Рішення № 54347771, 08.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8211/15

Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю.

Доповідач Комаровська Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів - Гончаренко В.М., Короткова В.Д.,

З участю секретаря - Абалдової О.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07.07.2015р.,-

в с т а н о в и л а :

12.11.2014р. ПАТ ««Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те,що 27.07.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ,правонаступником якого є ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»,був укладений договір кредиту № 014/0030/74/78952,за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 80591 доларів США із сплатою 13% річних строком до 27.07.2026 року.

В забезпечення виконання забов*язання 27.07.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки,за умовами якого ОСОБА_4 поручилась за належне виконання ОСОБА_3 кредитного договору.

Оскільки ОСОБА_3 не виконує своїх забов*язань по своєчасному поверненню кредитних коштів, на 21.10.2014р. виникла заборгованість в сумі 80377,10 доларів США,що еквівалентно 1040930,22 грн.

01.09.2014р. відповідачам була направлена вимога про дострокове виконання забов*язань за кредитним договором,однак заборгованість не погашена.

Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості - 80377,10 доларів США,що еквівалентно 1040930,22 грн.,та судові витрати.

Відповідачі в судове засідання не з*явились.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07.07.2015р. позов задоволений.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 20.08.2015р. відмовлено ОСОБА_3 в перегляді заочного рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить про скасування рішення,мотивуючи тим,що суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

При розгляді справи судом встановлено,що 27.07.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ,правонаступником якого є ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»,був укладений договір кредиту № 014/0030/74/78952,за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 80591 доларів США із сплатою 13% річних строком до 27.07.2026 року.

В забезпечення виконання забов*язання 27.07.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки,за умовами якого ОСОБА_4 поручилась за належне виконання ОСОБА_3 кредитного договору.

Оскільки ОСОБА_3 не виконала своїх забов*язань по своєчасному поверненню кредитних коштів, на 21.10.2014р. виникла заборгованість в сумі 80377,10 доларів США,що еквівалентно 1040930,22 грн.

В обгрунтування суми заборгованості банком наданий розрахунок ( а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення забов*язання настають правові наслідки,встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.526 ЦК України забов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного Кодексу України,інших актів цивільного законодавства.

Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Пунктом 6.5 кредитного договору від 27.07.2007р. передбачено, що кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у разі невиконання позичальником умов цього договору. Дострокове погашення повинно бути здійснено позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового

погашення ( а.с.12).

В засіданні судової колегії були оглянуті оригінали повідомлень првручення 06.09.2014р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимог про дострокове погашення кредиту від 01.09.2014р.,ксерокопії яких долучені до матеріалів справи ( а.с.173).

Таким чином, докази по справі спростовують ствердження представника ОСОБА_3 про неотримання нею вимоги про дострокове погашення боргу, в зв*язку з чим,на думку ОСОБА_3, позов не підлягає задоволенню.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» обгрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і його порушене право підлягає судовому захисту.

Не може бути підставою для скасування рішення суду довод представника ОСОБА_3 про збільшення банком процентів за користування кредитними коштами з 13 % до 13,79 %,оскільки таке ствердження грунтується на самостійно підрахованої відповідачем суми заборгованості без врахування розрахунку,наданого банком і який грунтується на спеціальній програмі для визначення суми заборгованості.

Будь-яких додаткових угод між банком та ОСОБА_3 ,предметом яких було б збільшення процентної ставки, не укладалось.

Судова колегія вважає,щосуд повно дослідив обставини справи,правильно застосував норми матеріального права,тому підстав для скасування рішення немає.

Разом з тим,судова колегія погоджується з доводом апеляційної скарги про те,що суд в порушення ст.88 ЦПК України стягнув на користь банку судовий збір з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно,оскількисудові витрати не є солідарним обов*язком відповідачів.

В цій частині рішення підлягає зміні з зазначенням в резолютивній частині рішення про стягнення судового збору в частках з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.3,309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовільнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07.07.2015р. змінити в частині стягнення судового збору,виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції :

«Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір в сумі 3654 грн. в рівних частках з кожної».

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В.Комаровська

Судді: В.М.Гончаренко

В.Д.Коротков