П О С Т А Н О В А
"16" грудня 2015 р. Справа231/1217/12
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.
за участю секретаря с/з Сарафімовської Т.О.
прокурора Литвиненко О.С.
адвокатів Клібанської А.І., Щетніцького Р.В., Горбоконь Г.О., Великого І.П.
підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль
кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_6 в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_7 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України,
ОСОБА_8 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_9, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні вказаних злочинів.
В ході судового розгляду цієї кримінальної справи по закінченні судового слідства захисник підсудного ОСОБА_8 адвокат Клібанська А.І. заявила клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування. В своєму клопотанні адвокат вказала, що судом першої інстанції не вивчені і не встановлені всі обставини справи, оскільки досудове слідство було проведено з порушеннями ст. 22 КПК України однобічно, упереджено і не об'єктивно, а відповідно не законно. Адвокат зазначила, що однією із підстав повернення справи на досудове розслідування є те, що не встановлено коло осіб, які приймали участь в злочині. Відповідно до організації злочину, досудовим слідством, а в подальшому і в судовому засіданні не був встановлений організатор крадіжки картин з Уманського краєзнавчого музею. В своєму клопотанні адвокат Клібанська А.І. посилається на те, що організатором викрадення картин, як видно з результатів кримінальної справи, є начальник Уманського МВ УМВС ОСОБА_10На організаційну роль ОСОБА_11 вказують як обвинувачені, так і матеріали справи. Всі дії по підготовці до скоєння злочину та участь в злочині ОСОБА_10 підтверджують учасники кримінальної справи. Більше того, організацію крадіжки і розрахунки по викрадених картинах вів сам ОСОБА_10 ОСОБА_9 не скривав і не скриває більше того, наполягає на тому, що він під психологічним тиском чинив цей злочин. Адвокат вказує на те, що ОСОБА_10 допитаний досудовим слідством як свідок, посилаючись на своє психологічне захворювання, нічого не пам'ятав і це для слідства було достатнім, щоб у відношенні ОСОБА_10 не порушувати кримінальне провадження, а всю відповідальність за його дії звалити на ОСОБА_8, який виконував тільки накази свого безпосереднього керівника ОСОБА_10 не даючи їм оцінки і не вникаючи в правомірність, допускаючи халатність. Зазначила, що ОСОБА_10 познайомив з ОСОБА_6 - ОСОБА_9, котрий можливо і вважав, що ОСОБА_11 діє з ОСОБА_8 по єдиному умислу і направленості на крадіжку картин. Однак ОСОБА_8 нічого не знав і не здогадувавася про які кошти йде мова в кабінеті ОСОБА_10 в присутності ОСОБА_9 В подальшому слідстві ОСОБА_9 заявив, що ОСОБА_10 в своєму службовому кабінеті віддав йому певну суму коштів за реалізацію картин, а інші кошти пообіцяв відати після реалізації всіх картин. ОСОБА_8 це було настільки несподівано, що він не міг збагнути всього що відбувається, а коли його арештували, на кінець зрозумів, що виконував злочинні накази свого керівника, який був організатором. Адвокат також вказує на те, що ОСОБА_10, будучи допитаним як свідок, посилався на своє психологічне захворювання, але ні досудовим слідством, ні судовим не звернуто увагу, що ОСОБА_10 працює адвокатом, зрозуміло заводить суд і досудове слідство в оману, а обставини організації викрадення картин залишаються не виявленими. Зазначила, що ОСОБА_10 розраховувався за картини зі свого службового сейфу, в той час оперативно-слідчим шляхом потрібно було встановити, хто займався заміною, реалізацією, розрахунками від продажу картин. Зазначила, що судове слідство закінчити не можливо через неповноту досудового слідства, а також через те, що не всі обставини вияснено: крадіжка, продаж і розрахунки по картинам. Просить суд направити справу на додаткове розслідування.
Прокурор заперечував проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на те, що заявлене клопотання спрямоване на затягування розгляду справи, підстави для повернення справи на додаткове розслідування відсутні.
Підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та їх захисники підтримали заявлене клопотання із наведених у ньому підстав.
Заслухавши думку усіх учасників судового розгляду, суд вважає заявлене клопотання необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.281 КПК України (ред.1960) повернення справи на додаткове розслідування допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
В ході судового слідства судом здійснено дослідження письмових та речових доказів, що зібрані в ході досудового розслідування, а також здійснено допит свідків та обвинувачених.
В своєму клопотанні про повернення справи на додаткове розслідування, захисник Клібанська А.І. вказала на фактичні дані, які були одержані в ході судового слідства в результаті зміни обвинуваченим ОСОБА_8 своїх показань, даних в ході досудового слідства. Щодо причетності ОСОБА_10 до вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_8 дав показання в ході судового розгляду, а тому не з*ясування цих даних в ході досудового слідства не може свідчити про неповноту або неправильність досудового слідства. Цим фактичним даним, на які посилається захисник, суд зобов*язаний дати оцінку при постановленні остаточного рішення у справі.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» №2 від 11.02.2005 - повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий і що надійшло відповідне клопотання прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника. Питання про наявність таких підстав вирішується із урахуванням доказів, що є у справі, інших конкретних її обставин, а також вимог ст.94 КПК України, в якій визначено приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
У матеріалах кримінальної справи міститься постанова від 27.10.2008 про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_10 у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.191 КК України. Зі змісту цієї постанови слідує, що в ході досудового слідства ОСОБА_8 та ОСОБА_6 заперечували показання ОСОБА_9 щодо причетності до викрадення картин ОСОБА_10, а також ОСОБА_8 заперечував факт зустрічі його, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 з ОСОБА_9 Також у постанові зазначено, що в ході досудового слідства проведені очні ставки між ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, кожен із яких наполягав на своїх показаннях, в ході оперативно-розшукових заходів, проведених у рамках розслідування цієї кримінальної справи не здобуто даних (крім показань ОСОБА_9), які б указували на причетність ОСОБА_10 до викрадення картин із Уманського краєзнавчого музею.
В своєму клопотанні Захисник Клібанська А.І. не зазначає інших доказів (крім показань її підзахисного), здобутих в ході досудового та судового слідства, які би вказували на наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності вказаної особи, а також не зазначає, які саме слідчі дії необхідно провести у ході додаткового розслідування з метою притягнення іншої особи до кримінальної відповідальності. Показання підсудних, дані ними в ході судового розгляду, щодо цих та інших обставин підлягають оцінці судом в сукупності з іншими доказами при постановленні судового рішення.
При цьому суд враховує положення п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» №2 від 11.02.2005, а саме: встановивши при розгляді клопотання про повернення справи на додаткове розслідування, що відповідно до вимог ст. 26 КПК України справа щодо іншої особи може бути розглянута в окремому провадженні, суддя (суд) залишає це клопотання без задоволення. У таких випадках після розгляду справи за наявності до того підстав суддя (суд) на виконання вимог ст.278 КПК України повідомляє своєю постановою (ухвалою) прокурора про вчинення злочину.
З урахуванням наведеного, суд має підстави відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.281 КПК України (ред.1960) КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні клопотання захисника підсудного ОСОБА_8 адвоката Клібанської А.І. про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г.Любинецька-Онілова
Судове рішення № 54345896, Ямпільський районний суд Вінницької області було прийнято 16.12.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 231/1217/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: