Ухвала суду № 54357728, 08.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 р.Справа № 573/1675/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

в присутності представника позивача Сенченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунальної установи Сумської обласної ради "Атинський психоневрологічний інтернат" на постанову Білопільського районного суду Сумської області від 29.09.2015р. по справі № 573/1675/15-а

за позовом Комунальної установи Сумської обласної ради "Атинський психоневрологічний інтернат"

до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Комунальна установа Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат», звернувся до суду із позовом до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив :

-визнати бездіяльність відповідача з розгляду звернень директора Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_3 від 08.12.2014 року № 385, 06.04.2015 року № 102/1 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га. на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області неправомірною;

-скасувати рішення 34 сесії Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області від 16.04.2015 року в частині надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства гр. ОСОБА_2 на дану земельну ділянку з подальшою передачею її в оренду у зв'язку з порушенням процедури прийняття цього рішення:

-зобов'язати відповідача розглянути на черговому пленарному засіданні сесії клопотання подані директором Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_3 від 08.12.2014 року № 385, від 06.04.2015 року № 102/1 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га. на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області в порядку та в строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України та прийняти у відповідності до чинного законодавства України рішення.

-скасувати п.2 рішення 33 сесії Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області від 04.03.2015 року в частині включення земельної ділянки площею 42,0445 га в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для створення фермерського господарства;

-зобов'язати відповідача розглянути на черговому пленарному засіданні сесії інше клопотання, яке буде подане директором Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_3 про передачу земельної ділянки в оренду та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га. на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області, - в порядку та в строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України та прийняти у відповідності до чинного законодавства України рішення.

Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 29.09.2015 року в задоволенні адміністративного позову Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» про визнання неправомірною бездіяльності Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області з розгляду звернень директора Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_3- відмовлено.

Провадження у справі щодо іншої частини позовних вимог Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» закрито.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для скасування судового рішення посилається на його незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність, а також вважає, що судом неповно з'ясовано не всі обставини, що мають значення для вирішення справи і порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.07.2014 року КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» звернулась із клопотанням до голови Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області про виділення установі у постійне користування земельну ділянку площею 42 га. (а.с.24,25).

Згідно відповіді Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області № 1678 від 11.08.2014 року станом на 11.08.2014 року в комунальній власності територіальної громади перебуває 41,99 га. ріллі та 11,44 га сінокосів, які визнані судом відумерлою спадщиною. Також зазначено, що на ці земельні ділянки землевпорядною організацією виготовлена технічна документація з землеустрою. Замовник техдокументації-Нововирківська сільська рада на даний час не спроможна заплатити кошти за виготовлення докуменетації. За умови оплати роботи по виготовленню техдокуменетації дані земельні ділянки будуть використовуватися згідно чинного законодавства ( а.с.26).

08.12.2014 року позивач звернувся із клопотанням до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області про надання дозвілу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки на території зазначеної сільської ради в розмірі 42 га. ( а.с.27-29).

Згідно відповіді Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області № 7 від 06.01.2015 року термін дії договору на згадану земельну ділянку закінчився 15.06.2011 року. Після реєстрації земельної ділянки у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Білопільського РУЮ земельна ділянка (рілля та сіножаті) будуть передані у користування або оренду згідно чинного законодавства (а.с.30).

06.04.2015 року КУСОР "Атинський психоневрологічний інтернат" звернувся із листом за № 102/1 до відповідача про намір взяти в постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 42 га., якою установа до 2011 року користувалась на підставі договору оренди землі, який укладався з Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області. Також просив письмово надати інформацію чи проведена державна реєстрація земельних ділянок, визнаних відумерлою спадщиною, станом на момент надання відповіді (а.с.31).

На вищевказане звернення відповідачем надана відповідь № 133 від 15.04.2015 року про те, що згадана земельна ділянка, яка орендувалася установою до 2011 року, передана до земель комунальної власності територіальної громади. На дану земельну ділянку проведена державна реєстрація. Земельна ділянка комунальної власності територіальної громади буде передана в оренду згідно чинного законодавства (а.с.33).

16.04.2015 року позивач звернувся із клопотанням до голови Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки на території вказаної сільської ради в розмірі 42 га з проханням запросити представника установи на засідання сесії, де буде розглядатись це клопотання ( а.с.34, 35).

Згідно відповіді Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області на вищевказане звернення № 133 від 15.05.2015 року згадана земельна ділянка, яка орендувалася установою до 2011 року, передана до земель комунальної власності територіальної громади. На дану земельну ділянку проведена державна реєстрація. В межах своїх повноважень та керуючись ч.6 ст.118, ст.121 Земельного кодексу України рішенням 34 сесії сільської ради від 16.04.2015 року на згадану земельну ділянку надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства з подальшою передачею її в оренду (а.с.36).

Згідно копії відповіді відповідача, адресованої Білопільській районній раді № 254 від 18.05.2015 року, договір на земельну ділянку площею 42,0445 га. між КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» та Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області закінчився в 2011 році. Станом на 01.05.2015 року дана земельна ділянка передана до комунальної власності територіальної громади та проведена державна реєстрація земельних ділянок. В межах своїх повноважень та керуючись ст. 123 Земельного Кодексу України рішенням 34 сесії сільської ради від 16.04.2015 року надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства гр.ОСОБА_2 на дану земельну ділянку з подальшою передачею її в оренду» (а.с.38).

