Рішення № 54354112, 14.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.15р. Справа № 904/8724/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромСервісГруп", (м. Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", (м. Жовті Води, Дніпропетровська область)

про стягнення 173 050,47 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 12/01 від 12.01.15р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПромСервісГруп" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (далі-відповідач) про стягнення 173 050,47 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 88 189,94 грн. - основний борг, 37 321,10 грн. - пеня, 47 539,43 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 130214 від 13.02.2014р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання, яким просить суд продовжити строк розгляду справи № 904/8724/15 до 09.12.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.15р. продовжено строк вирішення спору по справі № 904/8724/15 з 01.12.15р. по 09.12.15р. включно.

Відповідач чотири рази у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 21431956 станом 17.11.2015 року юридичне місцезнаходження відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда") - 52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, провулок Капітальний, буд. 2 - куди і направлялись ухвали суду.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПромСервісГруп", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", як покупець, був укладений договір поставки № 130214 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник бере на себе зобовязання поставити продукцію чи партію продукції (далі - товар) на умовах, передбачених даним договором.

Строк дії договору визначений у п. 11.8. договору, за яким даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і скріплення печатками та діє до 31.12.2014 року. Однак у будь-якому разі його дія припиняється лише після закінчення взаєморозрахунків між сторонами та виконання взаємних зобовязань, якщо інше не передбачено даним договором.

Відповідно до п.п. 1.2. - 1.3. договору дані про товар, а саме: найменування, асортимент (номенклатура), державні стандарти, технічні умови, номера креслень, каталогові номери, яким повинен відповідати товар, інші його характеристики, кількість та комплектність, ціна, загальна вартість та строк поставки вказуються в Специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору. Під партією товару в термінах даного договору розуміють обєм товару, який планується до поставки в конкретному періоді.

За умовами п.п. 2.1. - 2.3. договору ціна товару є договірною, визначається в національній валюті України та вказується в Специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору. В ціну товару включається вартість тари, пакування та навантаження. Ціна на товар не може бути змінена після підписання специфікацій. Орієнтовна сума по договору складає 8 548,80 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 1 424,80 грн. Кінцева сума договору визначається сумою всіх специфікацій до даного договору.

Розділом 3 договору передбачений порядок розрахунків, так згідно п.п. 3.1. - 3.4. договору оплата за даним договором здійснюється покупцем після підписання специфікацій шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі рахунку, згідно його банківським реквізитам. Форма оплати: безготівковий2 розрахунок в національній валюті України. Умови оплати: вказуються в специфікаціях. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Згідно п.п. 4.1. - 4.2. договору умови та строки поставки товару вказуються в Специфікаціях. Постачальник повідомляє покупця про готовність товару до відвантаження факсимільним повідомленням, яке містить: номер договору, найменування товару, дату готовності товару до відвантаження, загальний обєм поставки товару.

Датою поставки товару є дата підписання товарної накладної обома сторонами договору. Перехід права власності на товар здійснюється з дати поставки (п.п. 4.3. - 4.4. договору).

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем були підписані та засвідчені печатками підприємств наступні Специфікації:

-Специфікація № 1 від 13.02.2014 року на суму 8 548,80 грн.;

-Специфікація № 2 від 19.02.2014 року на суму 12 057,58 грн.;

-Специфікація № 3 від 26.03.2014 року на суму 139,56 грн.;

-Специфікація № 4 від 08.04.2014 року на суму 63 647,62 грн.;

-Специфікація № 5 від 09.04.2014 року на суму 17 994,46 грн.;

-Специфікація № 6 від 08.05.2014 року на суму 13 018,56 грн.;

-Специфікація № 7 від 22.05.2014 року на суму 6 195,65 грн.;

-Специфікація № 8 від 28.05.2014 року на суму 14 275,55 грн.;

-Специфікація № 9 від 01.07.2014 року на суму 51 909,62 грн.;

-Специфікація № 10 від 06.08.2014 року на суму 36 280,32 грн.;

-Специфікація № 11 від 29.08.2014 року на суму 13 257,02 грн.

За умовами п. 2 наведених Специфікацій, умови оплати: 100% передоплата вартості товару протягом 10 (десяти) банківських днів від дати поставки.

Позивач зазначає, що ним було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 226 027,70 грн.

Наведений факт підтверджується наступними видатковими накладними: № 19 від 17.02.2014 року на суму 8 548,80 грн., № 22 від 19.02.2014 року на суму 12 057,58 грн., № 33 від 26.03.2014 року на суму 139,56 грн., № 37 від 23.04.2014 року на суму 17 994,46 грн., № 38 від 23.04.2014 року на суму 63 647,62 грн., № 40 від 08.05.2014 року на суму 672,00 грн., № 41 від 16.05.2014 року на суму 12 346,56 грн., № 43 від 22.05.2014 року на суму 6 195,65 грн., № 44 від 28.05.2014 року на суму 14 275,55 грн., № 47 від 01.07.2014 року на суму 51 909,62 грн., № 49 від 36 280,32 грн., № 69 від 09.10.2014 року на суму 1 959,98 грн.

Також, на доказ поставки товару відповідачу позивач надав до суду копії довіреностей, за якими товар був отриманий уповноваженим представниками відповідача, а саме: довіреність № 135 від 17.02.2014 року, довіреність № 144 від 19.02.2014 року, довіреність № 238 від 26.03.2014 року, довіреність № 300 від 22.04.2014 року, довіреність № 397 від 16.05.2014 року, довіреність № 444 від 28.05.2014 року, довіреність № 656 від 07.08.2014 року, довіреність № 711 від 09.10.2014 року.

Позивач зазначає, що відповідач лише частково оплатив поставлений позивачем товар на суму 137 837,76 грн., на підтвердження чого надав до суду копії банківських виписок (а.с. 45-51), відповідно неоплачений є товар на суму 88 189,94 грн. (226 027,70 грн. - 137 837,76 грн.).

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути заборгованість за поставлений товар у сумі 88 189,94 грн.

Доказів повної оплати товару за договором поставки № 130214 від 13.02.14р. у сумі 88 189,94 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 88 189,94 грн.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми, за кожен день прострочення, до дня оплати всієї суми.

На підставі п. 8.2. договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у загальній сумі 37 321,10 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 4).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 11 655,63 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає, у звязку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у загальній сумі 47 539,43 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 9).

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно постанови № 14 від 17.12.13р. Пленуму Вищого господарського суду України, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становить менше одиниці (тобто мала місце дефіляція).

З огляду на викладене вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню частково в сумі 47 187,20 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 205, 49 грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, пр. Капітальний, буд. 2, код ЄДРПОУ 19354901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромСервісГруп" (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, 26, код ЄДРПОУ 38839589) - 88 189 (вісімдесят вісім тисяч сто вісімдесят девять) грн. 94 коп. основного боргу, 11 655 (одинадцять тисяч шістсот пятдесят пять) грн. 63 коп. пені, 47 187 (сорок сім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 20 коп. втрат від інфляції, 2 205 (дві тисячі двісті пять) грн. 49 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.12.15р.

Суддя ОСОБА_2