Ухвала суду № 54355237, 11.12.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"11" грудня 2015 р. Справа № 920/836/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

розглянувши апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вх. №5654 С/3-10) на рішення господарського суду Сумської області від 16 листопада 2015 року по справі №920/836/15,

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми,

до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми,

про стягнення 1904618,88 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.11.2015 року по справі №920/836/15 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 43188,64 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» в доход державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог позивача - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 16.11.2015 року по справі №920/836/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов’язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.

Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Отже, розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, а не на день подання первісного процесуального документа (наприклад, позовної заяви).

Відповідно до статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” визначено мінімальну заробітну плату з 1 січня у 2015 року у розмірі 1218,00 грн.

22.05.2015 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", відповідно до якого з 01.09.2015 року змінено ставки судового збору в господарському судочинстві.

Враховуючи, що апеляційну скаргу подано 02.12.2015 року (що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції Господарського суду Сумської області), позивач при сплаті судового збору повинен був керуватися редакцією вказаного Закону, яка набрала чинності з 01.09.2015 року.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 1 мінімальної заробітної плати; позовної заяви майнового характеру - в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання апеляційної скарги на рішення встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2)

При зверненні з апеляційною скаргою скаржником не надано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів в тексті апеляційної скарги зазначає, що підстав для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі не має, адже на час подання позовної заяви позивач був звільнений від сплати судового збору, тобто ставка судового збору дорівнює нулю. На підтвердження вказаних доводів, апелянт посилається на те, що аналогічна позиція щодо застосування ставок судового збору висловлена Верховним Судом України у постанові від 30.06.2015 у справі № 826/18593/14.

Відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір» із змінами і доповненнями згідно із Законами України від 09.04.2015 року та від 22.05.2015 року, що набрали чинності з 01.09.2015 року, встановлені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із статтями 1,2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній з 01.09.2015 року) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; 13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції з 01.09.2015 року містить вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, до яких прокурори не входять.

Не містить Закон України «Про судовий збір» також і жодних застережень (перехідних положень) стосовно того, що особа, яка була звільнена від сплати судового збору на час подання позовної заяви по справі, не повинна сплачувати судовий збір і за оскарження прийнятого рішення.

Крім того, необхідно враховувати, що, як на тому наголошено в пункті 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року за №01-06/2093/15 у випадку подання скарг та заяв після зазначеної дати (01.09.2015) розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору (пункт 5).

Таким чином, твердження позивача щодо відсутності обов'язку сплатити судовий збір є помилковим.

Висновок Верховного суду України, викладений в постанові №826/18593/14 від 30.06.2015 року стосується біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, до яких Фонд соціального захисту інвалідів не відноситься.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Згідно з пунктом 5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, якщо апеляційну скаргу подано повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України у разі коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 Господарського процесуального кодексу України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів наголошує на тому, що оскільки в даній ситуації клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги Сумським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів не надано, повторне подання скарги не тягнутиме за собою наслідків, передбачених вказаним вище положенням. Відтак, скаржник не позбавлений права при наступному поданні апеляційної скарги додати до її матеріалів клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтями 86, 93, пункт 3 статті 97, 98 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА:

1. Повернути апеляційну скаргу Сумського відділенню Фонду соціального захисту інвалідів на рішення господарського суду Сумської області від 16 листопада 2015 року по справі №920/836/15.

2. Матеріали справи №920/836/15 повернути до господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.