Ухвала суду № 54353989, 14.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 грудня 2015 року Справа № 916/1682/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М. суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач)перевіривши касаційну скаргуКолективного сільськогосподарського підприємства "Якимівське"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.09.2015у справі№ 916/1682/15 господарського суду Одеської областіза позовомКолективного сільськогосподарського підприємства "Якимівське"доПублічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі відділення № 304 АТ "Імексбанк" у м. Кіровоградпророзірвання договору та стягнення 219 190,80 грн В С Т А Н О В И В:

Колективне сільськогосподарське підприємство "Якимівське" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою вих.№ 87 від 04.11.2015 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 916/1682/15.

Втім, подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015, внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У випадку об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є розірвання договору банківського рахунку та стягнення 219 190,80 грн.

Отже, судовий збір за подання даної касаційної скарги сплачується за ставками встановленими для вимоги немайнового характеру, що складає 1 461,60 грн, а також для вимоги майнового характеру, що складає 5 260,58 грн.

Разом з тим, до касаційної скарги позивача додана квитанція № N1AF739134 від 29.10.2015 про сплату судового збору в розмірі 5260,58 грн, що не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки сплачена сума не відповідає вищезазначеним вимогам.

Таким чином, скаржником судовий збір не сплачено у встановленому розмірі і тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук