Рішення № 5434234, 15.09.2009, Красногвардійський районний суд

Справа № 2 - 1115/ 2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2009 року смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого – судді Проскурні С.М.,

при секретарі – Мойсеєнко М.В.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „ОСОБА_2 МКБ” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, визнання договору іпотеки дійсним, звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „ОСОБА_2 МКБ” (далі – ОСОБА_2) 02 квітня 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 104 від 01.10.2007, визнання договору іпотеки № 104/з від 01.10.07 дійсним, звернення стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку загальною площею 0,0867 га, яка належить відповідачці на праві власності на підставі державного акту.

Вимоги мотивовано тим, що відповідачці ОСОБА_3 Банком було видано готівкою кредит у сумі 50.000 грн. терміном з 01.10.07 по 30.09.08 з оплатою відсотків згідно з п.3 пп.3.2.-3.3. Кредитного Договору, укладеного 01.10.2007, для поліпшення житлових умов. В порушення умов Договору, ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання по оплаті відсотків не виконала. Станом на 10.02.09 заборгованість по кредиту та відсоткам складає 56967,37 грн. З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала в заставу земельну ділянку, яка розташована на території Добрівської сільської ради Сімферопольського району СТ “Горняк”. Через відмову відповідачки в односторонньому порядку від виконання взятих на себе зобов'язань, порушуються права Банку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діяла на підставі виданої їй довіреності, підтримала заявлені позовні вимоги, в обгрунтування яких зазначила, що з відповідачкою був укладений договір від 01.10.07, на підставі якого ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 50.000 грн. з метою поліпшення своїх житлових умов, з оплатою 19 відсотків річних у період з 01.10.07, 14 відсотків річних у період з 01.05.08 та 14 відсотків річних у період з 01.01.09 за додатковими угодами. На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором з відповідачкою був укладений договір іпотеки від 01.10.2007, предметом якої є земельна ділянка загальною площею 0,0867 га, яка розташована на території Добрівської сільської ради Сімферопольського району СТ “Горняк”. Після отримання кредиту ОСОБА_3 ухилилась від нотаріального посвідчення договору іпотеки, також в односторонньому порядку відмовляється від виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Станом на 10.02.09 заборгованість за кредитом становить 50.000 грн., по відсоткам – 6967,37 грн., загальна сума заборгованості складає 56967,37 грн. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що отримала від Банку кредит в сумі 50.000 грн. на термін з 01.10.07 по 28.08.09 для поліпшення своїх житлових умов, зі сплатою відсотків відповідно до умов договору. За договором іпотеки передала позивачу земельну ділянку, яка належить їй на праві власності. Зобов'язання за кредитним договором виконати не змогла через скрутне матеріальне становище.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що між відкритим акціонерним товариством „Міжнародний комерційний банк”, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство „ОСОБА_2 МКБ”, та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір за № 104 від 01.10.07р., за умовами якого відповідач готівкою отримала кредит у розмірі 50.000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 01 жовтня 2007р. (а.с.24), зобов'язавшись оплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно, виходячи з відсоткової ставки 19% річних. За умовами додаткових угод від 01.05.08, від 20.08.08, від 04.01.09 була змінена редакція п.2.1. та п.3.2 кредитного договору, відповідно до яких з 01.05.08 проценти оплачуються виходячи з відсоткової ставки 14% річних.

Відповідно до ст.509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.3 кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язалась здійснювати погашення кредиту в строки, передбачені в графіку погашення кредитної заборгованості, відсотки за користування кредитом – щомісячно, по останнє число поточного місяця.

Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) забов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.6.2. кредитного договору за несвоєчасне перерахування коштів, а також за будь-яке порушення будь-якою стороною своїх зобов'язань за Договором, винна сторона сплачує пеню за кожний день затримки перерахування коштів.

Відповідно до п.6.3. Договору у разі порушення позичальником своїх зобов'язань за договором, зазначених у п.5.1 ОСОБА_2 має право надіслати Позичальнику письмове повідомлення з вимогою виправити порушення протягом 5 днів з дати отримання повідомлення. Якщо Позичальник не виправить порушення протягом вказаного терміну, ОСОБА_2 має право на дострокове стягнення заборгованості.

