Постанова № 54331149, 02.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2012р.

м.Київ

№ 29/510-А

вул. Богдана Хмельницького, 44Б,

зал судових засідань 18

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Прудніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Давай відпочивай"

про стягнення 9000,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Давай відпочивай" про стягнення заборгованості перед бюджетом в розмірі 9000,00 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2007 року було відкрито провадження у адміністративній справі № 29/510-А та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 25.09.2007р. провадження у адміністративній справі № 29/510-А зупинено до набрання чинності постановою господарського суду м. Києва в адміністративній справі № 25/393-А.

Ухвалою суду від 10.02.2012 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 22.02.2012 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу № 29/510-А до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачу нараховано податковий борг в розмірі 9000,00 грн., який виник за рішенням №312307 від 26.02.2007 в зв’язку з несплатою штрафних санкцій за порушення вимог законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, поданим до господарського суду міста Києва 24.09.2007 року, проти позовних вимог заперечував з тих підстав, що рішення №312307 від 26.02.2007, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінснових) санкцій, які вимагаються позивачем до стягнення, є незаконним, а перевірку –проведеною з порушенням норм процесуального та матеріального права України.

22.02.2012 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду, яке вмотивовано тим, що підстави для зупинення провадження у справі № 29/510-А, відпали ще з моменту прийняття Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 08.12.2008 року у адміністративній справі № 25/393-А, проте, позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі більш ніж через три календарні роки.

З огляду на положення ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 102 Податкового кодексу України та ст. 99 КАС України відповідач стверджує про пропуск позивачем строку для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Наведене клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду залишено судом без задоволення, оскільки наведені відповідачем обставини, які, на його думку є підставою для залишення позову без розгляду, не є підставами для залишення позовної заяви без розгляду, передбаченими статтею 155 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України, на яку посилається позивач, встановлює строки для звернення до суду з адміністративним позовом, та не має відношення до строків звернення позивача з клопотанням про понволення провадження у справі. Як вбачається з матеріалів справи, строки звернення до суду з адміністративним позовом позивачем порушені не були.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Давай відпочивай", зареєстрований як юридична особа Печерською районною у міста Києві Державною адміністрацією 02.03.2005 року.

Державною податковою адміністрацією у м. Києві було проведено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням ним розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складений акт № 000636/265500952307 від 15.02.2007 року (надалі - „акт перевірки”).

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що підприємство надає туристичні послуги за готівковий розрахунок без застосування реєстратора розрахункових операцій, КОРО, касової книги, журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, на час перевірки облік здійснених розрахункових операцій в офісі по пр. Повітрофлотському, 16 у відповідних книгах обліку не ведеться.

В акті перевірки зафіксовано, що 15.02.2007 року касир ТОВ «Давай відпочивай»провела розрахункову операцію на суму 1800,00 грн. за бронювання туру без застосування РРО, КОРО, касової книги, журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів.

Актом перевірки визначено, що встановлені дії є порушеннями п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п.п. 2.6., 4.2. Положення про ведення касових операції в національній валюті України.

На підставі наведених висновків акту перевірки позивачем було прийнято рішення від 26.02.2007 року № 912307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості перед бюджетом в розмірі 9000,00 грн. базувались на підставі наявності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.02.2007 року № 912307, та несплати відповідачем визначених цим рішенням сум.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач оскаржив рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.02.2007 року № 912307 у судовому порядку шляхом подання позовної заяви про скасування такого рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 року у справі № 22-а-7865/2008 постановлено рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Давай відпочивай» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про скасування рішення відмовлено.

В ході розгляду справи № 22-а-7865/2008 судом досліджувались саме обставини правомірності застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 9000,00 грн. та обґрунтованість прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.02.2007 року № 912307.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 року у справі № 22-а-7865/2008 встановлено правомірність застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій рішенням від 26.02.2007 року № 912307.

Відповідно до положення пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Актом перевірки було встановлено факт проведення розрахункової операції на суму 1800,00 грн. за бронювання туру без застосування РРО, КОРО, касової книги, журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (в редакції, що діяла на момент перевірки та застосування фінансових санкцій) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції, застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

За таких обставин, зважаючи на наведені приписи законодавства України, враховуючи факти, встановлені Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 року у справі № 22-а-7865/2008, якою залишено в силі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.02.2007 року № 912307, суд вважає, що обґрунтованість застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 9000 грн. рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.02.2007 року № 912307 є достатньо доведеною.

Згідно із статтею 25 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно із пунктом 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” (що діяла на момент застосування до відповідача спірної суми фінансових санкцій) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно із ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Таким чином, враховуючи права державної податкової служби щодо стягнення до бюджетів суми штрафних санкцій, встановлені Законом, та передбачений Конституцією України судовий порядок їх стягнення, а також враховуючи той факт, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.02.2007 року № 912307, не скасовано та не визнано недійсними, а заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 9000 грн. не сплачена відповідачем, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 17, 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 17-20, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, розд. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Давай відпочивай" про стягнення заборгованості перед бюджетом в розмірі 9000,00 грн. –задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Давай відпочивай" (м. Київ, бульвар Дружби народів, 7/11, ЄДРПОУ 33303716) на користь Державного бюджету України суму заборгованості в розмірі 9000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя С.А. Гончаров

У судовому засіданні 02.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови

Постанову складено в повному обсязі та підписано 07.03.2011 року.