Рішення № 54341012, 19.10.2015, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

19.10.2015 Єдиний унікальний номер 205/1274/15-ц

Справа №2/205/1077/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Перцевій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічногоакціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 20 лютого 2015 року звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.3-4).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 квітня 2008 між сторонами було укладено кредитний договір №DNI0GK00000179, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 40000,00 доларів США, терміном користування до 04.04.2018 року.

Позивач свої зобовязання виконав, - кредит надав. Але, станом на 21.01.2015 року становить 25590,09 доларів США, що за курсом 15,78 відповідно до службового розпорядження НБУ від 21.01.2015 року, складає 403811,69 грн., з якої: заборгованість за кредитом 21729,29 доларів США; заборгованість по процентам 1738,73 доларів США; заборгованість по комісії 133,69 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 754,72 доларів США; штраф (фіксована частина) 15,84 доларів США; штраф (процентна складова) 1217,82 доларів США.

Оскільки відповідач здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором не бажає, позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості у розмірі 25590,09 доларів США, що за курсом 15,78 відповідно до службового розпорядження НБУ від 21.01.2015 року, складає 403811,69 грн. та судові витрати по справі.

06 серпня 2015 року відповідач подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу суду від 13.03.2015 року про відкриття провадження (а.с. 35-36), яку ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2015 року залишено без задоволення (а.с.43).

Позивач в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_2, у судове засідання не зявився. Про час, місце та день судового засідання був сповіщений у встановленому законом порядку. До суду надав письмову заяву, в якій просить справу розглядати без присутності свого представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.50).

Відповідач у судове засідання не зявився. Про день, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення адресату в матеріалах справи (а.с.49). Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надавав.

Згідно ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного кредитного договору, на вимогу повернення грошових коштів у звязку із порушенням його виконання.

За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обовязків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобовязанні має одночасно і права, і обовязки, вона вважається боржником у тому, що вона зобовязана вчинити на користь другої сторони, в одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Суд, зясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 03 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») було укладено кредитний договір №DNI0GK00000179, відповідно до умов якого банк зобовязався надати позичальнику кредит, на строк з 03.04.2008 року по 04.04.2018 року, у вигляді непоновлюваної лінії в сумі 44857,15 доларів США, на наступні цілі: 40000,00 доларів США на купівлю нерухомості, а також 4857,15 доларів США на сплату страхових платежів, у випадках та в порядку , передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7. даного договору, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,04% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 0,96% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2. даного договору (а.с.10-13).

Однак, в порушення умов договору, відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, допустивши прострочення повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, в наслідок чого його заборгованість перед банком, станом на 21.01.2015 року становить 25590,09 доларів США, що за курсом 15,78 відповідно до службового розпорядження НБУ від 21.01.2015 року, складає 403811,69 грн., з якої: заборгованість за кредитом 21729,29 доларів США; заборгованість по процентам 1738,73 доларів США; заборгованість по комісії 133,69 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 754,72 доларів США; штраф (фіксована частина) 15,84 доларів США; штраф (процентна складова) 1217,82 доларів США (а.с.4-8).

Згідно статті 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованим, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню, внаслідок чого слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №DNI0GK00000179 від 03.04.2008 року в розмірі 25590,09 доларів США, що за курсом 15,78 відповідно до службового розпорядження НБУ від 21.01.2015 року, складає 403811,69 грн.

Крім того згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати, і його вимоги задоволені, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені судові витрати по справі, а саме: судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 197, 209, 212, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №DNI0GK00000179 від 03.04.2008 року в розмірі 25590,09 доларів США, що за курсом 15,78 відповідно до службового розпорядження НБУ від 21.01.2015 року, складає 403811,69 грн. (чотириста три тисячі вісімсот одинадцять грн.. 69 коп.), з якої: заборгованість за кредитом 21729,29 доларів США; заборгованість по процентам 1738,73 доларів США; заборгованість по комісії 133,69 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 754,72 доларів США; штраф (фіксована частина) 15,84 доларів США; штраф (процентна складова) 1217,82 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», судовий збір у сумі 3654,00 грн.(три тисячі шістсот пятдесят чотири грн.. 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Шавула