Ухвала суду № 54355337, 09.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 р. Справа № 876/10901/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року по справі № 803/2704/15 за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася в суд з позовом, яким просила стягнути 1 393 735, 95 грн. податкового боргу з рахунків у банках обслуговуючих Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський до наступних бюджетів: 196 496,03 грн. місцевого бюджету м. Володимира-Волинського; 351 493,20 грн. до місцевого бюджету Білинської сільської ради; 173 216,08 грн. до місцевого бюджету Оваднівської сільської ради; 110 202,90 грн. до місцевого бюджету Зорянської сільської ради; 259 787,74 грн. до місцевого бюджету Пятиднівської сільської ради; 18 173,08 грн. до місцевого бюджету Зарічанської сільської ради; 292,94 грн. до місцевого бюджету Льотничанської сільської ради; 284 073,98 грн. до місцевого бюджету м. Устилуг.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що КЕВ є неприбуткова установа, утримується за рахунок державного бюджету, є розпорядником коштів 3-го ступеня. Існування податкового боргу зумовлюється такою обставиною як ненадання коштів розпорядником вищого рівня, тобто відсутністю вини КЕВ.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський перебуває на податковому обліку в Володимир-Волинській ОДПІ з 20.07.2000 р., що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається із довідки про наявність податкового боргу, за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку, який виник внаслідок несплати грошових зобов'язань за травень - червень 2015 року, визначених самостійно платником у податкових деклараціях з плати за землю за 2015 рік, в загальному розмірі 1 393 735 грн. 95 коп., з яких: 1) по місту Володимир-Волинському - 196 487 грн. 20 коп. та пеня в сумі 8 грн. 83 коп.; 2) по Білинській сільській раді Володимир-Волинського району - 351 493 грн. 20 коп.; 3) по Оваднівській сільській раді Володимир-Волинського району - 173 216 грн. 08 коп.; 4) по Зорянській сільській раді Володимир-Волинського району - 110 202 грн. 90 коп.; 5) по П'ятиднівській сільській раді Володимир-Волинського району - 259 787 грн. 74 коп.; 6) по Зарічанській сільській раді Володимир-Волинського району - 18 173 грн. 08 коп.; 7) по Устилузькій міській раді - 284 073 грн. 98 коп.; 8) по Льотничанській сільській раді Володимир-Волинського району - пеня в сумі 292 грн. 94 коп.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме відповідачу було надіслано податкові вимоги, проте вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу.

В подальшому відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 1 393 735 грн. 95 коп., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що існування податкового боргу зумовлюється такою обставиною як ненадання коштів розпорядником вищого рівня, оскільки відсутність фінансування з боку органу вищого рівня не є підставою для звільнення від сплати податків.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року по справі № 803/2704/15- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич