Постанова № 54355396, 16.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2015 р. Справа№ 910/28374/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача 1: Костецький М.Ю. за довіреністю від 21.07.2015;

від позивача 2: не з'явився;

від відповідача: Гуринець Д.П. за довіреністю від 21.05.2015;

Розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2015

у справі №910/28374/15 (суддя - О.М.Спичак )

за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі: 1. Державного концерну "Укроборонпром", 2. Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння"

до Міністерства оборони України

про про стягнення 1 126 780,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 у справі №910/28374/15 позовну заяву заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі: Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" до Міністерства оборони України про стягнення 1126780,08грн повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 про повернення позовної заяви та передати справу на розгляд господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями визначено склад суду для розгляду справи №910/28374/15, головуючий суддя Смірнова Л.Г. судді: Чорна Л.В., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 16.12.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 16.12.2015 з'явились представники позивача 1 та відповідача.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Порадившись на місці, колегія суддів дійшла висновку про відмову в клопотанні у зв'язку тим, що підстави для відкладення розгляду справи викладені в клопотанні не відповідають ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно п. 2 ст. 102 ГПК України, Апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяті днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Представник позивача 1 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 про повернення позовної заяви та передати справу на розгляд господарського суду міста Києва.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.11.2015 повернуто без розгляду позовну заяву прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» та Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» до Міністерства оборони України про стягнення коштів.

Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що прокурором невірно визначений позивач у справі, тобто орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а зазначення у якості позивачів Державного концерну «Укроборонпром» та Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» прямо заборонено приписами Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 передбачено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Ст. 29 ГПК України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовом в інтересах держави.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України прокурор, звертаючись до суду, самостійно визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.п. З, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Згідно зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Зазначена позовна заява, як і апеляційна скарга, вжита, як захід прокурорського реагування, в інтересах Державного концерну «Укроборонпром», який відповідно до Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №993, є державним господарським об'єднанням. Функції з управління та контроль за діяльністю концерну здійснює центральний орган виконавчої влади {про що чітко зазначено в позовній заяві).

ДК «Укроборонопром» створений відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності оборонно-промислового комплексу України» від 12.2010 № 1245/2010 та постанов Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» від 29.12.2010 № 1221 та «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром» від 31.08.2011 № 993.

Генеральний директор державного господарського об'єднання «Укроборонпром» призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України та звільняється з посади Президентом України. Статутний капітал Концерну формується за рахунок коштів державного бюджету, майна учасників Концерну та інших джерел, не заборонених законодавством.

Після створення державного господарського об'єднання «Укроборонпром» Кабінетом Міністрів України вжито заходи щодо передачі в установленому порядку в управління зазначеному господарському об'єднанню пакетів акцій, що належать державі у статутних фондах акціонерних товариств, які здійснюють господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів, беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами.

Діяльність Державного концерну «Укроборонпром» спрямована на забезпечення ефективного функціонування та управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, віпотовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння і спеціальної техніки та боєприпасів.

Концерн спрямовує свою діяльність на сприяння підприємствам оборонно-промислового комплексу у розробці, виробництві, реалізації високотехнологічної продукції, участь у виконанні державного оборонного замовлення, у розробленні, виготовлені, реалізації, ремонті, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї тощо.

Державний концерн «Укроборонпром»- це об'єднання багатопрофільних підприємств різних галузей оборонної промисловості України.

Учасниками Державного концерну «Укроборонпром» є державні підприємства, у тому числі «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння».

У статті 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначено про недопущення здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Слід зауважити на тому, що у законодавстві України немає визначення терміну «державна компанія», натомість є визначення лише державних холдингових компаній (Закон України «Про холдингові компанії в Україні»).

Поняття «державна компанія» не узгоджується з положеннями Господарського кодексу України (ст. 63 та глава 8), в яких використовується поняття «державне підприємство».

Статтею 120 Господарського кодексу України (далі - ГК України) державний концерн визначено як статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

У даному випадку посилання суду на неправильне визначення прокурором позивача є необґрунтованим, оскільки жодним чином не наведено, чи підпадає державний концерн під зазначене обмеження у праві прокурора на його представництво.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 у справі №910/28374/15.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 у справі №910/28374/15 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 у справі №910/28374/15 скасувати.

3. Матеріали справи №910/28374/15 повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Чорна

Л.В. Кропивна