивачем за первісним позовом нараховано пеню, посилаючись на пункт 4.3 Договору та Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що пункт 4.3 Договору не містить умов щодо нарахування пені.

Разом з тим, у пункті 2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 932,94 грн.

Щодо позовних вимог в частині зустрічного позову, за яким ПАТ "Центренерго" просив стягнути з ТОВ "Імпел Гріффін Груп" 2 620,48 грн. пені та 1 206,80 грн. штрафу, посилаючись на ненадання виконавцем послуг на всю суму, яка визначена умовами Договору, судом першої інстанції відзначено таке.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання, або несвоєчасного виконання послуг стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості і крім цього, Виконавець відшкодовує всі понесені замовником збитки, заподіяні затримкою виконання виконавцем зобов'язань за Договором, а у разі здійснення попередньої оплати виконавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Імпел Гріффін Груп" належним чином виконало умови Договору та надало послуги у повному обсязі визначеному Договором.

Позивач за зустрічним позовом не мав жодних зауважень під час надання послуг і протягом двох років після їх отримання.

ПАТ "Центренерго" не заявлялися будь-які претензії до виконавця щодо якості чи кількості послуг. Разом з тим, послуги, які є предметом Договору, за своєю природою є послугами з прибирання.

З Актів приймання-передачі вбачається, що відповідач за зустрічним позовом надавав послуги з прибирання кожного місяця за період березень-грудень 2012 року, здійснюючи прибирання на визначеній умовами Договору території.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, підстав для стягнення пені та штрафу немає, оскільки не доведено факт порушення умов Договору виконавцем щодо надання послуг.

Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первісний позов є доведеним, обґрунтованим, і таким, що підлягає частковому задоволенню та у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, як заявленого необґрунтовано.

У доводах апеляційного оскарження ПАТ "Центренерго" наголошує на тому, що Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 № 910/16498/15 в частині стягнення 3 % річних у сумі 958,20 грн. та відмови у задоволенні зустрічного позову прийнято внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що оскільки Ухвалою ГСМК від 09.02.2004 № 15/76-б-43/624-б було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Центренерго", то ТОВ "Імпел Гріффін Груп" є поточним кредитором, з посиланням на те, що позивач за первісним позовом просить стягнути заборгованість, яка виникла у 2014 році, тобто після порушення справи про банкрутство. При цьому, скаржник звертає увагу колегії суддів на ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за якою протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойки (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Що стосується наведених тверджень відповідача про відсутність підстав для нарахування позивачем 3% річних на суму боргу, то такі твердження колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначені відсотки не є штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) в розумінні ч.1 ст.230 ГК України, оскільки мають іншу правову природу. Зобов'язання боржника щодо сплати таких відсотків річних врегульовано ст.536 та ч.2 ст.625 ЦК України. Зокрема, згідно зі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В зв'язку з наведеним, за оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про те, що сума нарахованих ТОВ "Імпел Гріффін Груп" 3% річних підлягає стягненню з ПАТ "Центренерго", оскільки не є штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а, відтак, на зобов'язання щодо сплати цих відсотків не поширюється дія мораторію, запровадженого Ухвалою ГСМК від 09.02.2004 № 15/76-б-43/624-б про банкрутство ПАТ "Центренерго". Адже, у відповідності з ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойки (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Зазначена правова позиція визначена Верховним Судом України при здійсненні касаційного перегляду рішень у справах даної категорії, зокрема у Постанові ВСУ від 17.01.2006 у справі №11/690.

З врахуванням положень ст.ст.536, 625 ЦК України не заслуговують на увагу посилання скаржника на неправильне застосування судом першої інстанції ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які грунтуються на помилковому баченні відповідачем відсотків за неправомірне користування коштами в якості штрафної санкції.

Серед іншого, у доводах апеляційного оскарження ПАТ "Центренерго" не погоджується з прийнятим рішенням місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні зустрічних вимог до ТОВ "Імпел Гріффін Груп" про стягнення заборгованості у сумі - 13 424,78 грн., з якої 9 191,74 грн. пені, 4 233,04 грн. штрафу за порушення виконавцем умов Договору. В обґрунтування наведеного скаржник наголошує на тому, що ТОВом "Імпел Гріффін Груп" не було надано послуги на суму 60 472,00 грн. (73 056,00 грн. - 12 584,00 грн.), чим прострочив виконання зобов'язання та порушив умови Договору. З огляду на наведене, позивач за зустрічним позовом у своїй апеляційній скарзі просить стягнути пеню за період 01.01.2013 по 01.06.2013 у сумі - 1 620,48 грн. та штраф у розмірі - 1 206,80 грн..

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що наведені доводи апеляційного оскарження ПАТ "Центренерго" базуються на тих же доказах та поясненнях, що надавалися у суді першої інстанції, яким вже надана належна правова оцінка за оскарженим Рішенням.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги ПАТ "Центренерго" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ "Центренерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 № 910/16498/15 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 № 910/16498/15 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 № 910/16498/15 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/16498/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді М.Л. Яковлєв

В.В. Куксов