Рішення № 54343870, 14.12.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Коновалова В.А.

Справа № 431/4037/14-ц

Провадження № 22ц/782/183/15

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Коновалової В.А.,

суддів: Кострицького В.В., Фарятьєва С.О.,

за участю секретаря: Козубської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3

на заочне рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 січня 2015 року

у цивільній справі за позовом кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року кредитна спілка «Імперіал ЛТД» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказала, що відповідно до укладеного договору кредитної лінії № 186 від 30.04.2013 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 75000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 50 % річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом строком на 24 місяця від дати отримання кредиту та до повного виконання зобовязань.

З метою забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором 30.04.2013 року між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 укладені окремі договори поруки, відповідно до умов яких вказані відповідачі взяли на себе обовязок відповідати за зобовязаннями ОСОБА_4, що випливають з кредитного договору № 186 від 30.04.2013 року.

В порушення вимог закону та умов договору відповідач ОСОБА_4 зобовязання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує, постійно порушує графік сплати кредиту, у звязку з чим станом на 26.11.2014 року сума заборгованості по сплаті кредиту становить 24360 грн.

Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Імперіал ЛТД» заборгованість за кредитним договором у розмірі 24360 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 12 січня 2015 року позовні вимоги кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволені. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Імперіал ЛТД» заборгованість за кредитним договором у сумі 24360 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 04 квітня 2015 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду від 12 січня 2015 року залишено без задовлення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу не визнав.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Інші учасники процесу в судове засідання не зявилися, про час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 74 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу. В межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 рішення суду не оскаржується, а відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 не надано суду доказів наявності повноважень стосовно права оскарження рішення суду і в частині інших відповідачів, тому рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку № 12 від 24.10.2008 року, згідно яких у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що ним були встановлені факти про те, що 30.04.2013 року між кредитною спілкою «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 186, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримав кредит у сумі 75000 грн. на умовах строковості, зворотності та цільового використання.

За згодою сторін було складено графік погашення кредиту, згідно з яким ОСОБА_4 зобовязався до 25 числа кожного місяця сплачувати відсотки за користування кредитом та сам кредит.

Згідно з договорами поруки № 186 на/ 1, № 186 на/ 2, № 186 на/ 3, № 186 на/ 4, № 186 на/ 5, № 186 на/ 6 від 30 квітня 2013 року укладеними між кредитною спілкою «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, останні взяли на себе обовязок відповідати за зобовязаннями ОСОБА_4, що випливають з кредитного договору № 186 від 30.04.2013 року.

В порушення вимог закону та умов договору ОСОБА_4 зобовязання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 26.11.2014 року сума заборгованості по сплаті кредиту становить 24360 грн.

Тому суд першої інстанції з урахуванням зазначених обставин, керуючись ст. ст. 526, 553, 554, 1054 ЦК України, дійшов висновку про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Імперіал ЛТД» заборгованості за кредитним договором у розмірі 24360 грн.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини по справі в оскаржуваній частині, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

В статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.04.2013 року між кредитною спілкою «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_4 укладений договір кредитної лінії № 186, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 75000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 50 % річних від загальної суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом строком на 31 місяць від дати отримання кредиту.

30.04.2013 року між кредитною спілкою «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 186 на/ 1 відповідно до умов якого, остання взяла на себе обовязок відповідати за зобовязаннями ОСОБА_4, що випливають з договору кредитної лінії № 186 від 30.04.2013 року.

30.04.2013 року між кредитною спілкою «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 186 на /6 відповідно до умов якого, остання взяла на себе обовязок відповідати за зобовязаннями ОСОБА_4, що випливають з договору кредитної лінії № 186 від 30.04.2013 року.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апелянтів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про те що договори поруки від 30 квітня 2013 року вони не підписували, про їх існування їм не було відомо, згоди бути поручителями у ОСОБА_4 не давали, оскільки судом першої інстанції справа розглянута без участі відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, при цьому як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 не була належним чином у відповідності до вимог ст. 74 ЦПК України повідомлена про час та місце судового розгляду, тому судом ухвалено заочне рішення без дотримання вимог ст. 224 ЦПК України.

Отже апелянти під час розгляду справи в суді першої інстанції були позбавлені можливості надавати докази та заявляти клопотання про призначення комплексної судово-технічної та судово-почеркознавчої експертизи.

