Рішення № 54354561, 09.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015Справа №910/27611/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Новий Розділ»доПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»прозобов'язання вчинити діїСуддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Гелемей Ю.М.від відповідача:Ященко Р.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія - Новий Розділ» (надалі - ТОВ «Енергія - Новий Розділ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України») про зобов'язання вчинити дії

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно не виконуються покладені на нього в силу приписів Закону України «Про засади функціонування ринку природно газу» обов'язки щодо списання стягнутої пені рішеннями господарського суду Львівської області від 25.08.2015 р. у справі №914/996/15 на суму 1 681 967,70 грн. та від 19.03.2015 р. у справі №914/249/15 на суму 90 920,59 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.11.2015 р.

В судовому засіданні 18.11.2015 р. судом оголошувалась перерва на 09.12.2015 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково, відзиву на позовну заяву суду не надав, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Су відзначає, що на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.03.2015 р. у справі №914/249/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 р. та постановою Вищого господарського суду від 02.07.2015 р., позов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Енергія - Новий Розділ» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 3 767,22 грн. - інфляційних втрат, 90 920,59 грн. - пені, 26 007,58 грн. - 3 % річних, в решті позову відмовлено.

Також рішенням господарського суду Львівської області від 28.05.2015 р. у справі №914/996/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 р. та постановою Вищого господарського суду від 01.10.2015 р., позов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Енергія - Новий Розділ» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 1 681 967,70 грн. пені, 750 908,17 грн. - 3% річних і 2 530 169,88 грн. інфляційних втрат, в решті позову відмовлено.

Листом від 01.07.2015 р. позивач звернувся до відповідача з проханням списати стягнуті на підставі вказаних рішень господарського суду Львівської області суми пені, обґрунтовуючи таке прохання тим, що ним було повністю погашено заборгованість перед відповідачем за природній газ до 01.01.2014 р.

Спір у справі виник у зв'язку із відмовою відповідача списати заборгованість відповідача зі сплати пені у розмірі 1 681 697,70 грн. та 90 920,59 грн. відповідно.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що обов'язок відповідача зі списання сум пені, стягнутих за рішеннями господарського суду Львівської області від 25.08.2015 р. у справі №914/996/15 та від 19.03.2015 р. у справі №914/249/15 виник на підставі Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».

Зокрема, 06.06.2015 р. набрав чинності Закон України від «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яким було внесено зміни до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».

Відповідно до ч. 13 ст. 18 до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин) Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відтак, в силу приписів наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, у позивача існувало право, а у відповідача обов'язок щодо списання присуджених до стягнення судовими рішеннями пені у розмірі 1 681 697,70 грн. та 90 920,59 грн. відповідно, нарахованої за прострочення позивачем строків оплати поставленого у 2013 році згідно договорів купівлі-продажу природного газу, за умови виконання вимог ч. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.03.2015 р. у справі №914/249/15 встановлено, що станом на 12.08.2013 р. відповідачем було повністю сплачено основний борг за спожитий природний газ за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2841-БО-21 від 28.12.2012 р. Також відсутність заборгованості ТОВ «Енергія - Новий Розділ» за договором № № 13/2840-ТЕ-21 від 28.12.2012 р. була встановлена рішенням господарського суду Львівської області від 28.05.2015 р. у справі №914/996/15.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Отже, рішення господарського суду Львівської області від 19.03.2015 р. у справі №914/249/15 та від 28.05.2015 р. у справі №914/996/15 мають преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.

Таким чином, матеріалами справи належними чином підтверджується виконання позивачем вимог ч. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» в частині погашення заборгованості перед відповідачем за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року згідно договорів купівлі-продажу природного газу № 13/2841-БО-21 від 28.12.2012 р. та № 13/2840-ТЕ-21 від 28.12.2012 р.

З огляду на викладене, в силу приписів ч. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» зобов'язання позивача перед позивачем по сплаті пені у розмірі 1 681 697,70 грн. та 90 920,59 грн. відповідно, підлягає списанню.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Енергія - Новий Розділ» про зобов'язання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» списати пеню у розмірі 1 772 888,29 грн. (1 681 697,70 грн. та 90 920,59 грн. відповідно), стягнуту рішеннями господарського суду Львівської області від 25.08.2015 р. у справі №914/996/15 та від 19.03.2015 р. у справі №914/249/15, є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Новий Розділ» задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) списати пеню у розмірі 1 772 888 (один мільйон сімсот сімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 29 коп., стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Новий Розділ» (81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37; ідентифікаційний код 33525073) рішеннями господарського суду Львівської області від 25.08.2015 р. у справі №914/996/15 та від 19.03.2015 р. у справі №914/249/15. Видати наказ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Новий Розділ» (81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37; ідентифікаційний код 33525073) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2015 р.

Суддя В.П. Босий