Рішення № 54354556, 07.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2015Справа №910/25150/15

За позовом1. Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації 2. Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» 3. Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Команія Ді Сі»пророзірвання договору, виселення та зобов'язання передати приміщенняСуддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Майданік В.Ю.від позивача:Майданік В.Ю.від позивача:Майданік В.Ю.від відповідача:Гайдар С.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району» звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Команія Ді Сі» (надалі - «Товариство») про розірвання договору, виселення та зобов'язання передати приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежилого приміщення №333 від 15.05.2006 р., у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про розірвання договору, виселення відповідача із займаного приміщення зобов'язання передати приміщення позивачу 2.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.10.2015 р.

26.10.2015 р. до канцелярії суду представником відповідача подано заперечення на позовну заяву, в яких відповідач вказував на те, що спірний договір був укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна житло сервіс», і оскільки зміни до такого договору в частині установи орендодавця не вносилися, підстав для сплати орендної плати на користь позивачів відсутні.

В судових засіданнях 28.10.2015 р. та 16.11.2015 р. судом оголошувались перерви на 16.11.2015 р. та 07.12.2015 р. відповідно.

Представник позивачів в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача з'явився, надав пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №333 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі розпорядження №782 від 15.05.2006 р. Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (об'єкт оренди) за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 13 під склад непродовольчих товарів.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що об'єктом оренди є:

- нежиле приміщення (будівля, споруда) загальною площею 90,1 кв.м, в т.ч. в підвальному приміщенні - 90,1 кв.м;

- устаткування, інвентар, інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1).

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата за користування об'єктом оренди визначається на підставі рішення Дніпровської районної Ради депутатів м. Києва XVШ сесії ХХІІІ скликання від 21.02.2001 р. №182 «Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном районної комунальної власності» із змінами та доповненнями до нього. Орендна плата згідно цього договору сплачується згідно розрахунку викладеному в додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору, і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця з урахуванням індексу інфляції і ПДВ.

За змістом п. 7.1 Договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 15.05.2006 р. до 15.05.2016 р.

Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради №129 від 25.06.2007 р. створено Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради визначено єдиним орендодавцем нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району міста Києва.

01.12.2011 р. рішенням Київської міської ради №758/6994 створено Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» та припинено «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради шляхом приєднання його до позивача.

06.08.2012 р. розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації №340 Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» визначено правонаступником прав та обов'язків за всіма договорами оренди нерухомого майна, у тому числі за Договором.

Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №61 від 13.02.2015 р. закріплено з 16.02.2015 р. на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» об'єкти житлового та нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, та елементи зовнішнього благоустрою.

Листами №46-859 від 11.06.2013 р., №46-860 від 11.06.2013 р. позивач 3 звертався до відповідача з повідомленням про існування заборгованості з орендної плати за Договором, а також вказував на необхідність внесення відповідних змін до Договору у зв'язку з правонаступництвом орендодавця.

Листом №103/32-290 від 27.03.2015 р. відповідач 2 звернувся до відповідача та повідомив, що грошові кошти за користування орендованими приміщеннями необхідно сплачувати на його рахунок у зв'язку з переданням на баланс спірного нерухомого майна.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю підстав, на думку позивача, для розірвання Договору, виселення відповідача з орендованого нежилого приміщення, а також зобов'язання повернути таке майно на користь позивача 2.

Договір є договором оренди комунального майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується факт передачі приміщення в оренду та користування ним відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Твердження відповідача, що у зв'язку з невнесенням змін до Договору в частині зімни орендодавця, у нього відсутній обов'язок сплачувати орендну плату судом відхиляється з огляду на таке.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що орендна плата з урахуванням індексу інфляції, ПДВ що місячно сплачується орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 20 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця.

При цьому, згідно умов укладеного між сторонами Договору, орендодавцем за таким договором було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс».

Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради №129 від 25.06.2007 р. створено Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради визначено єдиним орендодавцем нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району міста Києва.

01.12.2011 р. рішенням Київської міської ради №758/6994 створено Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» та припинено «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради шляхом приєднання його до позивача.

06.08.2012 р. розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №340 Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» визначено правонаступником прав та обов'язків за всіма договорами оренди нерухомого майна, у тому числі за Договором.

Таким чином, позивач 3 на підставі прийнятих уповноваженими органами рішень є правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» за договорами оренди комунального майна, в тому числі і за спірним Договором.

