Ухвала суду № 54331661, 14.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 грудня 2015 року 804/15353/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Гончарова І.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кабінета Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Кабінет Міністрів України з позовними вимогами про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 05.11.15 року було зупинено провадження у справі та встановлено строк для усунення недоліків до 11.12.15 року.

03.12.15 року позивач звернувся з заявою про усунення недоліків на виконання ухвали суду.

Проте, за наслідками розгляду клопотання позивача про усунення недоліків, суд дійшов висновку про невідповідність поданої заяви вимогам, які пред'являються до позовної заяви,

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

За результатами розгляду позовної заяви, судом з'ясовано її невідповідність вимогам ст. 106 КАС України.

Відповідно до п. 4 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною четвертою 4. ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Суд зазначає, що позовні вимоги позивача не відповідають положенням вищезазначеної статті, оскільки під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Крмі того, позивачу належить визначити позовні вимоги до відповідача із зазначенням які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень оскаржуються.

Згідно з ч.4. ст. 106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Відповідно до ч.5 ст. 106 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач звертається не за захистом своїх прав та інтересів, а за захистом прав та інтересів іншої особи, проте ним не надано довіреності чи іншого документу, що підтверджує його повноваження як представника.

Крім, того суд звертає увагу позивача, що відповідно до п.4 ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, надання, соціальних виплат непрацездатним громадянам, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до 3. ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові втрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Станом на 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата складає 1218,00 грн.

Положенням абз.2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

На виконання ухвали позивачем надано заяву про усунення недоліків, з якої вбачається, що позивач вказує на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пп.13, ч.2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", згідно з положенням якої, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Проте суд зазначає, що положення цієї статті застосовуються у цивільному судочинсті. Крім того, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У позовній заяви позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, проте жодних документів на підтвердження каліцтва позивачем не надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного суд залишає подану позовну заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки, а саме:

- сформулювати позовні вимоги відповідно до положень п.4 ст.105 КАС України, оскільки під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу;

- визначити позовні вимоги до відповідача із зазначенням які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень оскаржуються;

- надати довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження як представника;

- сплатити судовий збір у належному розміру за кожну немайнову вимогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінета Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії-залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 15 січня 2016 р. для усунення недоліків, а саме:

- сформулювати позовні вимоги відповідно до положень п.4 ст.105 КАС України, оскільки під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу;

- визначити позовні вимоги до відповідача із зазначенням які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень оскаржуються;

- надати довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження як представника;

- сплатити судовий збір у належному розміру за кожну немайнову вимогу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя І.А. Гончарова