Ухвала суду № 54355929, 02.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/1753/2015 Головуючий в 1 інст.: Бурлака О.В.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України Доповідач: Фрич Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року м.Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого: судді Фрич Т.В.,

суддів: Мельника В.В., Юрдиги О.С.,

секретарів судового засідання Барашкіної І.О., Лучко Ю.І.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, кримінальне провадження №12015100090000241 за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Солом'янського району м.Києва Клюшніченка Д.Ю. та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 04 серпня 2015 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Іллінецьке, Іллінецького району, Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, -

- 16.08.2012 року Замостянським районним судом м.Вінниці за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсот десять) гривень;

- 21.07.2014 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 (три) роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Горбаня В.В.,

обвинуваченого Поліщука В.М.,

захисника Коляди С.С.,

в с т а н о в и л а:

Вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 04 серпня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання, призначеного вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 21.07.2014 року, призначено ОСОБА_2, за сукупністю вироків,остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 у виді застави, до набрання вироком законної сили, змінено на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

По справі вирішено питання щодо застави, цивільних позовів та щодо речових доказів.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних, корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, в період відбуття іспитового строку, повторно вчинив новий умисний,корисливий злочин на території Солом'янського району при таких обставинах.

Так, ОСОБА_2, маючи злочинний намір, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, маючи при собі посвідчення Інтернет-оператора ТОВ «Павутина НЕТ» НОМЕР_4, видане на його ім'я, 11.01.2015 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, прибув до гуртожитку НАУ, який розташований за адресою: АДРЕСА_3. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, використовуючи вищевказане посвідчення, під виглядом монтажника інтернет - обладнання ТОВ «Павутина НЕТ», проник всередину гуртожитку, після чого піднявся на четвертий поверх.

Перебуваючи всередині гуртожитку, ОСОБА_2 підійшовши до кімнати НОМЕР_1, побачив у ній раніше незнайомого йому гр. ОСОБА_3 та вирішив проникнути до вказаної кімнати, з метою крадіжки чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 11.01.2015 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, представившись монтажником інтернет - обладнання ТОВ «Павутина НЕТ», запропонував гр. ОСОБА_3 налаштувати в його кімнаті інтернет, на що останній погодився, після чого ОСОБА_2 шляхом вільного доступу проник до вищевказаної кімнати.

Перебуваючи всередині кімнати, ОСОБА_2, діючи повторно, з корисливих спонукань, з метою власного матеріального збагачення, дочекавшись того, що гр. ОСОБА_3 залишив приміщення кімнати та, впевнившись у тому, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно повторно викрав грошові кошти в сумі 2 000 гривень та 100 доларів США, що згідно офіційного курсу станом на 11.01.2015 року еквівалентно 1645 гривень, а всього на загальну суму 3645 гривень, чим спричинив потерпілому гр. ОСОБА_3матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_2, маючи злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, 11.01.2015 року, приблизно о 15 годині 40 хвилин, перебуваючи у приміщенні гуртожитку НАУ, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, піднявся на сьомий поверх та підійшов до кімнати НОМЕР_2. Перебуваючи біля вказаної кімнати, ОСОБА_2 побачив у ній раніше незнайомого йому гр. ОСОБА_5 та вирішив проникнути до вказаної кімнати з метою повторної крадіжки чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, 11.01.2015 року, приблизно о 15 годині 40 хвилин, представившись монтажником інтернет - обладнання ТОВ «Павутина НЕТ», запропонував гр. ОСОБА_5налаштувати в його кімнаті інтернет, на що останній погодився, після чого ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, проник до вищевказаної кімнати.

Перебуваючи всередині кімнати, ОСОБА_2, діючи повторно, з корисливих спонукань, з метою власного матеріального збагачення, дочекавшись того, що гр. ОСОБА_5 залишив приміщення кімнати та, впевнившись у тому, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно повторно викрав грошові кошти в сумі 4 500 гривень, 100 доларів США, що згідно офіційного курсу станом на 11.01.2015 року еквівалентно 1645 гривень та 100 юанів женьміньбі Китай, що згідно офіційного курсу станом на 11.01.2015 року еквівалентно 253,36 гривень, а всього на загальну суму 6 398,36 гривень, чим спричинив потерпілому гр. ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_2, маючи злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, 11.01.2015 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні гуртожитку НАУ, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, знаходячись на сьомому поверсі, підійшов до кімнати НОМЕР_3. Перебуваючи біля вказаної кімнати, ОСОБА_2.побачив у ній раніше незнайомого йому гр. ОСОБА_6та вирішив проникнути до вказаної кімнати з метою повторної крадіжки чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 11.01.2015 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, представившись монтажником інтернет - обладнання ТОВ «Павутина НЕТ», запропонував гр. ОСОБА_6налаштувати в його кімнаті інтернет, на що останній погодився, після чого ОСОБА_2, шляхом вільного доступу проник до вищевказаної кімнати.

Перебуваючи всередині кімнати, ОСОБА_2, діючи повторно, з корисливих спонукань, з метою власного матеріального збагачення, дочекавшись того, що гр. ОСОБА_6 залишив приміщення кімнати та, впевнившись у тому, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно повторно викрав грошові кошти в сумі 300 гривень, чим спричинив потерпілому гр. ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Не погоджуючись з вироком суду прокурор прокуратури Солом'янського району м.Києва Клюшніченко Д.Ю. та обвинувачений ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

В поданій апеляційній скарзі прокурор прокуратури Солом'янського району м.Києва Клюшніченко Д.Ю. просить вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 04 серпня 2015 року, в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.5 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.71 КК України призначити остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі. В решті вирок суду залишити без змін.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, посилається на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Вказує, що судом не достатньо враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не працює, не має певного роду занять, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку та схильний до вчинення нових кримінальних правопорушень. Крім того, судом не враховано суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, зухвале ставлення обвинуваченого до даного кримінального правопорушення, а також те, що суб'єктивна сторона даного злочину виражається у прямому умислі. Не враховано також наслідків, завданих діями обвинуваченого, відтак призначено надто м'яке покарання. Тому, вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 є небезпечним для суспільства, схильний до вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому для виправлення, перевиховання та попередження нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити більш тяжке покарання.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 04 серпня 2015 року скасувати та виправдати його.

Апелянт не погоджується з вироком суду першої інстанції, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України він не вчиняв. Вказує, що працівниками міліції до нього був застосований фізичний та психологічний тиск і він був змушений визнати себе винним у вчиненні злочину, який він не вчиняв.

В поданих запереченнях обвинувачений ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу прокурора прокуратури Солом'янського району м.Києва Клюшніченко Д.Ю. залишити без задоволення. Просить суд апеляційної інстанції врахувати те, що в нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_4

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, проти апеляційної скарги обвинуваченого заперечував, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану обвинуваченим апеляційну скаргу та просили її задовольнити, проти апеляційної скарги прокурора заперечували, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах поданої апеляційної скарги.

Як вбачається з вироку, свої висновки щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд першої інстанції обґрунтував на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені сукупністю доказів, досліджених під час судового розгляду та які суд оцінив у відповідності до вимог, передбачених ст.94 КПК України.

Незважаючи на заперечення своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повністю підтверджується сукупністю тих доказів, які були безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду.

Зокрема, на підтвердження встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення, суд першої інстанції обґрунтовано послався на послідовні показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8

Крім того в основу вироку покладено не тільки показання потерпілих і свідків, а і інші дані, які містять матеріали кримінального провадження і які були досліджені судом під час судового засідання, з наданням їм правової оцінки.

Зокрема вони містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.01.2015 року потерпілого ОСОБА_6 (а.с.60); протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.01.2015 року потерпілого ОСОБА_3 (а.с.112); протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.01.2015 року потерпілого ОСОБА_5 (а.с.99); протоколі огляду місця події від 12.01.2015 року, з фототаблицею, згідно якого в присутності понятих у гр. ОСОБА_2 було виявлено та вилучено паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_2 та посвідчення НОМЕР_4, видане ТОВ «Павутина НЕТ» на ім'я ОСОБА_2 (а.с.68-78); протоколі огляду місця події від 13.01.2015 року, з фототаблицею (а.с.80-92); протоколі огляду місця події від 11.01.2015 року з фототаблицею (а.с.100-104); протоколі огляду місця події від 11.01.2015 року з фототаблицею, (а.с.113-115); протоколі пред'явлення особи ОСОБА_2 для впізнання потерпілому ОСОБА_6 з фототаблицею від 13.01.2015 року (а.с.64-67); протоколі пред'явлення особи ОСОБА_2 для впізнання потерпілому ОСОБА_5 з фототаблицею від 12.01.2015 року (а.с.107-111); протоколі пред'явлення особи ОСОБА_2 для впізнання потерпілому ОСОБА_3 з фототаблицею від 12.01.2015 року (а.с.118-121); заяві - повідомленні про вчинений злочин від 12.01.2015 року, згідно якої ОСОБА_2. зізнався у вчиненні таємного викрадення 11.01.2015 року (а.с.93); протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2015 року, з фото таблицею (а.с.131-134); довідці з ТОВ «Павутина Нет» вих.№335 від 27.01.2015 року, згідно даних якої гр. ОСОБА_2 не перебуває і ніколи не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Павутина НЕТ», жодні посвідчення вказаній особі не видавались (а.с.140).

Вказані докази судом першої інстанції обґрунтовано визнано належними, допустимими і достовірними.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 щодо застосування до нього фізичного та психологічного тиску працівниками міліції, в результаті чого він обмовив себе, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, наданими в судовому засіданні суду першої інстанції.

Що стосується доводів прокурора щодо невідповідності призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, то колегія суддів вважає їх також безпідставними та необґрунтованими.

Вирішуючи питання про відповідність призначеного судом покарання, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_2 колегія суддів виходить із того, що у відповідності до вимог ст.50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.

На думку колегії суддів, покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначено відповідно до вищезазначених вимог.

Як вбачається з вироку, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, характер суспільної небезпеки вчиненого ним, обставини вчинення, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для своєї поведінки не зробив, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, в період іспитового строку, повторно вчинив умисний, корисливий злочин, за місцем проживання характеризується задовільно, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, осудний, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Крім цього, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Тобто, вирішуючи питання про те, яка саме міра покарання повинна бути призначена обвинуваченому ОСОБА_2 і чи повинен він її відбувати реально, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, врахував всі ті обставини, які повинні бути враховані ним при вирішенні цього питання і прийшов до висновку про призначення ОСОБА_2 покарання в межах санкції відповідної частини статті КК України у виді позбавлення волі, що на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, з чим і погоджується колегія суддів.

Цим самим спростовуються доводи прокурора про те, що судом при призначенні покарання належним чином не враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, не враховано наслідків, завданих діями обвинуваченого.

Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду у вироку та були підставою для його скасування або зміни, апелянтами не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_2 судом першої інстанції ухвалений з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства. Підстави для його скасування чи зміни - відсутні, а тому апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 418 та 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду м.Києва, -

п о с т а н о в ил а:

Апеляційні скарги прокурора прокуратури Солом'янського району м.Києва Клюшніченка Д.Ю. та обвинуваченого ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 04 серпня 2015 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.

Судді:

___ ___ ___

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11