Постанова № 54332045, 15.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2015 року 08:30 №826/11307/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної архітектурно-будівельної інспекції України

до

відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві

про

скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, у якій просить суд скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 02.03.2015 ВП №46732856.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що постанова від 02.03.2015 ВП №46732856 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, а звертаючись із виконавчим документом ДАБІ одночасно просила замінити сторону у виконавчому провадженні, а саме: Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на ДАБІ.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, заперечення на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями до суду не звертався. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 08.12.2015 суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві постановою від 02.03.2015 ВП №46732856 відмовив у відкритті виконавчого провадження на підставі постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 09.09.2013 №381/13.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України не погоджуючись з постановою від 02.03.2015 ВП №46732856 про відмову у відкритті виконавчого провадження, звернулась до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 02.03.2015 ВП №46732856 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 09.09.2013 №381/13 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Ювал-Сервіс» штрафу у розмірі 51 615,00 грн. на користь держави.

Зазначена постанова прийнята на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із тим, що виконавчий документ пред'явлений не уповноваженою стороною, а саме заміна сторони виконавчого провадження здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Згідно частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частина друга статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності свідчить, що відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача та на підставі виконавчого документа, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, є обов'язком державного виконавця.

У свою чергу підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачені у частині першій статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, у відкритті виконавчого провадження за заявою ДАБІ відмовлено у зв'язку із наявністю інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, а саме: пред'явлення виконавчого документу неуповноваженою особою.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Суд наголошує, що виконавчим документом є постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.09.2013 №381/13, стягувачем має бути Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції за переліком згідно з додатком, у тому числі, Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та прийнято пропозицію Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Інспекція державного архітектурно-будівельного у місті Києві припинена як юридична особа, про що 03.04.2015 внесено відповідний запис.

Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.10.2014 №272 «Щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції» Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції, покладених на нього Положенням про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, затвердженого наказом від 01.10.2014 №225, на території міста Києва з 10.10.2014.

Наведене свідчить, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є функціональним правонаступником Інспекції державного архітектурно-будівельного у місті Києві, а тому є особою, на користь якої видано виконавчий документ - постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.09.2013 №381/13 та, відповідно, вважається стягувачем і має право звертатись із заявою про примусове виконання.

Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Київського апеляційного адміністративного суду, викладеною в ухвалі від 06.10.2015 №826/11305/15.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності у межах спірних правовідносин інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження та підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Таким чином, постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 02.03.2015 ВП №46732856 є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 02.03.2015 ВП №46732856.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський