Ухвала суду № 54338237, 14.12.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/254/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого судді Мацунича М.В.

суддів : Куштана Б.П., Панька В.Ф.,

з участю секретаря : Дашковської С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 10 листопада 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 про невиконання рішення суду щодо повернення коштів, вкладів у термін, що вказаний у судовому рішенні, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10 листопада 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

ОСОБА_1 подав на ухвалу суду першої інстанції апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування даної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Мотивує свої вимоги тим, що ухвала суду постановлена в порушення вимог норм процесуального законодавства, а тому вважає її незаконною.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав, доводи апеляційної скарги та просив задовольнити таку.

Інша сторона в судове засідання не зявилась, але повідомлялась належним чином про час та місце судового розгляду. А звідси, виходячи з вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України та зважуючи на приписи ст. 303-1 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати скаргу в їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та вивчивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що дана скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10 листопада 2015 року позовну заяву було залишено без розгляду, оскільки позивач у судове засідання повторно не зявився без поважних причин. Про час, день і місце розгляду справи повідомлявся, однак судові повістки були повернуті до Ужгородського міськрайонного суду, як такі, що не вручені. Заяви позивач про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Однак із даним висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Згідно зіст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання сторони, про яку нема відомостей, що їй вручена судова повістка; першої неявки в судове засідання сторони, оповіщеної у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вона повідомила про причини неявки, які судом визнано поважними; першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Статтею 207 ЦПК України визначено підстави залишення позовної заяви без розгляду. Зокрема п. 3 ч. 1 цієї статті вказано, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до розяснень зазначених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд установлює, чи повідомлені ті, хто не зявився, про час, і місце судового засідання з дотриманням вимог закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений ч. 4 ст. 74 ЦПК.

Відповідно до ч. 5 ч. 6 ст. 74 та ч. 1 ст. 158 ЦПК України, розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Ці особи мають бути повідомлені про час і місце розгляду справи або викликані в суд у спосіб, що забезпечує фіксацію цього факту.

З матеріалів справи вбачається, що судові засідання призначалися на 24.12.2014, 22.01.2015, 27.02.2015, 31.03.2015, 28.04.2015, 26.05.2015, 16.06.2015, 25.06.2015, 11.09.2015, 28.09.2015, 13.10.2015, 02.11.2015 і 10.11.2015, розгляд справи відкладався в звязку з перебуванням судді на лікарняному (а.с.69, а.с.74, а.с.77, а.с.108, а.с.120), через зайнятість головуючого по справі судді в іншому судовому процесі (а.с.82), у звязку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по іншій справі (а.с.89), через неявку позивача (а.с.91), через неявку відповідача (а.с.101), через неявку всіх сторін (а.с. 113, а.с. 119, а.с.134, а.с.135). При цьому, у справі не міститься жодного доказу (повістки та розписки про вручення судових повісток) про обізнаність позивача про дату та час судових засідань.

Частинами 1, 2 ст. 76 ЦПК України передбачено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення учасників справи у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи. Натомість, наявні повістки, які повернулись на адресу суду з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання.

Із зазначеного вбачається, що неявка позивача в судове засідання призначене на 10.11.205 року сталась по причині неналежного повідомлення судом позивача.

У справі також відсутні докази про повідомлення позивача про розгляд справи, призначеної й на 02.11.2015р. відповідно до положень ст. 74-76 ЦПК України. У звязку із чим висновок суду про те, що позивач двічі повідомлявся про час та місце розгляду справи, і повторно не зявився в судове засідання, матеріалами справи не підтверджуються.

Отже, суд першої інстанції не мав достатніх підстав вважати неявку сторони позивача в судове засідання як повторну.

У матеріалах справи наявна заява від позивача в якій останній просить повідомляти його по мобільному телефону про дату й час розгляду справи (а.с.114). Проте, судом першої інстанції не була взята до уваги дана заява, що призвело до неповідомлення позивача.

Аналіз процесуального законодавства дає підстави вважати, що своєчасне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час та місце її розгляду є безпосереднім обовязком суду. У даному випадку місцевим судом цей обов'язок був проігнорований, що призвело до порушення конституційної гарантії особи на безпосередню участь у судовому процесі та заборони в праві на доступ до правосуддя.

Відтак, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, порушення судом норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, оскільки передбачених законом підстав для залишення позову без розгляду суд не мав.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що дії суду першої інстанції по залишенню позовної заяви без розгляду є передчасними, у звязку із чим ухвала суду, підлягає скасуванню, так-як не відповідає принципам процесуального законодавства. А це у свою чергу є підставою для направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду позову по суті вимог.

Отже, керуючись вимогами статей 307, 312, 314, 315 і 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 10 листопада 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду, скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті вимог.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили .

Головуючий : ______ Судді : ___

___