Рішення № 54355113, 14.12.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2015 р.Справа № 925/1862/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОН ЧЕРКАСИ», м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, оф. 210

до приватного підприємства «САНЖЕ-ЧЕРКАСИ», м. Черкаси, вул. Громова, 138/7

про стягнення 67 334,50 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача про стягнення 67334,50 грн. заборгованості за договором №РРЧ-151 купівлі-продажу нафтопродуктів від 07.07.2015р.

В судове засідання від позивача надійшла заява про зменшення вимог у звязку з частковим погашенням боргу відповідачем. Позивач просить стягнути залишок - 20000 грн. боргу. Заяву прийнято судом до розгляду на підставі приписів ст. 22 ГПК України.

Відповідач вимоги не заперечив. Відзиву не подано. Документів на спростування доводів позивача не подано. Ухвала суду про порушення провадження у справі вручена відповідачу 27.11.2015р., що підтверджено розпискою уповноваженої особи на поштовому повідомленні про вручення.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності відповідачем відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

07.07.2015р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу №РРЧ-151, згідно якого ТОВ «Регіон Черкаси» - як постачальник - передає відповідачу ПП «Санже-Черкаси» паливно-мастильні матеріали за плату у власність та приймає кошти, а ПП «Санже-Черкаси» - як покупець - приймає та оплачує товар.

Згідно умов договору ціна, кількість, якість, асортимент товару визначається у відповідних видаткових накладних п. 1.3 договору.

Строк оплати отриманого товару визначений в п. 3.2. договору протягом 1 банківського дня з моменту поставки.

Позивач передав відповідачу ПММ на підставі видаткової накладної №РН-0002371 від 10.08.2015р. на суму 72068 грн. (з ПДВ) (а.с. 9).

Претензій по кількості, якості та ціні поставленого товару відповідачем не заявлено. На момент розгляду справи заборгованість становить 20000 грн., що є предметом спору.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобовязань стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є субєктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару ПММ на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст. 93 ЦК України.

За правовою природою договір від 07.07.2015р. №РРЧ-151 є договором купівлі-продажу.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 07.07.2015р. №РРЧ-151 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Згідно п. 3.2. Договору розрахунки за товар по цьому договору Покупець здійснює на умовах відтермінування платежу на 1 банківський день.

Позивач 10.08.2015р. здійснив поставку ПММ, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 72068 грн., що підтверджується видатковою накладною (а.с. 9) та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.

Отриманий товар відповідачем належно і в строк не оплачено, в звязку з чим позивач звернувся до суду.

Факт наявності заборгованості підтверджується письмовим договором, видатковою накладною, рахунком на оплату та відсутністю заперечень відповідача проти отримання товару та відсутністю доказів належної оплати товару. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 3.2. Договору Покупець здійснює оплату по факту поставки окремої партії товару, що оформляється видатковою накладною. Загальний строк оплати не може бути більше 1 банківського дня з моменту отримання Покупцем партії товару.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобовязання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 20000 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

При цьому суд враховує відсутність заперечень відповідача проти позову.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем доведено право на примусове стягнення з відповідача боргу 20000 грн. за отримані ПММ за плату.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів обєктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обовязок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1 218,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача приватного підприємства «САНЖЕ-ЧЕРКАСИ», м. Черкаси, вул. Громова, 138/7, ідентифікаційний код 21355701, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОН ЧЕРКАСИ», м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, оф. 210, ідентифікаційний код 39362913, номер рахунку в банку невідомий

20000 грн. основного боргу та 1 218,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 15.12.2015р.

Суддя Г.М. Скиба