Ухвала суду № 54331409, 09.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3365/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Бистрик Г.М., Межевича М.В.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у справі за позовом Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, треті особи: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся", Фермерське господарство "Стелла" про визнання незаконними та скасування розпоряджень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Пакульська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, звернулася до суду з адміністративним позовом до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати розпорядження відповідача від 08.09.2015 року №485, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та розпорядження від 08.09.2015 року №486, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року закрито провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України так як справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду представник Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та винести нову з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач оскаржує два розпорядження відповідача, якими Фермерському господарству "Стелла" надано в оренду земельні ділянки за рахунок невитребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП "Полісся".

Зокрема, розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації від 08.09.2015 №485 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надано ФГ "Стелла" в оренду строком на 10 років, але не більше, ніж на строк до моменту отримання власниками на кожну окрему земельну ділянку документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, земельні ділянки загальною площею 37,5227 га за рахунок невитребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП "Полісся" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, згідно з додатком, за умови: використання земельної ділянки за цільовим призначенням, своєчасної сплати орендної плати за землю, додержання вимог законодавства про охорону довкілля, не порушувати прав землекористувачів суміжних земельних ділянок. Встановлено орендну плату в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю), що станом на 01.01.2015 становить 23664,22 грн. в сумі 23675,0 грн. за рік за користування невитребуваними земельними ділянками (паями) площею 37,5227 га. Управлінню агропромислового розвитку райдержадміністрації забезпечити підготовку договорів оренди землі для укладання з орендарем - ФГ "Стелла". Рекомендовано орендарю протягом 2-х місяців з дня укладення договорів оренди землі провести державну реєстрацію відповідно до вимог чинного законодавства та надати до районної державної адміністрації підтверджуючі документи.

Та розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації від 08.09.2015 №486 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надано ФГ "Стелла" в оренду строком на 10 років, але не більше, ніж на строк до моменту отримання власниками на кожну окрему земельну ділянку документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, земельні ділянки загальною площею 81,2956 га за рахунок невитребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП "Полісся" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, згідно з додатком, за умови: використання земельної ділянки за цільовим призначенням, своєчасної сплати орендної плати за землю, додержання вимог законодавства про охорону довкілля, не порушувати прав землекористувачів суміжних земельних ділянок. Встановлено орендну плату в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю), що станом на 01.01.2015 становить 23664,22 грн. в сумі 53032,00 грн. за рік за користування невитребуваними земельними ділянками (паями) площею 81,2956 га ріллі. Управлінню агропромислового розвитку райдержадміністрації забезпечити підготовку договорів оренди землі для укладання з орендарем - ФГ "Стелла". Рекомендовано орендарю протягом 2-х місяців з дня укладення договорів оренди землі провести державну реєстрацію відповідно до вимог чинного законодавства та надати до районної державної адміністрації підтверджуючі документи.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження по справі прийшов до висновку, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, які виникають з договірних відносин з приводу оренди земельної ділянки, однак юрисдикція адміністративного суду не поширюється на зазначені правовідносини.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне:

Так, положеннями пункту першого частини1 ст.157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного Кодексу України, установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги Постанову Верховного Суду України від 16.12.2014 року у справі №21-544а14, в якій Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, висловили правову позицію з розгляду подібних спорів, а саме: спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів. Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідно зазначити, що відповідно до п.п. 6,7 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року, при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Так, згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

При цьому, згідно з позовної заяви встановлено, що оскаржуваними розпорядженнями Фермерському господарству "Стелла" надано в оренду земельні ділянки за рахунок невитребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП "Полісся".

При цьому, позивач не погоджується з наданням в оренду Фермерському господарству "Стелла" зазначених вище земельних ділянок, оскільки ФГ "Стелла" заподіяла шкоди позивачу в розмірі 137011,40 грн. шляхом самовільного зайняття земельних ділянок на території Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Разом з тим, представник позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не заперечував тієї обставини, що ним оскаржуються розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області саме з приводу надання в оренду земельних ділянок.

Та обставина, що договори оренди не зареєстровані, а тому права користування земельною ділянкою у Фермерського господарства "Стелла" ще не виникло не спростовує того, що предметом позову виступають рішення про передачу в оренду земельних ділянок.

Таким чином, позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами КАС.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний спір не є публічно-правовим, а тому компетенція адміністративних судів, установлена статтею 17 КАС України, на нього не поширюється, оскільки оскаржується рішення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області стосовно надання земельних ділянок в оренду.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правомірно висновку щодо закриття провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки позовну заяву позивача не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Г.М. Бистрик

М.В. Межевич

Повний текст ухвали виготовлено 14 грудня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Бистрик Г.М.