Окрема думка судді № 54332726, 10.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

Окрема думка

в порядку ч. 3 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України

"10" грудня 2015 р. Справа № 589/3821/15-а

З ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року по справі № 589/3821/15-а я незгодна з наступних підстав.

01.04.2015 року набрав чинності Закон України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Пунктом 5 розділу Ш «Прикінцеві положення» цього Закону визначено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Конституцією України не встановлено пріоритету застосування того чи іншого закону.

Я вважаю, що при вирішенні цього питання слід виходити з принципу дії закону в часі, відповідно до якого втрата юридичної сили акта (чи певної його норми) пов'язується, зокрема, з прийняттям нового акта, що встановлює інші правила, ніж ті, що були встановлені попереднім актом.

Отже, з 01.06.2015 року Законом України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» припинені дії норм Закону України «Про державну службу» в частині, яка стосується пенсійного забезпечення державних службовців, у тому числі, щодо перерахунку раніше призначених пенсій.

Таким чином, позовна вимога позивача Воронової К.П. про зобов'язання відповідача здійснити за нормами Закону України «Про державну службу» фактично перерахунок раніш призначеної їй пенсії не ґрунтуються на вимогам чинного законодавства.

Окрім того, за приписами ст. 37 Закону України «Про державну службу» визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року N 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» постановою Пенсійного фонду України від 30.10.2008 року № 19-11 затверджені форми довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

З матеріалів справи вбачається, що довідку про складові заробітної плати за формою, передбаченої зазначеною постановою (№ 191 від 28.07.2015 року), позивач надала до пенсійного органу тільки 30.07.2015 року.

Таким чином, за відсутності у відповідача на час призначення пенсії відповідної довідки про заробітну плату позивача (щодо матеріальних допомог тощо) пенсійний орган не мав можливості здійснити врахування цих виплат при обчисленні розміру пенсії позивача.

Підпунктом 4.3 п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних, зокрема, для перерахунку пенсії, орган, що розглядає подані документи та приймає рішення щодо перерахунку пенсії.

Здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, пенсійні органи послуговуються тими формами, які визначає законодавець. Дискреційні повноваження відповідача, як встановлене право вибору варіанта рішення, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зокрема ч. 5 ст. 45, п. 4.3 Порядку № 22-1).

При цьому, п. 4.7 Порядку № 22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Матеріали справи свідчать, що рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача ОСОБА_1 за зверненням останньої від 30.07.2015 року пенсійним ним органом не приймалось.

Я вважаю, що підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 відсутні. Разом з тим, суд мав можливість скористатися положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України та, вийшовши за межі позовних вимог позивача, зобов'язати пенсійний орган розглянути заяву ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії від 30.07.2015 року з прийняттям відповідного рішення по суті звернення.

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Мельнікова Л.В.