Ухвала суду № 54357902, 08.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 р.Справа № 816/2919/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015р. по справі № 816/2919/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

31.07.2015 року позивачка, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, в якому просила визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2015 року №0002152204/1229, яким до позивачки застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 34000,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року по справі № 816/2919/15 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22 квітня 2015 року №0002152204/1229 в частині застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року по справі № 816/2919/15 в частині задоволення позовних вимог та винести нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивачка, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року по справі №816/2919/15 та винести нове рішення, яким задовольнити вимоги позивачки і скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22 квітня 2015 року №0002152204/1229 як протиправне та яке не відповідає вимогам законодавства України.

В обґрунтування вимог своїх апеляційних скарг сторонами по справі було зазначено, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка у встановленому законом порядку зареєстрована як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку платників податків в Кременчуцькій ОДПІ, є платником єдиного податку ІІ групи, основний вид економічної діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Співробітниками Головного управління Міндоходів у Полтавській області на підставі наказу від 24.03.2015 року № 263 та відповідно до направлень від 24.03.2015 року №№535-539 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності - магазину "Маркет Опт", розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті від 02.04.2015 року (реєстраційний номер від 03.04.2015 року № 0176/16/3/22/НОМЕР_1, бланк №0000187) порушення позивачкою вимог частини дванадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідних ліцензій.

На підставі зазначеного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 22.04.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002152204/1229, яким до позивачки застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 34000,00 грн.

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомлення-рішенням відповідача, позивачка для захисту своїх прав звернулась до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з протиправності та необхідності скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 22.04.2015 року №0002152204/1229 в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000,00 грн.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивачки та у частковому задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції та спростовує доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як визначено підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, - у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційною інстанцією, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області 24.02.2015 отримано лист Решетилівського селищного голови ОСОБА_2 від 24.02.2015 вих. № 02-32/121, за змістом якого повідомлено про ймовірні порушення вимог податкового законодавства суб'єктами господарювання, що здійснюють підприємницьку діяльність у магазині "Маркет Опт" за адресою: АДРЕСА_1.

24.03.2015 року в.о. начальника Головного управління ДФС у Полтавській області видано наказ №263 "Про проведення фактичної перевірки", яким вирішено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності, а саме - магазин "Маркет Опт" за адресою: АДРЕСА_1.

За приписами пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Так, фактичну перевірку позивача проведено п'ятьма співробітниками Головного управління ДФС у Полтавській області.

Згідно з пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Матеріалами справи підтверджено, що направлення на перевірку та копію наказу про її проведення вручено під підпис ОСОБА_3 (особі, що здійснює розрахунки в магазині), а тому колегія суддів погоджується з висновком с суду першої інстанції, що відповідачем дотримано порядок проведення фактичної перевірки.

Також колегія суддів зазначає, що законний інтерес платника податків в проведенні контролюючим органом перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Разом з тим, як підтверджено матеріалами справи, фахівці податкової інспекції були допущені до перевірки, здійснили перевірку та зафіксували у відповідному акті факт реалізації позивачем алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності ліцензій.

В силу підпункту 191.1.16 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача підстав для проведення фактичної перевірки господарської одиниці, в якій здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено колегією суддів, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є виявлений в ході проведення перевірки магазину "Маркет Опт", розташованого у АДРЕСА_1, факт реалізації продавцем ОСОБА_3 через касу №3 пачки сигарет "Winston XS Silver" та пляшки слабоалкогольного енергетичного напою "Revo" без наявності відповідних ліцензій.

За твердженням відповідача, наведене є порушенням частини дванадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Стосовно доводів апеляційної скарги позивача, а саме, що вона не здійснює реалізацію тютюнових виробів та алкогольних напоїв у магазині "Маркет Опт", продукція даного виду належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, який має ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями, продавець ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційною інстанцією, що в ході проведення 24.03.2015 фактичної перевірки господарського об'єкту - магазину "Маркет Опт" співробітниками Головного управління Міндоходів у Полтавській області на касі № 3 придбано пачку сигарет "Winston XS Silver" та пляшку слабоалкогольного енергетичного напою "Revo", про що касиром видано чек № 272.

Позивачка під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечував факту здійснення нею реалізації товарів у магазині "Маркет Опт" через касу № 3.

Також матеріалами справи підтверджено, що 24.03.2015 реалізацію товарів через касу №3 у магазині "Маркет Опт" здійснювала продавець-касир ОСОБА_3

У залучених до матеріалів справи копіях опису грошових коштів від 24.03.2015 та направлень від 24.03.2015 № №535-539 містяться записи наступного змісту: "ОСОБА_3, особа, що проводила розрахунки в магазині "Оптовичок", каса належить ФОП ОСОБА_1", "ОСОБА_3, особа, що здійснює розрахунки в магазині "Маркет Опт", каса №3, АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_1".

Опис грошових коштів від 24.03.2015 року та направлення на перевірку від 24.03.2015 №№535-539 містять власноручний підпис ОСОБА_3

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає підтвердженим факт реалізації ОСОБА_3 24.03.2015 року тютюнових виробів та алкогольних напоїв від імені та в інтересах ФОП ОСОБА_1

Стосовно посилань позивача в апеляційній скарзі на копію трудового договору від 23.05.2015 року № 8, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 24 Кодексу законів про працю трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, окрім іншого, при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Відповідно до пункту 2 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260 (у редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 14.10.2010 №320) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2001 за № 554/5745, укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

Згідно з пунктом 5 вказаного Порядку відповідальна особа центру зайнятості в день подання фізичною особою (або дорученням уповноваженою нею особою) трудового договору, а у разі відсутності працівника при проведенні реєстрації трудового договору - в день подання фізичною особою (або дорученням уповноваженою нею особою) документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку, реєструє його у книзі реєстрації трудових договорів за формою, згідно з додатком. Трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації.

А в силу пункту 6 згаданого Порядку відповідальна особа центру зайнятості на підставі запису про реєстрацію трудового договору, зробленого в книзі реєстрації трудових договорів, робить на трьох примірниках трудового договору запис: "Трудовий договір зареєстрований "дата" місяць рік N (найменування центру зайнятості) М.П. підпис, (прізвище, ім'я, по батькові посадової особи центру зайнятості)".

Дослідивши копію трудового договору від 23.03.2015 № 8, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на ньому відсутня відмітка про реєстрацію трудового договору в державній службі зайнятості.

До того ж, зі змісту трудового договору встановлено, що його укладено у двох примірниках, тоді як пунктом 2 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю встановлено необхідність укладення трудового договору у трьох примірниках, а тому за вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає копію трудового договору від 23.03.2015 року №8 в якості належного доказу у справі.

Так само колегія суддів не приймає в якості належного доказу письмові пояснення ОСОБА_3, за змістом яких остання стверджує про перебування у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 та зазначає, що факт реалізації продавцем ОСОБА_3 тютюнових виробів та алкогольних напоїв через касу № 3 магазину "Маркет Опт" знайшов своє підтвердження матеріалами справи, а будь-які пояснення вказаної особи не можуть сприйматись як належний доказ у справі з огляду на її перебування у трудових відносинах з власниками господарської одиниці.

Колегія суддів, враховуючи все вищезазначене, зазначає, що спеціальними у спірних відносинах є норми Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", згідно з частиною дванадцятою статті 15 якого роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

У відповідності до абзацу 5 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Аналізуючи наведені положення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" колегія суддів зазначає, що застереження відносно перевірки наявності ліцензій стосується саме фактів реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв, штрафні (фінансові) санкції до особи застосуються саме в разі виявлення фактів реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв без відповідних ліцензій.

Також колегія суддів зазначає, що визначальним у спірних відносинах є встановлення саме факту реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв без наявності у особи, що здійснює таку реалізацію, відповідних ліцензій.

ФОП ОСОБА_1 проти відсутності у неї ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями не заперечувала під час розгляду справи в суді першої інстанції факт здійснення продавцем-касиром ОСОБА_3 24.03.2015 року реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв через касу № 3 магазину "Маркет Опт", на якій здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1, що підтверджено матеріалами справи у їх сукупності та не спростовано позивачем іншими доказами та доводами апеляційної скарги, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність доводів Кременчуцької ОДПІ щодо порушення позивачем вимог частини дванадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних ліцензій.

Стосовно доводів про рішення щодо зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції за реалізацію тютюнових виробів та алкогольних напоїв без наявності відповідних ліцензій в розмірі 34000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено зі змісту розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, при визначенні розміру штрафних (фінансових) санкцій контролюючий орган виходив з необхідності їх застосування окремо щодо фактів роздрібної торгівлі без відповідних ліцензій алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Колегія суддів зазначає, що системний аналіз норми положень абзацу 5 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є підставою для висновку про те, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій законодавцем розглядається як одне порушення.

Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого адміністративного суду України від 26.03.2012 (номер судового рішення в ЄДРСР 24810125) та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.05.2014 (номер судового рішення в ЄДРСР 39472161), а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно розрахував розмір штрафних (фінансових) санкцій, виходячи з необхідності їх застосування окремо щодо реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв.

Стосовно доводів позивача, що у спірному рішенні відповідач помилково послався на застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", адже відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних ліцензій визначено статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", колегія суддів зазначає, що оскільки вказана помилка не впливає на суть виявленого порушення, підстави для скасування спірного рішення з наведеної обставини відсутні.

Твердження позивача про відсутність у відповідача повноважень щодо застосування штрафів за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" також є безпідставними, оскільки згідно з частиною четвертою статті 17 згаданого Закону рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 року по справі № 816/2919/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів - відповідача та позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Також колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 року було задоволено клопотання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про надання відстрочки сплати судового сбору за подання апеляційної скарги, а оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін, в силу приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", з відповідача до Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1004,85 грн.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2015р. по справі № 816/2919/15 залишити без змін.

Стягнути з Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (Код ЄДРПОУ 39780421) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1004,85 (одна тисяча чотири) грн. 85 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Чалий І.С. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2015 р.