Рішення № 54354091, 08.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.15р. Справа № 904/10049/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за поставлений природний газ

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 30.12.2014р.

від відповідача: ОСОБА_2, директор

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" про стягнення основного боргу в розмірі 5 344,27грн., пені у розмірі 1 237,31грн., 3% річних у розмірі 68,71грн., інфляційних у розмірі 122,92грн.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №2013/П-ПР-5814/140457 від 01.01.2013р. на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу.

08.12.2015р. відповідач у судовому засіданні подав копію квитанції про сплату основного боргу в розмірі 5 344,27грн., позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних визнав у повному обсязі.

08.12.2015р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОГАЗ" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" (споживач, відповідач) був укладений договір №2013/П-ПР-5814/140457 на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб"єктів господарювання, які є кінцевими споживачами), за умовами якого постачальник зобов"язався постачати природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

За п.2.6. договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу та/або актом виконаних робіт, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору та згідно умов технічної угоди, укладеної між споживачем та газорозподільним підприємством.

Згідно п.2.9. договору акти приймання-передачі газу та/або акт виконаних робіт є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу природний газ у травні 2015р. на суму 6 465,19 грн., у червні 2015р. на суму 455,92 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 25.05.2015р. та від 30.06.2015р., які підписані сторонами без зауважень (а.с.29, 51).

За п.4.1. договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно п.4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати згідно додатку №2. Авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається та підтверджується сторонами, що відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у травні 2015р. на суму 1 576,84грн.

У зв"язку з цим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ у травні 2015р. та червні 2015р. складала 5 344,27грн.

08.12.2015р. відповідач у судовому засіданні подав копію квитанції за №0.0.472074253.1 від 08.12.2015р. про сплату основного боргу в розмірі 5 344,27грн. (а.с.52).

Враховуючи, що оплату основного боргу відповідач здійснив після порушення провадження у справі, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі №904/10049/15 в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 5 344,27 грн. на підставі п. 1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.2.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно наданого позивачем розрахунку пеня за загальний період з 06.06.2015р. по 11.11.2015р. (суми та періоди взяті правильно) складає 1 237,31грн. та підлягає до стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку 3% річних за загальний період з 06.06.2015р. по 11.11.2015р. (суми та періоди взяті правильно) складають 68,71грн. та підлягають до стягнення, а інфляційні за вересень 2015р. (суми та період взяті правильно) становлять 122,92грн. та підлягають до стягнення.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги майновий стан сторін, враховуючи повну оплату відповідачем отриманого газу, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% та стягнути 618,66грн.

Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №904/10049/15 в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 5 344,27 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 49, код ЄДРПОУ 20216601) на користь Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) пеню у розмірі 618,66грн. (шістсот вісімнадцять грн. 66коп.), 3% річних у розмірі 68,71грн. (шістдесят вісім грн. 71коп.), інфляційні у розмірі 122,92 грн. (сто двадцять дві грн. 92коп.) та 1 218,00грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.12.2015р.

Суддя ОСОБА_3