Аналогічні висновки містяться в постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 р. у справі №910/25798/14.

Про вказані зміни відповідач був повідомлений листами №46-859 від 11.06.2013 р. та №46-860 від 11.06.2013 р., згідно з якими позивач 3 звертався до відповідача про існування заборгованості з орендної плати за Договором.

Відтак, оскільки позивача 3 був визначений згідно рішення позивача 1, про що відповідач був належним чином повідомлений, орендну плату за користування спірним приміщенням за Договором останній мав сплачувати саме на користь позивача 3.

В той же час, відповідачем не заперечується факт виникнення у нього заборгованості з орендної плати за Договором у зв'язку з систематичною несплатою таких платежів на користь позивача 3.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зазначеною правовою нормою законодавець поділяє підстави для розірвання договору у судовому порядку на законні та договірні. Так, підставами для розірвання договору, що випливають зі змісту закону є істотне порушення договору винною стороною та інші випадки, передбачені законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Отже, приписи ст. 651 Цивільного кодексу України пов'язують можливість розірвання договору у зв'язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на, що особа розраховувала при укладенні договору.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 01.04.2013 р. у справі №5002-21/2895-2012 та від 18.04.2013 р. у справі №5023/4499/12.

З правової природи відносин оренди вбачається, що при укладанні вказаного договору орендодавець, перш за все, має на меті отримання орендної плати.

Відтак, невиконання відповідачем зобов'язання з внесення орендної плати свідчить про позбавлення орендодавця того, на що він розраховував при укладенні Договору.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язання з внесення орендної плати, вимога позивачів про розірвання Договору є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З припиненням Договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідач не надав, то вимога позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення за Договором є обґрунтованою.

Також позивачами заявлено вимогу про зобов'язання відповідача передати спірне приміщення Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва».

За приписами ст. 785 Цивільного кодексу України після припинення договору оренди у орендаря виникає обов'язок повернути орендоване приміщення на користь орендодавця.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що приміщення, що орендуються, вважаються фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі, після чого припиняються нарахування орендної плати та платежів, зазначених в п. 3.4 цього договору.

В той же час, відповідно до ч. 3 пункту 2.2 та пункту 2.3постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» підприємства державної форми власності мають право бути орендодавцями, як правило, тільки щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 кв. м, а для того, щоб підприємство мало право передати в оренду структурний підрозділ (філію, цех, дільницю) або нерухоме майно (будівлю, споруду, приміщення) площею понад 200 кв. м, воно (підприємство) повинно одержати дозвіл Фонду державного майна України, його регіонального відділення, представництва. Якщо майно перебуває у власності Автономної Республіки Крим або у комунальній власності, то такий дозвіл може бути наданий органом, зазначеним в абзаці третьому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". З урахуванням приписів частини п'ятої статті 16, підпункту 1 пункту "а" статті 29 і частини п'ятої статті 60 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", а також абзацу третього статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" господарські суди, вирішуючи питання щодо права орендодавця самостійно, без відповідного рішення ради, передавати в оренду майно, належне до комунальної власності, мають виходити з кола його повноважень, передбачених положеннями про таких орендодавців, затвердженими у встановленому порядку радою. При цьому слід також враховувати, що орендодавець здійснює свої повноваження тільки за наявності рішення ради і не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об'єктів комунальної власності в оренду, якщо інше не передбачено положенням про нього.

Згідно з абз. 3 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради №129 від 25.06.2007 р. створено Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради визначено єдиним орендодавцем нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району міста Києва.

Як було встановлено судом, правонаступником КП Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві, а відтак і єдиним орендодавцем нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району міста Києва є позивач 3.

Таким чином, внаслідок припинення дії Договору, у відповідача виникає обов'язок повернути спірне нерухоме майно на користь орендодавця, яким є позивач 3.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача передати спірне приміщення Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» у суду відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме в частині розірвання Договору та виселення Товариства із займаного нерухомого майна.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з огляду на викладені обставини.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району» задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди нежилого приміщення №333 від 15.05.2006 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Команія Ді Сі».

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Команія Ді Сі» (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 1; ідентифікаційний код 31350429) з орендованого приміщення загальною площею 90,1 кв.м в підвальному приміщення за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 13. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Команія Ді Сі» (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 1; ідентифікаційний код 31350429) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; ідентифікаційний код 39606435) судовий збір у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2015 р.

Суддя В.П. Босий