УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2015 р. Справа № 876/5231/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Шавеля Р.М., Каралюса В.М.
за участю секретаря Керод Х.І.
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року в справі №803/510/14 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
встановив:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернулась з позовом до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26 вересня 2013 року № 205000006/2013/000101/1, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26 вересня 2013 року №205070000/2013/00143.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем неправомірно було відмовлено у здійсненні митного оформлення товару - щоковина свиняча заморожена, вагою нетто 20 000 кг на загальну суму 22 800 євро, придбаного позивачем згідно з контрактом від 17.08.2013р. №45/2013/DE, укладеного з компанією «Irina Jung-Donez Food export» (Німеччина) та інвойсу від 23.09.2013р. № 1308-24 MEL.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними і скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 26 вересня 2013 року № 205000006/2013/000101/1 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26 вересня 2013 року № 205070000/2013/00143.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач -Ягодинська митниця Міндоходів, який, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, представника позива, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.09.2013р. на підставі контракту від 17.08.2013р. №45/2013/DE, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та компанією «Irina Jung-Donez Food export» (Німеччина), інвойсу від 23.09.2013р. № 1308-24 MEL позивач ввезла на територію України товар - «щоковина свиняча заморожена» кількістю 20 000 кг та вартістю 22 800 євро, визначеною у інвойсі, тобто за ціною 1,14 євро за 1 кг.
В графах 12, 45 ВМД від 26.09.2013р. № 205070000/2013/049625 декларант вказав митну вартість товару, визначену за ціною контракту, та яка становить 263 367 грн. 43 коп. або 24 400 євро (22 800 євро - заявлена вартість товару, тобто 1,14 євро за кілограм, та 1 600 євро - вартість перевезення товару).
Посадовою особою органу доходів і зборів у графі «Для відміток митного органу» декларації митної вартості (ВМД від 26.09.2013р. № 205070000/2013/049625) було зроблено запис про необхідність подання у порядку статті 53 МК України додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: фактури на закупівлю товару у виробника, прайс - лист виробника, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
26 вересня 2013 року Ягодинською митницею було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2013/00143 з причин невідповідності граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 МК України та рішення про визначення митної вартості товарів від 26.09.2013р. №205000006/2013/000101/1.
Відповідач у рішенні від 26.09.2013 р. № 205000006/2013/000101/1 про визначення митної вартості товару визначив митну вартість товару, що ввозився за контрактом від 17.08.2013р. №45/2013/DE та інвойсу від 23.09.2013р. № 1308-24 MEL, за ціною 2,0068 євро за кілограм. Таким чином, різниця між митною вартістю, визначеною митницею та митною вартістю, визначеною декларантом становить 0,8668 євро за 1 кг на загальну суму 15 736 євро на користь першої.
26.09.2013р. позивачем було подано нову ВМД № 205070000/2013/049709, вказавши у графах 12 та 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведеної у інвойсі від 23.09.2013р. № 1308-24 MEL з метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар. Митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.
Згідно зі ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Декларантом для митного оформлення товару були подані наступні документи:
-контракт від 17.08.2013р. №45/2013/DE;
-інвойс від 23.09.2013р. № 1308-24 MEL;
-митну декларацію від 26.09.2013р. № 205070000/2013/049625;
-декларацію митної вартості від 26.09.2013р. №205070000/2013/049625;
-міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) від 23.09.2013р.;
-сертифікат про походження товару №L 287102 від 23.09.2013р.;
-ветеринарне свідоцтво ВРД-00 від 26.09.2013р. № 794243;
-сертифікат якості від 23.09.2013р.;
-контракт на перевезення товару від 01.08.2013р. № 43/2013/PL;
-довідка про транспортні витрати від 26.09.2013р.;
-копія декларації країни відправлення №13DE533084267208E3 від 23.09.2013р., а також інші документи, перелічені у графі 44 ВМД.
Тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані підприємцем ОСОБА_2 письмові докази підтверджують, що визначення митної вартості товарів, які імпортувалися за ВМД від 26.09.2013р. № 205070000/2013/049625, здійснювалося декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) з наданням документів, що підтверджують митну вартість в порядку, визначеному частинами першою, другою статті 53 МК України.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Пунктом 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, визначено: «Запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ВМД на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки».
У зв'язку з чим, посадовою особою органу доходів і зборів у графі «Для відміток митного органу» ВМД від 26.09.2013р. № 205070000/2013/049625 було зроблено запис про необхідність подання у порядку статті 53 МК України додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: фактури на закупівлю товару у виробника, прайс - лист виробника, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Разом з тим, відповідно до частини восьмої статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Підприємець ОСОБА_2 скористалася таким правом та 09.12.2013р. надіслала на адресу Ягодинської митниці документи щодо задекларованого у ВМД від 26.09.2013р. №205070000/2013/049625 товару, які вказані у графі «Для відміток митного органу» ВМД: фактуру на закупівлю товару у виробника №11871 від 23.09.2013р., прайс-лист фірми виробника від 16.09.2013р.; копію експертного висновку ДУ «Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини» № 2323/3233і/1/13від 01.10.2013р.; лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №5629 від 09.12.2013р.
Ягодинська митниця листом від 19.12.2013р. № 1/1.2-6/3498 за результатами розгляду документів, що надійшли від позивача, вказала про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, оскільки в листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 09.12.2013р. № 5629 вказано, що ціна товару згідно інвойсу від 23.09.2013р. № 1308-24 MEL становить 1,12 євро за кілограм на умовах поставки Німеччина та відповідає поточній кон'юнктурі ринку, однак, враховуючи інформацію із зазначених у листі спеціалізованих джерел - alibaba.com, salemeat.ru, pandia.ru, meatinfo.ru, ціна даного товару на умовах поставки FCA - відсутня, тому можна вважати, що лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» носить консультаційний характер та не може бути використаним для підтвердження вартості на товар.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок Ягодинської митниці не підтверджений жодними доказами, тобто є необґрунтованим, оскільки виключно констатація факту відсутності інформації щодо ціни товару на умовах поставки FCA не свідчить про невідповідність висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» дійсним обставинам.
Також судом першої інстанції вірно зроблено висновок щодо неможливості врахування відповідачем при прийняті оспорюваного рішення цінової інформації двох митних декларацій - №205070000/2013/048889 від 20.09.2013р. та №125110007/2013/581736 від 27.08.2013р., оскільки інформація, вказана в останніх свідчить про розмитнення не аналогічного/подібного товару, а іншого, відмінного за своїми характеристиками від того, що ввозився позивачем. Крім того, з даних ВМД неможливо встановити за яким методом визначено ціну товару у декларації, якщо дана ціна визначена у зв'язку з коригуванням органом доходів і зборів вартості товару, та чи оскаржував декларант рішення про визначення митної вартості саме у такому розмірі.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що позивачем було надано органу доходів і зборів усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки Ягодинської митниці щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару «щоковина свиняча заморожена» є необґрунтованими.
Апелянтом не надано достатньо доказів того, що в нього виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару та не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості застосувати перший метод визначення митної вартості товару.
Правова позиція щодо необхідності дотримання митним органом процедури консультації з декларантом викладена у постановах Верховного суду України 14 травня 2013 року (справа N 21-130а13), від 21 січня 2011 року (справа N 21-56а10), від 07 лютого 2011 року (справа N 21-76а10), від 14 листопада 2011 року (справа N 21-213а11), від 06 лютого 2012 (справа N 21-418а11), від 03 липня 2012 року (справа N 21-197а12), які в силу статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів України.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ягодинська митниця як суб'єкт владних повноважень ні в першій, ні в апеляційній інстанції не довела правомірності прийнятого оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2013р. № 205000006/2013/000101/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2013р. № 205070000/2013/00143, а тому вони винесені з порушенням вимог чинного митного законодавства.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року в справі №803/510/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Шавель Р.М.
Каралюс В.М.
Повний текст ухвали складений 14.12.2015 року.
Судове рішення № 54356672, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/510/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: