Ухвала суду № 54344136, 03.12.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/308/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В. Провадження № 22-ц/789/1376/15 Доповідач - Демкович Ю.Й.Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 р.

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Демковича Ю.Й.

суддів - Козак І. О., Загорський О. О.,

секретар - Танцюра О.В.

з участю апелянт та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1

на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2015 року

та на ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_1

до Заліщицької міської ради /надалі «Рада»/, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб: реєстраційної служби Заліщицького районного управління юстиції в Тернопільській області, відділу держгеокадастру у Заліщицькому районі

про захист права власності, визнання незаконними та скасування рішень Ради,

ВСТАНОВИЛА:

02.10.15 апелянт звернувся зі скаргою на рішення суду першої інстанції від 23.09.15, вважаючи, що воно поставлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Порушення вбачає в тому, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалам справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду, а саме те, що твердження суду про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, являються співвласниками житлового будинку по вул. С. Бандери, 22 у м. Заліщики не відповідає дійсності та спростовується матеріалами інвентарної справи, яку суд першої інстанції відмовився оглядати в судовому засіданні.

Зазначає, що матеріали інвентарної справи спростовують твердження суду та вказують на те, що ОСОБА_3 власник ? частки квартири №1, ОСОБА_2, власник тільки ? частки квартири №1, ОСОБА_4, власник 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 та вище зазначені частини квартир знаходяться в будинку, який стоїть на балансі Заліщицької міської ради. Зазначає, що роботи, які провели ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 по вимощенню тротуарною плиткою прибудинкової території, які суд першої інстанції називає благоустроєм, призвели до значного погіршення умов експлуатації сусіднього житлового будинку, який належить ОСОБА_1 та чинить негативний вплив на його територію.

Указує, що судом не взято до уваги того факт, що відповідно до висновку № 2940 будівельно-технічного експертного дослідження від 17.11.11, проведеного Вінницьким відділенням КНДІ судових експертиз встановлено, що ОСОБА_2 використовує земельну ділянку по вул.. С. Бандери, 22 в м. Заліщики з порушенням ДБН України та обмежень, встановлених завідуючим відділом містобудування та архітектури м. Заліщики.

На думку позивача, замощення земельної ділянки не відповідає проекту.

Також, 29.09.15 апелянт звернувся зі скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 23.09.15, вважаючи, що вона поставлена з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Порушення вбачає в тому, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 15, 16, 316 319, 321 ЦК України, закрив провадження за додатковими вимогами ОСОБА_1 посилаючись на те, що дані позовні вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

У суді позивач та його представник підтримали вимоги скарг, пославшись на мотиви, зазначені в них.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що скаргу на рішення суду від 23.09.15 слід задовольнити частково, а скаргу на ухвалу від 23.09.15 повністю з огляду на наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про захист свого права власності на будинок № 1 по вул. Шевченка у м. Заліщики, шляхом зобов'язання Ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4 звільнити від тротуарної плитки та бетону частини суміжної земельної ділянки площею 7,5 м кв й не чинити перешкод у її користуванні, оскільки вона відведена для обслуговування його будинку. Окрім цього просив зобов'язати ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не чинити позивачу перешкод в користуванні будинком №1 по вул. Шевченка в м. Заліщики, в доступі до водопровідної та каналізаційної мереж, міського колектора, шляхом демонтажу тротуарної плитки та бетону на прибудинковій території № 22 по вул. С. Бандери у м. Заліщики та привести прибудинкову територію в попередній стан.

Посилався на те, що ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка відведена для обслуговування двоповерхового багатоквартирного будинку № 22 по вул. С.Бандери в м. Заліщики та частині земельної ділянки, яка відведена для обслуговування будинку №1 по вул. Шевченка в м. Заліщики, провела вимощення тротуарною плиткою, чим позбавила позивача можливості проходу в будинок та його обслуговування, оскільки відстань від будинку до межі земельної ділянки ОСОБА_2 складає 66 см.

Окрім цього, ОСОБА_2, провівши вимощення плиткою, позбавила позивача доступу до водонапірного колодязя та міського колектора, порушила рельєф земельної ділянки, що в результаті призвело до постійного збирання дощових вод біля його будинку, які підмивають стіни та руйнують будівлю. На неодноразові вимоги позивача звільнити частину незаконно захопленої земельної ділянки, яка призначена для обслуговування його будинку ОСОБА_2 не реагує.

Рішенням Заліщицького районного суду від 23.09.15 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про захист права власності, відмовлено повністю за безпідставністю заявлених вимог.

Із даним рішенням колегія суддів погоджується частково з огляду на наступне.

Встановлено, що позивач проживає у власному житловому будинку по вул. Шевченка 1 в м. Заліщики, який розміщений на земельній ділянці, що призначена для його обслуговування і належить Заліщицький міській раді.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є співвласниками житлового будинку по вул. С.Бандери 22 в м. Заліщики і частина приватизованої ними земельної ділянки межує із земельною ділянкою по вул. Шевченка, 1.

Співвласниця житлового будинку по вул. С.Бандери, 22 в м. Заліщики ОСОБА_2 за згоди ОСОБА_5 та ОСОБА_4 провела благоустрій частини присадибної ділянки, замостивши її тротуарною плиткою згідно із робочим проектом, який виконаний спеціалістами Заліщицького міжгосподарського відділу інвестицій і капітального будівництва. Також дане мощення плиткою виконане з відведенням зливових вод за допомогою лотка на вулицю Шевченка.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивач неодноразово звертався до суду з аналогічними позовними вимогами та йому було відмовлено і дане рішення стосуються одного і того ж предмету позову, який заявлений з одних і тих же підстав, єдиною їх відмінністю є те, що позивач щоразу додає до списку відповідачів все нових осіб, залучає до участі у справах третіх осіб, або просто міняє місцями відповідачів з третіми особами і навпаки.

Як вбачається із матеріалів справи позивач неодноразово звертався до суду із аналогічними позовними вимогами та йому було відмовлено в їх зад ловленні, а саме:

- рішенням Заліщицького районного суду від 20.01.2012 року по справі №2-1263/11/1905 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні будинком, водопровідною та каналізаційною мережею, доступу до міського колектора, та не чинити перешкод в проході до суміжного будинку №1 по вул. Шевченка в м. Заліщики;

- рішенням Заліщицького районного суду від 20.12.2012 року по справі №1905/454/2012 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до Заліщицької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні будинком №1 по вул. Шевченка в м. Заліщики, водопровідною та каналізаційною мережею та проходом до житлового будинку, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 12.02.2013 року.

- рішенням Заліщицького районного суду від 19.09.2014 року по справі №597/145/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради, Заліщицької районної державної адміністрації, управління державного агентства земельних ресурсів у Заліщицькому районі, державного агентства земельних ресурсів у Тернопільській області, Заліщицького районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП Центр ДЗК, Тернопільської регіональної філії ДП Центр ДЗК, Заліщицького житлово-комунального підприємства, реєстраційної служби Заліщицького районного управління юстиції в Тернопільській області, третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про відновлення становища, яке існувало до порушення, про припинення права власності на земельну ділянку, про зобов'язання державного агенства земельних ресурсів у Заліщицькому районі Тернопільської області скасувати реєстрації земельних ділянок зареєстрованих на підставі державних актів, про зобов'язання реєстраційної служби Заліщицького районного управління юстиції в Тернопільській області скасувати записи внесені до державного реєстру на право власності на земельні ділянки, яким відмовлено за безпідставністю у задоволенні позовних вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення і яке в цій частині залишено без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 03.02.2015 року.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що вимоги позивач про захист права власності заявлені з одних і тих же підстав, і спір триває між тими ж сторонами й з того ж предмету і з цього приводу прийняті судові рішення, які набрали законної сили.

Суд у даному випадку повинен був застосувати п. 2 ч.1 ст. 205 ЦПК України й закриття провадження, однак відмовив у задоволенні позовних вимог, що є процесуальною помилкою.

Так, у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Тому, апеляційну скаргу позивача щодо рішення суду слід задовольнити частково, скасувавши його й провадження в цій частині позовних вимог закрити.

Щодо апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі з питань юрисдикції, то судова колегія виходила з наступного.

Ухвалою Заліщицького районного суду від 23.09.15 закрито провадження за додатковими вимогами ОСОБА_1 до Ради, третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Реєстраційної служби, Відділу держгеокадастру про визнання незаконними та скасування рішень сесії Заліщицької міської ради № 678 від 21.10.13, № 1083 від 21.05.14, № 777 від 07.06.12.

Суд виходив із того, що дані позовні вимоги повинні розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Із таким висновком колегія суддів не погоджується, так як вони суперечать вимогам цивільного процесуального закону.

Установлено, що ОСОБА_1 звернувся із зазначеними позовними вимогами щодо визнання незаконними та скасування рішень Ради, посилаючись на те, що дані рішенням прийняті при відсутності в технічній документації із землеустрою рішення про надання землі у власність, матеріалів польових геодезичних робіт, підписів користувачів суміжних земельних ділянок, довідки характеристики земельної ділянки із зазначенням обєктів, які знаходяться на ній, їх характеристики, обмежень.

Зазначає, що відсутність в технічній документації вищезазначених документів надало можливість Раді, як власнику земельної ділянки, на підставі ухвали № 678 від 21.10.03 незаконно включити в площу земельної ділянки, яку надали у власність ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, частину площі суміжної земельної ділянки, яка значиться прибудинковою територією і обслуговує будинок №1 по вул.. Шевченка в м. Заліщики, користувачем якої з 1992 року є позивач, і тим самим Рада унеможливила ОСОБА_1 та членам його сімї заходити, виходити, користуватися власним будинком.

Відповідно до вимог ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Беручи до уваги суть спору, суд першої інстанції прийшов до невірного висновку, про те, що дані позовні вимоги розглядаються в порядку адміністративного судочинства, оскільки при визначенні підвідомчості справи потрібно виходити не тільки із субєктивного складу, а ще й з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 16.04.200 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ": за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є фізичні особи розглядаються в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів (п. 2 постанови).

У даному випадку спір не є публічно-правовим, а індивідуально - правовим й повинен розглядатися за правилами ст. 15 ЦК України, в площині цивільної юрисдикції, а тому оспорювану ухвалу слід скасувати а справу у цій частині позовних вимог направити в суд першої інстанції для подальшого розгляду.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 310, 311, 315, 324 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2015 року задовольнити частково.

Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2015 року скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб: реєстраційної служби Заліщицького районного управління юстиції в Тернопільській області, відділу держгеокадастру у Заліщицькому районі про захист права власності.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2015 року задовольнити.

Ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2015 року скасувати.

Справу направити в суд першої інстанції для подальшого розгляду в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скаргу.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7