Ухвала суду № 54356170, 09.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

9 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Беця О.В., Сокуренка Д.М.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 7 жовтня 2015 року,

за участю прокурора - Гродського О.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 7 жовтня 2015 року в кримінальному провадженні №12015100080009902, внесеному 05.10.2015 р. до ЄРДР, задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві Цибровського І.В., погоджене із прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Кравчук С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, який народився в сел. Мотижин Макарівського району Київської області, зсередньо-спеціальною освітою, працює в Тролейбусному ДЕПО № 7 в місті Києвіохоронцем, одружений, має двох малолітніх синів, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, судимий за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, 29.01.2015 року звільнений умовно-достроково з невідбутим покаранням 8 місяців 20 днів, -

якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначена застава в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 55 120 (п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять) гривень.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України в разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покладені наступні обов'язки:

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та роботи.

Термін дії ухвали визначений до 3 грудня 2015 року включно.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, суд врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, та прийшов до висновку, що застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Не погоджуючись з рішення суду підозрюваний ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить застосувати щодо нього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт. Вказує, що клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає Конституції України та нормам КПК України. Також звертає увагу, що було порушено його право на захист, оскільки при затриманні йому було відмовлено в залученні захисника.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали подану підозрюваним апеляційну скаргу, позицію прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання особи під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено та встановлено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнів у суду щодо їх достатності, не викликала.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Такими ризиками суд визнав те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Обґрунтовуючи свої висновки, суд врахував тяжкість кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, також взяв до уваги дані про особу підозрюваного, який не працює, раніше судимий, та конкретні обставини вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, який вчинено з прямим умислом та з корисливих мотивів.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, які випливають зі змісту ст. 177 КПК України.

Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 40 мінімальних заробітних плат.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_1 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, а тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з мотивами та підставами застосування до підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Разом з тим, є слушними зауваження підозрюваного ОСОБА_1 щодо відмови слідчого залучити захисника при проведенні процесуальних та слідчих дій, що є суттєвим порушенням кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування ухвали суду, оскільки порушено право на захист підозрюваного ОСОБА_1 (а.с.п. 37-38).

Так, підозрюваним ОСОБА_1 06.10.2015 року було подано заяву до суду першої інстанції зі змісту якої вбачається, що він бажає залучити приватного захисника до участі у справі.

Також адвокат Войтенко Катерина Валеріївна в доповідній директору Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в м. Києві зазначила, що підозрюваний ОСОБА_1, в присутності слідчого Пергаменщик А.В., відмовився складати письмову заяву про відмову від участі її як захисника пояснюючи, що він бажає залучити приватного адвоката на підставі чого ВойтенкоК.В. просить скасувати доручення, яким її призначено для надання безоплатної вторинної правової допомоги підозрюваному ОСОБА_1

Крім цього, розгляд клопотання слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві Цибровського І.В., погоджене прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва Кравчук С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів щодо ОСОБА_1 було без фактичної участі захисника (а.с.п. 39).

Як випливає з положень частини 1 статті 48 КПК України захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.

Невиконання вимог про залучення захисника в зазначеній частині першій статті 48 КПК України ситуації є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і обмежує підозрюваного в реалізації його права на захист. Дана норма закону впроваджена для дотримання прав і законних інтересів підозрюваного та забезпечена сприяти всебічному, повному і неупередженому встановленню всіх обставин кримінального провадження, та прийняття законного та справедливого рішення.

В даному випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції залишено поза увагою вимоги п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України, де зазначено, що розмір мінімальної заробітної плати це грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Отже, при визначенні застави в даному кримінальному провадженні підозрюваному ОСОБА_1 було невірно пораховано суму, яка дорівнює сорока мінімальним заробітним платам, що станом на даний час становить 48 720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) грн., оскільки станом на 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата становить 1218 грн.

За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчогоСВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві Цибровського І.В., погоджене прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва Кравчук С.В., застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Саме такий запобіжний захід на думку колегії суддів апеляційного суду є достатнім та необхідним у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 07.10.2015 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві Цибровського І.В., погоджене із прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва Кравчук С.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів, тобто до 3.12.2015 року з одночасним визначенням застави в розмірі сорока мінімальних заробітних плат, що складає 55 120 (п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять) грн., і покладенням на нього зазначених обов'язків, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві Цибровського І.В., погоджене прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Кравчук С.В., - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії на 60 днів, тобто до 21:40 години 3 грудня 2015 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 (сорока) мінімальних заробітних плат, що складає 48 720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) грн. у національній грошовій одиниці України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України в разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покласти наступні обов'язки:

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та роботи.

Термін дії ухвали визначити до 3 грудня 2015 року включно.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. Д з ю б і н О. Б е ц ь Д. С о к у р е н к о