Рішення № 54353982, 14.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.15р. Справа № 904/9257/15

За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", (м. Кривий Ріг)

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 8", (м. Кривий Ріг)

про стягнення 1 984 924,75 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - пров. юрисконсульт (дов. № 5 від 30.12.14р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 8" (далі-відповідач) про стягнення 1 984 924,75 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 1 178 951,57 грн. - заборгованість за теплову енергію, 52 946,67 грн. - пеня, 704 906,91 грн. - інфляційні втрати, 48 119,60 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 1329 від 01.02.2008р., в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

Представником позивача надано до суду клопотання, яким долучає документи до матеріалів справи які витребувані судом, а саме: довідку про заборгованість станом на 09.11.15р.; докази направлення відповідачу акту взаємних розрахунків, витяг з Держреєстру та копію довіреності.

Відповідач тричі у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2008 року між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", як постачальник, та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація № 8", як споживач, було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пара № 1329.

Даний договір діє з 01 лютого 2008 року по 01 лютого 2009 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляду. При заяві однієї зі сторін про розірвання договору за один місяць і відсутність заборгованості споживача договір може бути, розірваний. при наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості (п. 6.1. договору).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник відпускає споживачеві теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Постачальник відпускає споживачеві теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці № 2 у відповідності до встановленого плану теплопоспоживача з 01 лютого 2008 року по 01 жовтня 2009 (див. Таблиця № 1 і № 2, акт кордону розділу як невід'ємні частини договору). Оплата проводитися з моменту зазначеного періоду дії договору. Тариф на момент укладення договору - 200,00 грн. / 1 Гкал (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, облік споживання теплової енергії виробляти згідно приладів обліку або розрахунковим способом при їх відсутності.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем щомісяця, самостійно, в грошовій формі, та іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або обмежити частково подачу теплової енергії споживачеві.

У відповідності до п. 3.4. договору, споживач виробляє передоплату в грошовій формі, у розмірі (75%) планового місячного споживання в термін до 20 числа кожного місяця.

Згідно таблиці № 2, яка є невід'ємною частиною договору, об'єктом теплоспоживання є приміщення є приміщення по вул. Орджонікідзе, 7, м. Кривий Ріг.

Також сторонами були укладені додаткові угоди до договору, відповідно з якими, до обєктів, зазначених у договорі, включені додаткові обєкти споживання (а.с. 10-12).

Позивач зазначає, що свої договірні зобов'язання щодо постачання теплоносія на протязі всього періоду, передбаченого договором, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду", КПТМ "Криворіжтепломережа" виконало належним чином.

Тарифи на послуги теплопостачання передбачені постановою № 1844 від 14.12.2010 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа" що складає 269,50 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), постановою № 320 від 08.04.2014р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 414,90 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Виходячи з наведеного, позивач стверджує, що відповідач належним чином не виконав обов'язок, покладений на нього умовами договору, не здійснив розрахунок в повному обсязі та в строки передбачені договором.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.12.2013 року по 31.12.2014 року, яка складається у загальному розмірі 1 178 951,57 грн., що також підтверджується довідкою від 09.11.2015 року (а.с. 41).

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у загальному розмірі 1 178 951,57 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару № 1329 від 01.02.08р. на загальну суму 1 178 951,57 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 1 178 951,57 грн.

Згідно п. 3.2. договору, якщо споживач, який є субєктом господарювання державного сектору економіки, який діє на підставі державної власності, не здійснив оплату за відпущену теплову енергію у строк, встановлений п. 3.1. договору, то у відповідності з п. 2 ст. 231 ГК України, він сплачує пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочки оплати. За прострочення оплати більш як 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

На підставі п. 3.2. договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню на суму 14 156,39 грн. за період з 10.11.2014 року по 10.05.2015 року, на суму 87 029,43 грн. за період з 10.12.2014 року по 10.06.2015 року та на суму 113 475,16 грн. за період з 10.01.2015 року по 10.07.2015 року у загальній сумі 52 946,67 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 15).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 52 946,67 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 704 906,91 грн. та 3% річних у сумі 48 119,60 грн., згідно розрахунків (а.с. 15-16).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 704 906,91 грн. та 3% річних у сумі 48 119,60 грн. грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 8" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Хабаровська, буд. 9; код ЄДРПОУ 13440031) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; код ЄДРПОУ 03342184) - 1 178 951,57 (один мільйон сто сімдесят вісім тисяч девятсот пятдесят одна) грн. 57 коп. заборгованості за теплову енергію, 52 946 (пятдесят дві тисячі девятсот сорок шість) грн. 67 коп. пені, 704 906 (сімсот чотири тисячі девятсот шість) грн. 91 коп. інфляційних втрат, 48 119 (сорок вісім тисяч сто девятнадцять) грн. 60 коп. 3% річних, 29 773 (двадцять девять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.12.15р.

Суддя ОСОБА_2