Ухвала суду № 54355290, 09.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 р. Справа № 876/10500/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року по справі № 803/2336/15 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, яким просив скасувати наказ в.о. начальника Волинської митниці ДФС від 03.08.2015 року №801-о «Про звільнення»; поновити його на посаді старшого державного інспектора митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним і скасовано наказ Волинської митниці ДФС від 03 серпня 2015 року № 801-о «Про звільнення» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку основного працівника ОСОБА_2 з 04 серпня 2015 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України та проведення з ним розрахунку; поновлено позивача на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку основного працівника ОСОБА_2 з 04 серпня 2015 року; стягнуто з Волинської митниці ДФС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 серпня 2015 року по 17 вересня 2015 року включно в розмірі 4 565 грн. 68 коп. (чотири тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень шістдесят вісім копійок).

Волинська митниця ДФС постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що позивача звільнено з посади за неналежне виконання протягом тривалого періоду з 01 квітня по 01 червня 2015 року своїх службових обовязків в частині контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що є порушенням статей 54 і 326 МК України; неврахування ним вимог листа Міндоходів України від 31.12.2013р. № 28799/7/99-99-24-02-04-17 «Щодо взаємодії підрозділів митниць»; неналежне виконання своїх службових обов'язків в частині аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, що є порушенням вимог статті 361 МК України, наказу Держмитслужби України від 13.07.2012р. № 362 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»; неврахування листа ДФС від 07.04.2015р. № 12211/7/99-99-26-02-02-17 «Щодо розміщення цінової інформації». Крім того, позивачем проігноровано рішення про коригування митної вартості від 22.05.2015р. № 205000011/2015/000034/2, прийнятого відповідачем, за рівнем митної вартості 0,45 доларів США за 1 кг., на ідентичний та подібний товар.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку основного працівника ОСОБА_2.

Наказом Волинської митниці ДФС від 03.08.2015 р. № 801-о «Про звільнення» позивача звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС з 04.08.2015 р. за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.

Як встановлено з наказу Волинської митниці ДФС від 03.08.2015 р. № 801-о «Про звільнення», позивача звільнено з роботи саме за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Підставою звільнення з роботи став акт тематичної перевірки від 28.07.2015 р. № 2366/99-908-03-02-21-1, проведеної робочою групою Державної фіскальної служби України відповідно до розпорядження ДФС від 26.06.2015 р. № 174-р «Про проведення тематичної перевірки».

З акта тематичної перевірки вбачається, що проведена перевірка правомірності дій службових осіб Волинської митниці ДФС при здійсненні митного оформлення товару «яблука свіжі…», країна походження Республіка Польща, за рівнем митної вартості 0, 35 доларів США за 1 кг товариствам з обмеженою відповідальністю «Лампочка», «Максвел торг», «Марчело Фрукт», «Фішкомпані», «Альтернатива АРТ», «Марі Груп», «Імперія Фруктів». Було здійснено аналіз митних оформлень (всього 494 митних декларацій) за період з 01 квітня по 06 червня 2015 року, проведених відділом митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин», і виявлено ряд порушень з боку службових осіб митниці, а саме: в частині неналежного виконання службових обов'язків під час здійснення контролю визначення митної вартості товарів. Митне оформлення проводилося службовими особами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які проігнорували наявну цінову інформацію на такий товар, що має становити 0,45 доларів США за 1 кг, в результаті чого ймовірний недобір обов'язкових платежів до бюджету може складати близько 8 400 000 грн..

Митне оформлення по 6 митних деклараціях товару «яблука свіжі…», країна походження Республіка Польща, за рівнем митної вартості 0,35 доларів США за 1 кг здійснювалось саме ОСОБА_1. Позивачем було проігноровано наявну у митного органу цінову інформацію на товар 0,45 доларів США за 1 кг, рішення про коригування митної вартості від 22.05.2015р. № 205000011/2015/000034/2, прийняте відповідачем, за рівнем митної вартості 0,45 доларів США за 1 кг..

Таким чином, відповідач дійшов до висновку, що позивачем при здійсненні митного оформлення товарів порушено вимоги статей 54, 336 Митного кодексу України (МК України); не враховано лист Міністерства доходів і зборів України від 31.12.2013р. № 28799/7/99-99-24-02-04-17 «Щодо взаємодії підрозділів митниць»; неналежно виконано свої службові обов'язки в частині аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, що є порушенням вимог статті 361 МК України, наказу Держмитслужби України від 13.07.2012р. № 362 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»; не враховано лист ДФС від 07.04.2015р. № 12211/7/99-99-26-02-02-17 «Щодо розміщення цінової інформації».

За результатами тематичної перевірки керівнику Волинської митниці ДФС запропоновано застосувати до позивача стягнення у вигляді звільнення.

Згідно із статтею 14 Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Отже, у пункті 1 частини першої статті 41 КЗпП України йдеться про разове грубе порушення трудових обов'язків, а не про тривале, системне, що може бути підставою для звільнення за інших підстав.

Відповідно до роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у пункті 22 постанови від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно із роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в пункті 27 цієї постанови, вирішуючи питання про законність звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, та, з'ясовуючи, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.

Слід зазначити, що застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення - звільнення з підстави одноразового грубого порушення трудових обов'язків (пункт 1 частини першої статті 41 КЗпП України), відповідач не навів у наказі про звільнення конкретного одноразового грубого порушення позивачем трудових обов'язків.

Так, в наказі про звільнення міститься посилання на: неналежне виконання протягом тривалого періоду з 01 квітня по 01 червня 2015 року службовою особою відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» ОСОБА_1 своїх службових обов'язків в частині контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що є порушенням статей 54 і 326 МК України; неврахування ним вимог листа Міндоходів України від 31.12.2013р. № 28799/7/99-99-24-02-04-17 «Щодо взаємодії підрозділів митниць»; неналежне виконання своїх службових обов'язків в частині аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, що є порушенням вимог статті 361 МК України, наказу Держмитслужби України від 13.07.2012р. № 362 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»; неврахування листа ДФС від 07.04.2015р. № 12211/7/99-99-26-02-02-17 «Щодо розміщення цінової інформації». Крім того, в наказі про звільнення зазначено про ігнорування позивачем рішення про коригування митної вартості від 22.05.2015р. № 205000011/2015/000034/2, прийнятого відповідачем, за рівнем митної вартості 0,45 доларів США за 1 кг., на ідентичний та подібний товар.

Також наказ містить посилання на посадову інструкцію, затверджену наказом в. о. начальника Волинської митниці ДФС від 23.03.2015 р., відповідно до якої старший державний інспектор відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС організовує свою роботу у відповідності з положенням про митний пост «Ягодин», положенням про відділ митного оформлення № 7; контролює правильне застосування та неухильне дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи, здійснює заходи щодо запобігання їх невиконання; перевіряє документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами. Згідно із Кодексом законів про працю України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», іншими законодавчими актами несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків,, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, норм професійної етики, інші порушення службової дисципліни.

Отже, в наказі є посилання на тривале, системне порушення позивачем службових обов'язків протягом квітня - червня 2015 року, однак, конкретного одноразового грубого порушення позивачем трудових обов'язків в наказі про звільнення не зазначено.

Таким чином, у справі відсутні докази вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який може бути підставою для звільнення його з роботи за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України - одноразового грубого порушення трудових обов'язків.

Оскільки відсутні докази вчинення позивачем одноразового порушення трудових обов'язків, суд першої інстанції правильно вказав, що немає підстав з'ясовувати, чи є порушення трудових обов'язків грубим, з врахуванням характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.

Крім того, звільнення з цієї підстави за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148, 149 КЗпП України.

Так, відповідачем не дотримано порядку застосування дисциплінарного стягнення, визначеного статтею 149 КЗпП України, - до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган не зажадав від порушника трудової дисципліни письмового пояснення.

Відповідно до Положення про Волинську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 21.08.2014 р. № 59, Волинська митниця ДФС є територіальним органом ДФС та є юридичною особою; начальник митниці вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, присвоює їм спеціальні звання, ранги державних службовців; приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством, працівників митниці; призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців митниці.

Отже, саме відповідач повинен був зажадати від позивача письмове пояснення до застосування дисциплінарного стягнення, оскільки на момент звільнення позивач займав посаду, віднесену до номенклатури посад начальника митниці, а тому посилання відповідача на надання позивачем 03.08.2015 р. письмового пояснення на ім'я Голови ДФС України, не є підтвердженням дотримання відповідачем порядку звільнення позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що наказ від 03.08.2015 р. № 801-о «Про звільнення» в частині звільнення із займаної посади ОСОБА_1 є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої і другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Оскільки звільнення позивача відбулось із порушенням визначеного законом порядку, він підлягає поновленню на роботі з дня звільнення - з 04.08.2015 р. з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час вимушеного прогулу позивача становить з 05.08.2015 р. по 17.09.2015 р. включно 31 робочий день (18 робочих днів у серпні і 13 робочих днів у вересні 2015 року). День звільнення 04.08.2015 р. є останнім днем роботи, за який позивачу нарахована заробітна плата при проведенні розрахунку при звільненні.

Згідно із довідкою Волинської митниці ДФС від 01.09.2015 р. № 5/44-1089, позивачем відпрацьовано у червні 9 робочих днів і виплата становить 1 806 грн. 93 коп., у липні відпрацьовано 19 робочих днів, виплата за які становить 2 316 грн. 80 коп.

Отже, середньоденний заробіток позивача становить 147 грн. 28 коп. (1 806 грн. 93 коп. + 2 316 грн. 80 коп. = 4 123 грн. 73 коп.; 9 + 19 = 28 робочих днів; 4 123 грн. 73 коп. : 28 робочих днів = 147 грн. 28 коп.).

Втрачений заробіток за час вимушеного прогулу становить 4 565 грн. 68 коп. (147 грн. 28 коп. х 31 робочий день прогулу = 4 565 грн. 68 коп.).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним і скасування наказу Волинської митниці ДФС від 03 серпня 2015 року № 801-о «Про звільнення» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 7 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС та поновлення позивача на зазначеній посаді з 04 серпня 2015 року; стягнення з Волинської митниці ДФС на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05 серпня 2015 року по 17 вересня 2015 року включно в розмірі 4 565 грн. 68 коп..

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року по справі № 803/2336/15- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич