Ухвала суду № 54330986, 01.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Крижанівської Г.В.,

суддів Слободянюк С.В., Корчевного Г.В.,

при секретарі Заліській Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БГ Банк», Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Краковецька Алла Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року позивач звернувся до суду із позовом до ПАТ «БГ Банк», Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Краковецька А.М., в якому з урахуванням подальших уточнень, просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 426, вчинений 12 березня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., про звернення стягнення на нерухоме майно: нежитлове приміщення - кафе (літера «А»), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Також просив зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві закінчити виконавче провадження № 18139872.

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що 19.02.2008 між ОСОБА_3 та ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства» був укладений кредитний договір № 27, згідно умов якого останнє зобов'язалося надати позичальнику грошові кошти у сумі 4 000 000 гривень з кінцевим терміном повернення 18.02.2013.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 19.02.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства» було укладено договір іпотеки, згідно умов якого предметом іпотеки стало нерухоме майно: нежитлове приміщення - кафе (літера «А»), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, належне позивачу на праві власності.

Вказував, що отримав постанову державного виконавця ВПВР ГУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 18139872 від 22.03.2010. Підставою для відкриття даного виконавчого провадження став виконавчий напис № 426, вчинений 12 березня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., про звернення стягнення на нерухоме майно: нежитлове приміщення - кафе (літера «А»), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Справа № 760/26802/15-ц Невідома № апеляційного провадження: 22-ц/796/11978/2015Головуючий у суді першої інстанції: Букіна О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. . ОСОБА_3 зазначив, що виконавчий напис був вчинений з порушенням порядку, встановленого нормами цивільного законодавства України. Зокрема: боржник не погоджувався із сумою заборгованості, не визнавав факт безспірності вимог банку та не отримував будь-якої письмової вимоги нотаріуса про усунення порушення. Крім того, зміст виконавчого напису не відповідає вимогам п. 287, 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки напис повинен бути вчинений на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, із зазначенням найменування та адреси боржника, дати й місця його народження, місця роботи, номерів рахунків у банках, строку, за який провадиться стягнення, суми мита, яка підлягає стягненню з боржника.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2015.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, мотивовану тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини справи.

Враховуючи викладене, просив рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «БГ Банк» проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 19.02.2008 між ОСОБА_3 та ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства», правонаступником якого є ВАТ «БГ Банк», був укладений кредитний договір № 27, згідно умов якого останнє зобов'язалося надати позичальнику грошові кошти у сумі 4 000 000 гривень з кінцевим терміном повернення 18.02.2013. (а.с. 12-15).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 19.02.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства» було укладено договір іпотеки, згідно умов якого предметом іпотеки стало нерухоме майно: нежитлове приміщення - кафе (літера «А»), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, належне позивачу на праві власності (а.с. 22-27).

12.03.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. вчинений виконавчий напис № 426 про звернення стягнення на нерухоме майно: нежитлове приміщення - кафе (літера «А»), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Доводи ОСОБА_1 про те, що приватним нотаріусом не було направлено вимогу про усунення порушення, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки така вимога направляється іпотекодержателем, а приватним нотаріусом лише перевіряється наявність такої вимоги та її вручення іпотекодавцю не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису.

Та обставина, що позивач не погоджується із сумою заборгованості, не свідчить про порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, оскільки норми чинного законодавства не покладають на нотаріуса обов'язок перевіряти правильність проведення розрахунків заборгованості. Згідно п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, яка діяла на момент вчинення виконавчого напису, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

Доводи апелянта про те, що безспірною заборгованістю є та заборгованість боржника, з якою останній погоджується, носять характер припущень та не відповідають нормам чинного цивільного законодавства України.

Суд також надає оцінку тій обставині, що, не погоджуючись із розрахунком заборгованості, який було виконано банком, ОСОБА_1 не надав будь-якого іншого розрахунку, який, на його думку, є правильним.

Твердження апелянта про те, що виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, не можуть бути підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне. Норми п. 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, допускають можливість викладення виконавчого напису на прикріпленому до документа спеціальному бланку у випадку, якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість.

Крім того, суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про те, що відсутність у виконавчому написі зазначень місця роботи, місця і дати народження боржника, суми державного мита, сплачуваного стягувачем, не може бути підставою для задоволення позовних вимог та не свідчить про порушення прав позивача у розумінні ст. 3 ЦПК України.

Суд також надає оцінку тій обставині, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до доводів позовної заяви і апелянт не зазначив, які саме норми матеріального права були неправильно застосовані та які норми процесуального права були порушені судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, не можуть бути підставою для його скасування, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: