Ухвала суду № 54336313, 12.11.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/4828/15

ун. № 759/17715/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Кривов'яз А.П. за участю секретаря Дроги Т.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора прокуратури Святошинського районі м.Києва молодшого радника юстиції Коширця В.В. про накладення арешту на майно, внесене в кримінальне провадження № 42015100080000123 від 02.10.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора прокуратури Святошинського районі м.Києва молодшого радника юстиції Коширця В.В. про накладення арешту на майно, внесене в кримінальне провадження № 42015100080000123 від 02.10.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому слідчий просить накласти арешт всі депозитні та розрахункові рахунки гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відкриті в публічному акціонерному товаристві «ПЛАТИНУМ БАНК» (ЄДРПОУ 33308489, юридична адреса: вул. Амосова, 12, м. Київ, Україна, 03680)та заборонити проводити будь-які фінансові операції по вказаних рахунках.

У ході досудового розслідування встановлено, що 30.09.2015 до прокуратури Святошинського району міста Києва надійшла заява ОСОБА_3, з приводу вчинення шахрайських дій відносно нього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який використовуючи дружні стосунки з ОСОБА_3, шляхом обману, заволодів грошовими коштами останнього у великих розмірах, чим завдав гр. ОСОБА_3 матеріальної шкоди.

02.10.2015 відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100080000123 від 02.10.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Будучи допитаним в якості потерпілого ОСОБА_3, повністю підтвердив відомості, повідомлені у своїй заяві про вчинення злочину. Крім того повідомив, що під час зустрічей та розмов з гр. ОСОБА_2, з приводу повернення грошових коштів, останній погрожував йому пістолетом. Також він провів власне розслідування, під час якого було встановлено, що ОСОБА_2, має у власному розпорядженні та володінні наступні автомобілі: LEXUS LX 570, д.н.з. НОМЕР_8, TOYOTA LAND CRUISER 200, д.н.з. НОМЕР_9, TOYOTA LAND CRUISER 200, д.н.з. НОМЕР_10, TOYOTA LAND CRUISER, д.н.з. НОМЕР_11, LAND ROVER, RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_6, LAND ROVER, RANGE ROVER, д.н.з. НОМЕР_7. Крім того, на нього або його родичів зареєстровано на праві власності нерухоме майно, а саме квартири за наступними адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 та житловий будинок по АДРЕСА_5.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, заслухавши слідчого, слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно частини 3 статті 170 арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до розділу другого п. 2.6 п. 2 узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження проведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за 2014 рік, Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 - 173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора прокуратури Святошинського районі м.Києва молодшого радника юстиції Коширця В.В. про накладення арешту на майно відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя А.П. Кривов'яз