На виконання вимог Договору ОСОБА_3 було надіслано письмове повідомлення про дострокове повернення суми кредиту та оплату заборгованості по процентам від 19.01.09 (а.с.25). Відповідачка кредит не повернула та оплату відсотків не здійснила.

На підставі розрахунку, наданого позивачем, перевіреного судом, який не оспорювався відповідачкою, заборгованість позичальника ОСОБА_3 станом на 10 лютого 2009 року становить: за кредитом - в сумі 50.000 грн., відсоткам за користування кредитом - 6967,37 грн., загальна сума заборгованості складає 56967,37 грн. (а.с.27).

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором з ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 01.10.2007р., предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0,0867 га, яка розташована на території Добрівської сільської ради Сімферопольського району СТ “Горняк” (а.с.19-21).

Відповідно до положень п.3.1.5. договору іпотеки якщо в момент настання терміну виконання основного зобов'язання за кредитним договором таке зобов'язання позичальником в повному обсязі або в частині виконано не буде, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на на предмет іпотеки, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог.

Згідно з умовами п.6.1. договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та договору іпотеки.

Пунктом 3.3.11. договору іпотеки позичальник зобов'язується протягом 6 місяців від дати укладення цього договору нотаріально посвідчити договір іпотеки за місцем реєстрації предмету іпотеки.

Відповідно до угоди сторін від 01.10.07 предмет іпотеки оцінено у 110000,00 грн. (а.с.22).

Право власності відповідача ОСОБА_3 на предмет іпотеки – земельну ділянку площею 0,0867 га підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку СТ “Горняк” №43, №48, яка розташована на території Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим (а.с.23).

Відповідно до положень ч.2 ст.3 Закону України “Про іпотеку” взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з положеннями ст.18 вищезазначеного Закону іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Як зазначила представник позивача в суді, договір іпотеки за № 104з, укладений з позичальником ОСОБА_3 01 жовтня 2007р., в нотаріальному порядку не посвідчувався, що не заперечувалося відповідачкою.

Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, лише в частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором в сумі 56967,37 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в розмірі 50.000 грн. та відсоткам – 6967,37 грн. Правових підстав для задоволення позовних вимог Банку в частині визнання договору іпотеки від 01.10.07, укладеного з ОСОБА_3, дійсним, та звернення стягнення на предмет іпотеки – нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, немає.

Відповідно до положень статтей 81, 88 ЦПК України з відповідачки на користь Банку підлягають стягненню понесені ним судові витрати в сумі 599,67 грн., що складаються з 569,67 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог немайнового характеру щодо визнання договору іпотеки дійсним, повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 08,50 грн. (тобто 0,5 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), які підлягають стягненню з відповідачки в доход держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 509, 526, 577, 625, 640, 1050, 1054 ЦК України, 3, 18 Закону України „Про іпотеку”, 10, 11, 60, 81, 88, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов відкритого акціонерного товариства „ОСОБА_2 МКБ” до ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства „ОСОБА_2 МКБ” заборгованість за кредитним договором № 104 від 01.10.2007р., що утворилась станом на 10.02.2009р., в сумі 50000 грн. кредиту (П’ятдесят тисяч гривень), та відсоткам за користування кредитом в сумі 6967,37 грн. (Шість тисяч дев’ятсот шістдесят сім гривень 37 коп.) (одержувач – філія ВАТ „ОСОБА_2 МКБ”, МФО 384685, ЄДРПОУ 16328435, рахунок по кредиту №22024152679001, рахунок по відсоткам №22080152679001).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства „ОСОБА_2 МКБ” судові витрати у справі в сумі 599 грн. 67 коп. (П’ятсот дев’яносто дев’ять гривень 67 коп.) (одержувач – філія ВАТ „ОСОБА_2 МКБ”, рахунок № 29094001990002).

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судовий збір в розмірі 08 грн. 50 коп. (Вісім гривень 50 коп.) на рахунок місцевого бюджету Красногвардійської селищної ради № 31414537700131, ЄДРПОУ 34740494, МФО 824026, отримувач: банк УДК в АР Крим м. Сімферополь, код 22090100.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя