Рішення № 54357480, 14.12.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2015 р.Справа № 922/6051/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом ДП МОУ "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", м. Конотоп до ТОВ "Укрпостач", м. Харків про стягнення коштів в сумі 101 640,20 грн. за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2015 року до суду звернулось Державне підприємство Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" ( надалі позивач ) та просить стягнути з ТОВ" УКРПОСТАЧ" ( надалі відповідач) суму штрафних санкцій в розмірі 101 640,20 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення позивачем умов договору за № 5-13 від 11.01.2013 року.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення

11.01.2013 року між ТОВ "Укрпостач" та Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод" "Авіакон" було укладено договір за № 5-13. У відповідності до предмету договору відповідач зобов*язався передати а позивач прийняти та оплатити продукцію, вказану у додатку за № 1 до даного договору, на умовах передбачених даним договором. ( п.1 1договору).

Сторони погодили, що кількість, номенклатура продукції вказується у додатку №1 до даного договору, що є невід*ємною частиною договору. В процесі виконання договору стороні вправі уточнити асортименті показники виходячи з виробничих потреб Покупця, та за взаємною згодою вносити зміни до додатку № 1 щодо асортименту продукції зазначеному у ньому ( п.2.1 договору).

Поставка продукції здійснюється партіями. Розмір кожної партії визначається на підставі письмових замовлень Покупця ( позивача) та фіксується в специфікаціях до договору. ( п.3.1 договору).

Поставка продукції здійснюється на умовах поставки ЕХW - м. Харків. Місце відвантаження товару - склад Постачальника, Відповідно ло Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, про що робиться примітка у відповідній специфікації. ( п.3.2 договору).

Строк поставки кожної партії продукції складають 10 днів з моменту здійснення передоплати за відповідну партію продукції. Постачальник має право здійснювати поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди Покупця в письмовій формі ( п.3.3 договору).

Оплата Покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначеному у даному договорі ( якщо Постачальник не повідомить Покупцеві реквізитів іншого рахунку), ( п. 5.1 договору).

Оплата здійснюється наступним чином :

- 50 % передоплати за партію продукції згідно виставленого рахунку ;

- 50 % по факту поставки відповідної партії продукції протягом 10 днів з дати виставлення рахунку ( п. 5.2 договору ).

Відповідно до узгодженої специфікації № 9/15 до договору № 5-13 від 11.01.2013 року , відповідач виставив для оплати рахунок - фактуру за № СФ-0000701 від 24.04.2015 року на суму 520 128,00 грн. ( а.с.19-20). Позивач здійснив оплату в розмірі 260064,00 грн. , про що свідчить платіжне доручення за № 1386 ( а.с.21). Відповідач поставив тканину 300 В у кількості 544,400 кв.м. на суму 471929,47 грн. про що свідчить видаткова накладна № РН- 0000469 від 03.09.2015 року ( а.с.22).

У випадку порушення строків або обсягів поставок продукції, Постачальник сплачує ( відповідач) Покупцеві ( Позивачу) неустойку в розмірі 8 % від вартості не поставленої в строк продукції за кожен факт порушення. У випадку порушення строків поставки більше ніж 10 календарних днів Покупець має право відмовитись від подальшого приймання й оплати Продукції, а також вимагати повернення раніше сплачених за продукцію коштів, які Постачальник зобов*язаний повернути протягом 3 банківських днів з моменту одержання повідомлення Покупця, яке вважається отриманим Постачальником після закінчення 3-х робочих днів з моменту його відправлення Покупцем на адресу Постачальника, зазначеному в даному договорі. ( п.7.3 договору).

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж; якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності зі ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованим цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання за договором №5-13 від 11.01.2013 року належним чином, а саме, допустив порушення умов договору та прострочив поставку продукції .

Враховуючи умови договору та специфікацій, останнім днем поставки за оплачену продукцію є 17.05.2015 року.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положення статті 525 Цивільного кодексу України визначають, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Так, правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Крім того, частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У той час ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

14.01.2015 року позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 1000 грн. та судовий збір в розмірі 1524 грн.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У відповідності до ст. 80 п.1-1 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі викладеного суд задовольняє вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2,22,33,44,75,80 п.1-1, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог від 14.12.2015 року.

Стягнути з ТОВ "Укрпостач" ( м. Харків, вул.Біологічна, 7-а код ЄДРПОУ 32867008) на користь Державного підприємства Конотопського авіаремонтного заводу "Авіакон" ( код ЄДРПОУ 12602750 м. Конотоп, Сумської обл., вул.Рябошапка, 25) суму штрафних санкцій у розмірі 1000 грн. та судовий збір 1524,60 грн.

В іншій частині припинити провадження у справі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_2