Постанова № 54355271, 14.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2015 р. Справа№ 910/18848/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: Загаровська Н.В. - представник за довіреністю від 02.11.2015 року;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: Костюк О.М. - представник за довіреністю від 17.08.2015 року,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 року

у справі № 910/18848/15 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

Третя особа Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради

про виселення та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про виселення з частини переходу загальною площею 4,0 кв.м., що знаходиться за адресою станція метро «Святошино» (західний вестибюль) та демонтування тимчасової огороджуючої конструкції, що знаходиться за адресою станція метро «Святошино» (західний вестибюль).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 року у справі № 910/18848/15 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач подав позов в інтересах Департаменту комунальної власності м. Києва (Київської міської державної адміністрації), як власника майна. В свою чергу, господарський процесуальний кодекс України наділяє право звертатися до суду з позовом про захист власних інтересів, а не інтересів третіх осіб. Крім того, Київська міська державна адміністрація, як власник майна рішень про не бажання продовжувати строку дії договору № 693 від 18.09.2012 року не приймала, а отже договір продовжує діяти.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 09.12.2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні 09.12.2015 року заперечував доводи апеляційної скарги, просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.12.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні 09.12.2015 року заперечував доводи апеляційної скарги, просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні 09.12.2015 року оголошено перерву до 14.12.2015 року.

Представник позивача та представник третьої особи у судовому засіданні 14.12.2015 року підтримали свої правові позиції.

Представник відповідача у судове засідання 14.12.2015 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 18.09.2012 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - орендодавець), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (надалі - орендар), а також Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (надалі - підприємство) укладено договір № 693 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір), згідно з п. 1.1. якого, орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 01.08.2012 № 124 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, що знаходиться за адресою: станція метро "Святошин" (західний вестибюль), Б/Н, для торгівлі непродовольчими товарами (фотопослуги та торгівля супутніми товарами).

На виконання умов даного договору відповідачу передано в орендне користування частину приміщення західного вестибюлю, що перебуває на балансі КП "Київський метрополітен", загальною площею 4,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, станція метро "Святошин", що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 18.09.2012 року.

Відповідно до п. 2.4. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен".

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.06.2012 року до 30.05.2015 року (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.7. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначив, що строк дії укладеного між сторонами договору № 693 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.09.2012 року закінчився, що є підставою для виселення відповідача з частини переходу загальною площею 4,0 кв.м., що знаходиться за адресою станція метро "Святошино" (західний вестибюль) та демонтування тимчасової огороджуючої конструкції, що знаходиться за адресою станція метро "Святошино" (західний вестибюль).

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 291 Цивільного кодексу України).

Таким чином, можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення однієї зі сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням терміну його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.

Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Листом № 062/07/17-4744 від 29.04.2015 року третя особа повідомила відповідача про те, що об'єкт оренди переданий останньому не відповідає вимогам Правил пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 335 від 20.06.2012 року, а тому просить відповідача повернути об'єкт оренди після закінчення строку дії договору - 30.05.2015 року.

Крім того, листом № 460-НДД від 11.06.2015 року позивач повідомив відповідача про припинення договору № 693 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.09.2012 року, а також про необхідність повернення об'єкту оренди за актом-приймання-передавання.

Проте, після закінчення строку дії договору № 693 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.09.2012 року відповідач об'єкт оренди за актом приймання-передачі не повернув.

Враховуючи викладене договір № 693 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.09.2012 року припинив свою дію з 31.05.2015 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про те, що договір не припинив свою дію, оскільки від орендодавця протягом місяця від дня закінчення строку дії договору не надходило заяви про припинення договору є безпідставними .

Так, як зазначалося вище пунктом 9.7 договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Отже, договором оренди сторони передбачили можливість направлення заяви про припинення договору не тільки орендодавцем, але і КП «Київський метрполітен» як балансоутримувача майна.

Доводи апелянта щодо відсутності у КП "Київський метрополітен" права на звернення із даним позовом також є необгрунтованими враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальними громадами сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Пунктом 5.2 Статуту КП "Київський метрополітен" передбачено, що майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Оскільки, предметом діяльності КП "Київський метрополітен" у відповідності до п. 3.2 Статуту КП "Київський метрополітен" є, зокрема, надання в оренду приміщень, обладнання іншим підприємствам та установам, КП "Київський метрополітен" є належним позивачем у даній справі.

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в п. 4.15. договору погодили, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству.

Таким чином, з урахуванням припинення дії дговору у зв'язку із закінченням строку його дії, підстави для продовження користування відповідачем об'єктом оренди відсутні, що зумовлює виселення позивача із зазначеного об'єкту.

Згідно з п. 8.5.6. договору у разі припинення дії договору, орендар звільняє орендовану частину приміщення вестибюлю станції метро "Святошин" в термін, визначений п. 4.15. договору від своїх огороджуючих конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених в цьому пункті договору умов, підприємство самостійно, на власний розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками).

З огляду на зазначене, зважаючи на припинення дії договору, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що вимога позивача про зобов'язання відповідача демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, що належать останньому та знаходяться за адресою станція метро "Святошино" (західний вестибюль), на підставі п. 8.5.6. договору, підлягає задоволенню.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 року у справі № 910/18848/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 року у справі № 910/18848/15 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/18848/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко