Ухвала суду № 54348542, 08.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 р.Справа № 820/6458/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Калитки О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі заступника начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ Глушко Анни Олександрівни на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2015р. по справі № 820/6458/15

за позовом ОСОБА_2

до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі заступника начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ Глушко Анни Олександрівни третя особа Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

про скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі заступника начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Глушко Анни Олександрівни, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк", в якому просив суд скасувати постанови Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 19.06.2015 р. про відкриття виконавчого провадження №47916367 з виконання постанови № 45836074 від 25.12.2014 р. про стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 29 288,26 грн. та від 19.06.2015 р. про відкриття виконавчого провадження №47916608 з виконання постанови № 45835416 від 25.12.2014 р. про стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 292,88 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що оскаржувані постанови прийняті без з'ясування усіх обставин та всупереч вимогам діючого законодавства, чим порушені його права, свободи та інтереси, що потребує судового захисту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 року у справі № 820/6458/15 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі заступника начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Глушко Анни Олександрівни, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" про скасування постанов. Скасовано постанову Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 19.06.2015 р. про відкриття виконавчого провадження №47916367 з виконання постанови № 45836074 від 25.12.2014 р. про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору 29 288,26 грн. Скасовано постанову Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 19.06.2015 р. про відкриття виконавчого провадження №47916608 з виконання постанови № 45835416 від 25.12.2014 р. про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору 292,88 грн.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, 12.06.2015 р. кредитор ПАТ "УкрСиббанк" (стягувач) надіслав ОСОБА_2 письмову пропозицію за вих. №571/30-7, відповідно до якої запропоновано, що в разі погашення 20% повної суми боргу за вказаним кредитним договором (сума присуджена судом та сума відсотків, що нарахована по дату погашення) та судових витрат банку в сумі 2 938,85 грн., банк зобов'язався анулювали залишкову суму боргу та відкликати виконавчі листи без виконання, тобто зазначеним листом банком фактично запропонована мирова угода щодо не примусового вирішення питання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, виконання якої припиняє взаємні обов"язки сторін, в тому числі і грошові зобов'язання позивача за вищевказаним кредитним договором.

Таким чином, на виконання прийнятих умов угоди, 15.06.2015 р. ОСОБА_2 добровільно було сплачено в касу ПАТ "УкрСиббанк" 8 272, 94 дол. США (20% повної суми боргу станом на дату сплати), що по курсу НБУ становило 174218, 43 грн., що підтверджується копіями платіжних квитанцій № 50 та 54 від 15.06.2015 р. Відповідно квитанції № 43 від 15.06.2015 р. позивачем було сплачено, також, і судові витрати в сумі 2 938,85 грн.

Як встановлено матеріалами справи, в день здійснення позивачем вказаних платежів банк надав позивачу повідомлення про анулювання боргу (гарантійний лист) вих. 31-4-71/150 (додається), в якому вказано, що станом на 15.06.2015 р. за ним обліковується 41 364, 70 дол. США, що по курсу НБУ складає 871 092, 14 грн., пеня по рішенню суду в сумі 9 756,40 грн. та судові витрати в сумі 2938, 85 грн.

Цим листом ПАТ "УкрСиббанк" повідомив про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_2 та пені по рішенню суду, що станом на 15.06.2015 р. становило 33 091, 76 дол. США (сума основного боргу - 27 184,84 дол. і сума процентів - 5942,92 дол.) та 9 756,40 грн. пені за рішенням суду.

Таким чином, станом на 15.06.2015 р. жодна з вищевказаних постанов державного виконавця про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу за рішенням суду та судових витрат примусово не виконувалась і не виконана, у зв'язку з подальшою відмовою стягувана від примусового виконання (заява про повернення виконавчих документів без виконання) та укладенням сторонами вказаної угоди.

На підставі заяви представника банку від 17.06.2015 р., 18.06.2015 р. державним виконавцем була видана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання відповідно до ст. 40 Закону України "про виконавче провадження".

Пунктами 2, 3 вказаної постанови зазначені постанови про стягнення виконавчого збору було виділено в окреме провадження.

На підставі постанови відповідача № 45836074 від 25.12.2014 р. про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору 29288,26 грн. 19.06.2015 р. державним виконавцем була видана постанова про відкриття виконавчого провадження № 47916367 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору 29 288,26 грн.

На підставі постанови № 45835416 від 25.12.2014 р. про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору 292,88 грн., 19.06.2015 р. державним виконавцем була видана постанова про відкриття виконавчого провадження № 47916608, про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору 292,88 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, сума боргу погашена боржником самостійно, примусове стягнення в порядку, визначеному Законом не відбулося, а тому не було підстав для стягнення виконавчого збору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передано стягувану за виконавчим документом.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днiв з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про вiдкриття виконавчого провадження в якiй вказує про необхiднiсть боржнику самостiйно виконати рiшення у строк до семи днiв з моменту винесення постанови та зазначає, що у разi ненадання боржником документального пiдтвердження виконання рiшення буде розпочате примусове виконання цього рiшення iз стягненням з боржника виконавчого збору i витрат, пов'язаних з органiзацiєю та проведенням виконавчих дiй, передбачених цим Законом.

Сплив строку, наданого для добровiльного виконання рiшення суду, сам по собi не є тiєю достатньою пiдставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збiр стягується на пiдставi постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рiшення добровiльно не виконано, а державним виконавцем вчинено дiї, спрямованi на примусове виконання, якi в цьому випадку не вчинялися.

Окрiм того, положеннями ч. 3 ст. 27 зазначеного Закону передбачено, що у разi отримання документального пiдтвердження про повне виконання рiшення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закiнчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збiр та витрати, пов'язанi з органiзацiєю та проведенням виконавчих дiй, у такому разi з боржника не стягуються.

Вiдповiдно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рiшення є звернення стягнення на кошти та iнше майно боржника, звернення стягнення на заробiтну плату (заробiток), доходи, пенсiю, стипендiю боржника, вилучення в боржника i передача стягувачу певних предметiв, зазначених у рiшеннi; iншi заходи, передбаченi рiшенням.

Таким чином, оскільки матеріалами справи не встановлено факту вчинення вiддiлом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження заходiв примусового виконання рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

В силу ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відповідачі не надали належних доказів в обґрунтування законності прийнятих рішень, а позивачем підтверджено свої позовні вимоги належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі заступника начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ Глушко Анни Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2015р. по справі № 820/6458/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2015 р.