В постанові від 11 березня 2015 року № 6-16цс15 Верховним судом України висловлена правова позиція, яка згідно зіст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для судів, про те, що відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не є перешкодою для врахування інтересів позичальника у справах за позовом банку про стягнення заборгованості.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2015 року призначена у справі комплексна судово-технічна та судово-почеркознавча експертиза для зясування чи виготовлена електрографічна копія договору поруки № 186 на/1 від 30.04.2013 року та електрографічна копія договору поруки № 186 на/6 від 30.04.2013 року шляхом монтажу за допомогою компютерної або копіювально-розмножувальної техніки; чи виконані підписи, зображення яких містяться на аркушах електрофотокопії договору поруки № 186 на/1 від 30.04.2013 року та електрофотокопії договору поруки № 186 на/6 від 30.04.2013 року рукописним способом безпосередньо у документі, який копіювався, або наявність цих зображень підписів є результатом монтажу з використанням зображень підписів з інших документів; чи виконано підпис, зображення якого міститься на електрофотокопії зазначених вище договорів поруки тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою.

Судово-технічна експертиза документів апеляційним судом призначалася у звязку з тим, що представником кредитної спілки «Імперіал ЛТД» не були надані оригінали договору поруки № 186 на/1 від 30.04.2013 та договору поруки № 186 на/6 від 30.04.2013.

Згідно висновку комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 10.11.2015 року в досліджуваній електрографічній копії договору поруки № 186 на/1 від 30.04.2013 року зображення підписів у розділі 2 пункті 2.8. в рядку «підпис поручителя», в розділі 6 п. 6.4 в рядку «підпис поручителя», розділі 7 «реквізити та підпис поручителя» в рядку «ОСОБА_2П.» внесені шляхом монтажу за допомогою компютерної та копіювально-розмножувальної техніки з використанням одного зображення підпису від імені «ОСОБА_2П.».

Також експертизою встановлено, що в досліджуваній електрографічній копії договору поруки № 186 на/6 від 30.04.2013 року зображення підписів у розділі 2 пункті 2.8. в рядку «підпис поручителя», в розділі 6 п. 6.4 в рядку «підпис поручителя», розділі 7 «реквізити та підпис поручителя» в рядку «ОСОБА_3.» внесені шляхом монтажу за допомогою компютерної та копіювально-розмножувальної техніки з використанням одного зображення підпису від імені «ОСОБА_3І.».

Отже, висновкомкомплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи в електрографічній копії договору поруки № 186 на/1 від 30.04.2013 року та в електрографічній копії договору поруки № 186 на/6 від 30.04.2013 року внесені шляхом монтажу за допомогою компютерної та копіювально-розмножувальної техніки з використанням одного зображення підпису від імені « ОСОБА_2П.» та «ОСОБА_3І.».

Зазначені вище обставини свідчать про те, що договір поруки № 186 на/1 від 30.04.2013 року підписаний іншою особою, отже волевиявлення ОСОБА_2 на укладення договору поруки було відсутнє, договір поруки № 186 на/6 від 30.04.2013 підписаний іншою особою, отже волевиявлення ОСОБА_3 на укладення договору поруки було відсутнє, а відтак вказані договори не породжують для останніх обов'язків як поручителів за зобов'язаннями ОСОБА_4.

Позивачем же не надано суду належних та допустимих доказів на спростування цих обставин.

За таких обставин, у суду першої інстанції не було правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як поручителів на користь кредитної спілки «Імперіал ЛТД» заборгованості за кредитним договором у сумі 24360 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_4 не був належним чином у відповідності до вимог цивільного процесуального кодексу України повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції не заслуговують на увагу, як на підставу для скасування рішення суду, так як відповідачем ОСОБА_4 рішення суду не оскаржується, і як зазначалося вище рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку № 12 від 24.10.2008 року.

Проаналізувавши зазначені вище обставини по справі у їх сукупності, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог кредитної спілки Імперіал ЛТД до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В статті 79 ЦПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати, повязані з проведенням судових експертиз.

Враховуючи, що відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 під час розгляду справи за проведення експертизи сплачено 1920 грн. кожним, що підтверджується квитанціями 126 від 20.07.2015 року, № 119 від 05.08.2015 року, а позивачу в позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з кредитної спілки Імперіал ЛТД на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 витрати, повязані із проведенням експертизи в сумі 1920 грн. кожній.

Рішення суду стосовно боржника ОСОБА_4, поручителів ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не переглядається з зазначених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 303,309,319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 січня 2015 року змінити, скасувавши в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог кредитної спілки Імперіал ЛТД до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з кредитної спілки Імперіал ЛТД (місцезнаходження: м. Старобільськ, вул. Трудова,18, код ЄДРПОУ 35520810) на користь ОСОБА_2 витрати, повязані із проведенням експертизи в сумі 1920 грн.

Стягнути з кредитної спілки Імперіал ЛТД на користь ОСОБА_3 витрати, повязані із проведенням експертизи в сумі 1920 грн.

Рішення суду набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення у касаційному порядку.

Головуючий

Судді: