Ухвала суду № 54354199, 11.11.2015, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/913/15-ц

Номер провадження у суді 2/216/1201/15

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 листопада 2015 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Буданцевої О.А.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Банк Форум» (далі ПАТ КБ «Банк Форум») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Банк Форум» ОСОБА_4 звернулось 20 лютого 2015 року до суду із позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором за кредитним договором №0138/07/05-CLb від 10 липня 2007 року в сумі 368748,17 доларів США, з яких: прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів - 13274,11 доларів США, поточна заборгованість з повернення кредитних коштів - 322778,79 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 29036,03 доларів США, поточна заборгованість за нарахованими процентами 3659,24 доларів США, пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків - 156288,51 грн., за порушення умов договору п.3.3.7, - 5000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до зазначеного кредитного договору №0138/07/05-CLb від 10 липня 2007 року, укладеному між ОСОБА_2 (Позичальник) та ПАТ КБ «Банк Форум» (Банк), відповідачу був наданий кредит у розмірі 410000 (чотириста десять тисяч) доларів США, що підтверджується Заявою на видачу готівки №961 від 10.07.2007, Заявою на видачу готівки №957 від 10.07.2007року та Заявою на видачу готівки №795 від 13 серпня 2007 року. З моменту підписання даного договору до 15.05.2013 року (дата останнього договору про внесення змін до кредитного договору) сторонами було внесено зміни до умов кредитного договору шляхом укладення численних Додаткових угод, а саме: Додаткова Угода №1 від 15.11.2008 року передбачала змінення плати за користування кредитними коштами в розмірі 16 (шістнадцять) процентів річних; Додаткова Угода №2 від 19.05.2009 року передбачала змінення плати за користування кредитними коштами в розмірі 14 (чотирнадцять) процентів річних; Додаткова Угода №3 від 10.05.2011 року передбачала змінення рахунків Позичальника; Додаткова Угода №4 від 15.05.2013 року передбачала реструктуризацію заборгованості. За умовами кредитного договору Позичальник зобовязався оплачувати банку відсотки за користування кредитними ресурсами з розрахунку 14% річних строком до 07 липня 2017 року. Крім того, у забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №0138/07/05-CLb від 10 липня 2007 року між банком та ОСОБА_3 (Поручитель) було укладено договір поруки №3-0073/13/21-Р від 15.05.2013 року, відповідно до умов якого Поручитель зобовязався у разі невиконання або порушення виконання Боржником своїх зобовязань перед Кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеня) та інші платежі, передбачені кредитним договором. За умовами п.1.1 договору поруки у випадку невиконання зобовязань за кредитним договором та договором поруки Боржник та Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Пунктом 4.1. кредитного договору визначено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% за кожен день. Позичальник не сплачує відсотки за користування кредитними коштами та не вносить обовязкове часткове повернення кредитних коштів чим суттєво порушує умови кредитного договору. Згідно з п.5.3 Кредитного договору невиконання, або неналежне виконання умов кредитного договору є підставою для припинення Банком кредитування Позичальника, а Позичальник зобовязаний повернути Банку отримані кредитні кошти і сплатити відсотки за користування кредитними коштами протягом 15 календарних днів з дня надіслання Банком письмової вимоги про дострокове повернення кредитних коштів. В звязку з невиконанням зобовязань за кредитним договором Банк направив відповідачам лист-вимогу про дострокове повернення кредитних коштів №8136/4.1 від 25.09.2014 року, № 8137/4.1 від 24.09.2014 року. Вимога про сплату заборгованості була Відповідачами проігнорована, заборгованість за кредитним договором не погашена, тому, посилаючись на протиправність дій відповідачів, якими суттєво порушуються законні права кредитора, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно суму заборгованості в загальному розмірі 368748,17 доларів США та 161288,51 грн. Також позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати.

21 квітня 2015 року до суду надійшли заперечення відповідачів, в яких вони вказували на те, що від імені банку позов було підписано неповноважною особою уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Банк Форум», оскільки постановою ВАСУ від 22.01.2015 у справі №К/800/46566/14 було скасовано рішення виконавчої дирекції ФГВФО про затвердження плану врегулювання виведення з ринку ПАТ КБ «Банк Форум», відкликання ліцензії та подальшої його ліквідації. Крім того відповідачі посилались на несправедливість умов укладеного кредитного договору в розумінні положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та вважали його таким, що містить умови, які суперечать принципу добросовісності, наслідком чого є дисбаланс договірних прав та обовязків, що шкодить відповідачам.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, надав суду письмову заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не зявилась, про день та час розгляду справи були сповіщені належним чином, про що свідчить телефонограма надіслана на імя їх представника ОСОБА_5

При цьому судом не приймаються до уваги вимоги клопотання представника відповідачів про відкладення слухання справи через його зайнятість у відрядженні до м. Запоріжжя, оскільки до вказаного клопотання не було додано наказу про таке відрядження відповідно до вимог законодавства, проте, в клопотанні було зазначено по обізнаність цього представника про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (ч. 3 ст. 27 ЦПК України).

Отже незявлення представника відповідачів в судове засідання та подання ним необґрунтованого клопотання про відкладення слухання справи судом розцінюється як зловживання наданим йому правом на участь у судовому засіданні, а причини його відсутності судом визнаються неповажними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого і від якого не надходила заява про розгляд справи у його відсутність або якщо вказані ним підстави неявки визнано неповажними, суд може прийняти заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, а представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та обєктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно розяснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють питання виконання зобовязань.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Банк Форум» був укладений кредитний договір №0138/07/05-CLb від 10 липня 2007 року.

Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_2 був наданий кредит у розмірі 410000 доларів США строком до 07 липня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13% на рік (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору). Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. Проте як було встановлено судом, відповідачем умови договору не виконувались.

При цьому за п. 5.3 договору сторони домовились, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобовязань з повернення сум кредиту, сплаті процентів та інших зобовязань, передбачених п. 3.3 договору є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує проценти за користування кредитними коштами.

Також судом було встановлено, що у забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 15.05.2013 було укладено договір поруки №3-0073/13/21-Р, відповідно до умов якого ОСОБА_3 як поручитель зобовязується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання ОСОБА_2 обовязків, які виникли на підставі кредитного договору, а саме повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (п. 1.1 договору поруки).

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому за приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи відсутність оплати за кредитом з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми простроченої заборгованості з повернення кредитних коштів - 13274,11 доларів США, поточної заборгованості з повернення кредитних коштів - 322778,79 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, за умовами договору ОСОБА_2 зобовязана була сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 13% річних, а відповідно до додаткового договору №3 від 10.05.2011 до кредитного договору №0138/07/05-CLb від 10 липня 2007 року у розмірі 14% річних.

Позивач у своїй заяві надав розрахунок процентів за користування кредитом станом на 29 січня 2015 року, тому, враховуючи, що визначення предмету та підстав позову є виключним правом позивача, суд вважає за можливе прийняти до уваги розрахунок належних до стягнення процентів саме до цієї дати та у такому розмірі, тому прострочена заборгованість за нарахованими процентами склала 29036,03 доларів США, а поточна заборгованість за нарахованими процентами 3659,24 доларів США, що також підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

Одночасно, за приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому за ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Судом встановлено, що за умовами п. 4.1 кредитного договору №0138/07/05-CLb від 10 липня 2007 року у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту та несвоєчасну чи часткову сплату процентів позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочки платежу, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Отже, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає солідарному стягненню пеня в розмірі пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків - 156288,51 грн.

Крім того за приписами п. 4.4 кредитного договору №0138/07/05-CLb від 10 липня 2007 року за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених п. 3.3 договору позичальник сплачує банку штраф в розмірі 5000 грн.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача підлягає стягненню прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів - 13274,11 доларів США, поточна заборгованість з повернення кредитних коштів - 322778,79 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 29036,03 доларів США, поточна заборгованість за нарахованими процентами 3659,24 доларів США, пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків - 156288,51 грн., за порушення умов договору п.3.3 - 5000,00 грн.

Одночасно з цим судом вважаються хибними доводи відповідачів про те, що позов від імені публічного акціонерного товариства комерційний банк «Банк Форум» подано неповноважною особою з посиланням на постанову ВАСУ від 22.01.2015 у справі №К/800/46566/14, оскільки повноваження такої особи встановлено нормами Закону України «Про банки та банківську діяльність», у виконання норм якого були ухвалені рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 16.06.2014 №49 і №10 від 19.01.2015, які в свою чергу не були предметом спору в адміністративній справі, на яку посилався представник відповідачів.

Також перевіривши кредитний договір №0138/07/05-CLb від 10 липня 2007 року на відповідність вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, яка діяла на момент вчинення договору), судом не було встановлено існування такої невідповідності зазначеному Законові, оскільки ОСОБА_2 було в повному обсязі надано інформацію щодо умов кредитування, загальну суму кредитування, переваги та недоліки програм кредитування, а також про валютні ризики, з огляду на що доводи про порушення вимог такого Закону вважаються безпідставними.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За приписами частини 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 4 ст. 88 ЦПК). А з огляду на вимоги п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідачів на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 61, 209, 213, 215-218, 224-233 ЦПК України, ст. ст. 266, 267 ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», п. 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Банк Форум» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт Серія АН 899622, виданий Центрально-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України Дніпропетровській області 07.10.2010), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Жовтнева, б. 7, кв. 15, та ОСОБА_3, (паспорт Серія АЕ 034855, виданий Дзержинським РВ Криворізького МУ УМВС України Дніпропетровській області 06.02.1996), ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, пр.-т. Миру, б. 7, кв. 25, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Банк Форум» (ЄДРПОУ 21574573, 02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 7) прострочену заборгованість з повернення кредитних коштів - 13274,11 доларів США, поточну заборгованість з повернення кредитних коштів - 322778,79 доларів США, прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 29036,03 доларів США, поточну заборгованість за нарахованими процентами 3659,24 доларів США, пеню за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків - 156288,51 грн., за порушення умов договору п.3.3 - 5000,00 грн., а всього на загальну суму 368748 (триста шістдесят вісім тисяч сімсот сорок вісім) доларів США та 161288 (сто шістдесят одну тисячу двісті вісімдесят вісім) грн. 51 коп.

Стягнути з з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт Серія АН 899622, виданий Центрально-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України Дніпропетровській області 07.10.2010), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Жовтнева, б. 7, кв. 15, та ОСОБА_3, (паспорт Серія АЕ 034855, виданий Дзержинським РВ Криворізького МУ УМВС України Дніпропетровській області 06.02.1996), ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, пр.-т. Миру, б. 7, кв. 25, в дохід держави по 1827 (тисяча вісімсот двадцять сім) грн.. витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Іншими учасниками судового процесу рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Суддя Р.О. Кузнецов