Рішення № 54349316, 26.11.2015, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7154/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого - судді Кривич Ж.О.,

при секретарі Кулинич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2015 року ОСОБА_1О звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він 29 травня 2012 року дав відповідачу в борг грошові кошти в розмірі 3450 дол. США., про що останній написав розписку.

Посилаючись на те, що відповідач відмовляється повертати борг, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 в його користь 3450 дол. США боргу.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, про слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Ч. 1 ст. 224 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

В силу ст.60,59 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першоїстатті 509ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У частині третійстатті 510ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до вимогстатті 545ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов'язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1ст. 1053 ЦК Україниза домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.

У постанові № 6-79цс/14 від 02.07.2014 р. Верховний Суд України вказав, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Таким чином, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Позивач ОСОБА_1 на підтвердження того, що він позичив відповідачу грошові кошти, подав розписку, написану самим позичальником, в якій позичальник підтверджує, що він бере у позикодавця в борг грошові кошти в розмірі 3 450 дол. США, які зобовязався повернути до 01 вересня 2015 року.

Предметом договору позики в даному випадку, є іноземна валюта.

Відповідно до частини другоїстатті 192 ЦК Україниіноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

В абзаці четвертому пункту 1статті 1 декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"(у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що іноземна валютаце іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

В силу ч. 2ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3450 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на день звернення до суду становить 83048 грн. а також 3 % річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 7645 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 906 грн. 94 коп.

Керуючись ст.ст.215-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 борг за договором позики та 3 % річних в сумі 90693 грн. 40грн. та 906,94 грн. судового збору.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом після подання заяви про перегляд рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя