Рішення № 54354566, 09.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015

Справа №910/25398/15

За позовом

Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»

до

Публічного акціонерного товариства «Фірма «Прокат»

про

стягнення 60 472,46 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:

не з’явився

від відповідача:

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (надалі – «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фірма «Прокат» (надалі – «Товариство») про стягнення 48 388,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №17/2 від 04.11.2012 р. Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація передала відповідачу у строкове платне користування приміщення, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Якуба Колоса, 15-Б, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по внесенню орендної плати та інших платежів не виконав, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 48 388,05 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.11.2015 р.

30.10.2015 р. представником позивача до канцелярії суду подано заяву про збільшення позовних, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спірним договором у розмірі 60 472,46 грн. Вказана заява прийнята судом для подальшого розгляду.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 02.11.2015 р. та 18.11.2015 р. розгляд справи відкладався на 18.11.2015 р. та 09.12.2015 р. відповідно у зв’язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про часта місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04111, м. Київ, вул. Салютна, 15, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи в судове засідання з’явилася, на виконання вимог ухвали суду надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в попередніх судових засіданнях пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2012 р. між Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством (орендар) та Підприємством (в редакції додаткової угоди від 02.03.2015 р.) був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №17/2 (надалі – «Договір»), за змістом п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 01.08.2012 р. №124 та розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.10.2012 р. №641 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об’єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вул. Якуба Коласа, 15-Б, для розміщення ательє прокату.

Відповідно до п. 2.1 Договору об’єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 106,6 кв.м, розташовані на першому поверсі згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід’ємну частину цього договору.

Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз смітті тощо, компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів (угод), укладених орендарем з підприємством або організаціями, що надають такі послуги.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Якуба Коласа, 15-Б, що підтверджується актом приймання-передачі об’єкту оренди до Договору від 04.11.2015 р.

Угодою №1 до Договору сторонами був погоджений розмір відшкодування плати за землю, а також розмір експлуатаційних витрат Товариства.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання за Договором, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати та інших витрат у розмірі 60 472,46 грн.

Договір є договором оренди комунального майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом приймання-передачі об’єкту оренди до Договору від 04.11.2015 р.) підтверджується факт передачі орендарем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором у період з березня по жовтень 2015 року. За цей період позивачем нараховано до сплати орендну плату та інші, передбачені умовами Договору, платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інші платежі щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Крім того, пунктом 3.8 Договору визначено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз смітті тощо, компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів (угод), укладених орендарем з підприємством або організаціями, що надають такі послуги.

Відтак, окрім сплати орендної плати у відповідача виник обов’язок відшкодовувати вартість витрат за земельну ділянку та експлуатаційних витрат.

Відповідач частково сплачував передбачені Договором платежі на суму 31 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником позивача.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача з орендної плати, відшкодуванні плати за землю та експлуатаційних витрат у розмірі 60 472,46 грн., а строк виконання грошового зобов’язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 60 472,46 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 60 472,46 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фірма «Прокат» (04111, м. Київ, вул. Салютна, 15; ідентифікаційний код 03062272) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17; ідентифікаційний код 39607507) заборгованість у розмірі 60 472 (шістдесят тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 46 коп. та судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2015 р.

Суддя В.П. Босий