Також на звернення КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» №142 від 29.05.2015 року про надання рішення сесії виконкому сільської ради №34 про відмову надання дозволу на виготовлення документації на земельну ділянку в розмірі 45 га. у постійне користування, відповідачем надана відповідь № 244 від 03.06.2015 року про те, що землі комунальної власності площею 42,0445 гаю рішенням 33 сесії сільської ради включені в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для ведення фермерського господарства (а.с.39,40).

04.06.2015 року КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» завернувся до відповідача з проханням надати належним чином завірені: копію рішення 34 сесії сільської ради від 16.04.2015 року та копію попереднього рішення, які стосуютьсч земельної ділянки про яку йшла мова у вищезазначених зверненнях (а.с.42).

На вказане звернення відповідачем надана відповідь № 306 від 13.06.2015 року, в якій було повідомлено позивача, що земельна ділянка, про яку йде мова у зверненні інтернату, передана до комунальної власності сільської ради. Рішенням 33 сесії сільської ради від 04.03.2015 року земельні ділянки комунальної власності були включені до переліку земель для передачі громадянам України для створення фермерського господарства. Основним мотивом для прийняття такого рішення стало те, що в разі звернення спадкоємців, або осіб, які були пропущені при паюванні та осіб, яким по іншим причинам неможливо надати земельні ділянки, в тому числі визначені при розподілі, виділяти земельні ділянки громадянам за рахунок земель даної категорії. 10 квітня до сільської ради надійшло клопотання від фізичної особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства. Рішенням 34 сесії сільської ради від 16.04.2015 року було надано дозвіл для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства. На даний час розробляється технічна документація щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства ( а.с.43-44).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання бездіяльності відповідача з розгляду звернень директора Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_3 від 08.12.2014 року № 385, 06.04.2015 року № 102/1 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га. на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області неправомірною, суд першої виходив з того, що подані позивачем до органу місцевого самоврядування звернення не відповідали положенням законодавства, оскільки до заяви не були надані документи та інформація, які б дали змогу розглянути її у відповідності до законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, положення Земельно Кодексу встановлюють певний порядок звернення особи щодо надання земельної ділянки у користування.

Так, згідно ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, особа звертаючись до відповідного органу із заявою про надання земельної ділянки у користування повинен зазначити, встановлену у вказаній статті інформацію про земельну ділянку, яку особа хоче отримати у користування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані позивачем звернення не відповідали вимогам ст. 123 Земельного кодексу України, оскільки не містили інформації про цільове призначення земельної ділянки, а також графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування та розміру земельної ділянки, а тому підстав та повноважень для винесення їх на розгляд сесії сільської ради у сільського голови ОСОБА_4 та виконавчого комітету Нововирківської сільської ради не було, у зв'язку з чим, вимоги позивача про визнання бездіяльності з розгляду звернень директора Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_3 від 08.12.2014 року № 385, 06.04.2015 року № 102/1 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га. на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області неправомірною є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, предметом яких є передання в постійне користування або оренду Комунальній установі Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» земельної ділянки площею 42 га. зі складу земель, які на праві комунальної власності належать територіальній громаді с.Нові Вирки та скасування у звязку з цим рішення 34 сесії Нововирківської сільської ради від 16.04.2015 року в частині надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства гр. ОСОБА_2 на дану земельну ділянку з подальшою передачею її в оренду, та скасування п.2 рішення 33 сесії відповідача від 04.03.2015 року в частині включення земельної ділянки площею 42,0445 га. в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для створення фермерського господарства, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки у цій справі існує спір про право цивільне. При цьому суд першої інстанції послався на позицію Верховного Суду України, викладену у постановах Верховного суду України від 11.11.2014 року у справі №21-493а14, від 09.12.2014 року у справі №21-308а14, від 17.02.2015 року у справі №21-551а14, від 24.02.2015 року у справі №21-34а15, відповідно до якої справи стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї не може бути розглянутий за правилами встановленими КАС України.

Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду вважає вірним та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно статті 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України Рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

В спірних правовідносинах Нововирківська сільська рада, як власник землі, вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому права на безоплатне отримання земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому відповідач не здійснював владних управлінських функцій.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, колегія суддів приходить до висновку, що суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

За приписами статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, що вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Вказана правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України у спорах цієї категорії, зокрема у постановах від 11.11.2014 року у справі №21-493а14, від 09.12.2014 року у справі №21-308а14, від 17.02.2015 року у справі №21-551а14, від 24.02.2015 року у справі №21-34а15, врахування якої при відправленні правосуддя є обов`язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Так, у відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч.1 п. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про закриття провадження у справі за вищезазначеними позовними вимогами, у зв'язку з непідсудністю позовних вимог адміністративному суду.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Білопільського районного суду Сумської області від 29.09.2015 року по справі № 573/1675/15-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунальної установи Сумської обласної ради "Атинський психоневрологічний інтернат" залишити без задоволення.

Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 29.09.2015р. по справі № 573/1675/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2015 р.