Постанова № 54357189, 09.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

09 грудня 2015 року Справа № 814/3752/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача ОСОБА_1, пр. відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_3, вул. Шкільна, 34, к. 12 (вул. Радянська, 12-б, Україна о. 312), м. Миколаїв, 54017

доГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 провизнання протиправним та скасування рішеня від 18.08.2015р. № 000063/03-21, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання рішення про застосування фінансових санкцій від 18.08.2015 № 000063/03-21 таким, що прийнято не на підставі та не у спосіб, передбачений законом - Податковим Кодексом України, скасування рішення від 18.08.2015 № 000063/03-2 про застосування фінансових санкцій.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що перевірка позивача, на підставі якої прийнято акт від 17.07.2015 року, не проводилась, порушень, зазначених в акті, позивач не допускав, оскільки він розпочав діяльність тільки 29.07.2015 року за адресою м. Миколаїв, вул. Сивашської дівізії, 5а.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить відмовити у позові, оскільки при проведенні перевірки позивача було встановлено порушення вимог чинного законодавства, тому законно та обґрунтовано прийнято рішення про застосування фінансових санкцій, яке скасуванню не підлягає.

У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухав пояснення представників сторін, показання свідків, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Наказом № 245 від 07.07.2015 року зобовязано головним державним ревізорам провести фактичну перевірку з питань дотримання законодавства в частині виробництва, обігу, зберігання, транспортування та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів торгівельного обєкту, розташованого за адресою м. Миколаїв, вул. Петровського, на території парку культури та відпочинку ім. Петровського з 08.07.2015 року.

В направленнях на перевірку № 325, №326,№327 від 07.07.2015 року зазначено провести фактичну перевірку торгівельного обєкту, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Петровського, на території парку культури та відпочинку імені Петровського.

В акті перевірки від 17.07.2015 року зазначено, що перевірку здійснено в присутності ОСОБА_4 реалізатора, яка мешкає за адресою м. Миколаїв, вул.9 Продольна,2 та ФОП ОСОБА_3.

Інспекторами складено акт відмови від підписання направлення на перевірку від 08.07.2015 року ФОП ОСОБА_3

В акті перевірки зазначені порушення, які були виявлені в ході проведення перевірки та акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 17.07.2015 року.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000063/03-21 від 18.08.2015 року, яким на підставі п.5,9,14 ч.2 ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі: 1.Роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності 17 000 грн., 2.Роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії на такий вид діяльності 17 000 грн., 3 Роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів 10000 грн., 4 Продаж алкогольних напоїв у невизначеному для цього місці торгівлі- 6800 грн., 5. Продаж тютюнових виробів у невизначеному для цього місці торгівлі- 6800 грн., а всього 57 600 грн.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.

- порушення вимог ст.15-3 Закону- 6800 грн., якою передбачено, заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: у невизначених для цього місцях торгівлі.

- роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками та імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суму акцізного податку з реалізації через роздрібну торговельну пережу тютюнових виробів 100% вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10 000 грн.

Відповідно до п. 81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Допитані в якості свідків ревізори, які здійснювали перевірку ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 суду пояснили, що вони знали, що вийшли на перевірку саме ФОП ОСОБА_3, реалізатор ОСОБА_4 повідомила, що вона працює у ОСОБА_3 Ревізори здійснили закупку пляшки горілки та пачки цигарок, чек реалізатор їм не надала, оскільки був відсутній касовий апарат. Перевіряючі надали направлення та наказ на перевірку, які реалізатор відмовилась підписувати. Реалізатор викликала ОСОБА_3, який теж відмовився ставити підпис у направленнях на перевірку.

Допитані в якості свідків працівники податкової міліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення відносно реалізатора ОСОБА_4 ОСОБА_8 суду пояснив, що ОСОБА_4 сказала, що не знає прізвище підприємця, у кого вона працює. Потім підїхав чоловік, який назвав себе довіреною особою торгівельної палатки. ОСОБА_9 суду пояснив, що у субєкта підприємницької діяльності були відсутні дозвільні документи, тому вони складали документи про вилучення товару. Паспорт ОСОБА_4 він не бачив, кого перевіряли не знає, бачив молодого чоловіка, який сказав, що він представник торгівельного обєкту.

В судовому засіданні всі представники ДФС та податкової міліції допитані в якості свідків пояснили суду, що вони документ, який би посвідчував особу молодого чоловіка, якого вони перевіряли, не бачили. Особу реалізатора вони також не перевіряли.

Ні в наказі, ні в направленнях на перевірку реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) не зазначено. З яких підстав перевіряючі дійшли висновку, що вони вийшли на перевірку ФОП ОСОБА_3 відповідач суду не пояснив та відповідних доказів не надав.

З посиланням відповідача на те, що ст.81 ПК України передбачена можливість зазначати в направленні на перевірку не суб'єкта перевірки, а об'єкт, перевірка якого проводиться, можна було б погодитись, якщо з такого направлення та наказа можно було ідентифікувати суб'єкта підприємницької діяльності, перевірку якого необхідно провести, але в парку ім.Петровського здійснює підприємницьку діяльність декілька осіб.

Суд тричі викликав в судове засідання в якості свідка ОСОБА_4, за адресою, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях, а саме м. Миколаїв, вул. 9 Поздовжня, 2. Судові повістки повернулись без вручення адресату, з вказівкою пошти, що в будинку за цією адресою знаходиться 24 квартири та в якій живе ОСОБА_4 невідомо.

Таким чином, при проведенні перевірки жодна з посадових осіб не пересвідчилась, якого субєкта підприємницької діяльності вони перевіряють, оскільки довідка виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.09.2015 свідчить , що на території парку відпочинку ім. Петровського підприємницьку діяльність здійснюють вісім субєктів господарювання.

В протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях реалізатора не зазначено, що вона працює у ФОП ОСОБА_3

Позовні вимоги в частині визнання рішення про застосування фінансових санкцій від 18.08.2015 № 000063/03-21 таким, що прийнято не на підставі та не у спосіб, передбачений законом-Податковим Кодексом України, задоволенню не підлягають, оскільки окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення. Рішення відповідачем прийнято в межах його компетенції та з його зміста можна встановити, за які порушення застосовані штрафні санкції.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду, що приймаючи рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій він діяв правомірно, оскільки з досліджених судом доказів неможливо встановити, якого субєкта підприємницької діяльності перевіряли, хто надавав пояснення прізвище та адреса реалізатора, доказів того, що ті порушення, які зазначенні в рішенні про застосування фінансових санкцій від 18.08.2015 № 000063/03-21, допустив позивач, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов належить задовольнити частково.

Судові витрати підлягають поверненню на підставі ст.94 КАС України на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 000063/03-21 від 18.08.2015р.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_3,(РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 88,80 грн., сплачений квитанцією № 69 від 17.09.2015, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко

Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано суддею 14.12.2015р.