Постанова № 54330954, 10.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"10" грудня 2015 р. № 820/10735/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства "БУРАН"

до

Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про

скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "БУРАН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1.Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 27.08.2015 року №0000052200 Богодухівської ОДПІ (Краснокутське відділення);

2. Стягнути з Богодухівської ОДПІ на користь Приватного сільськогосподарського підприємства “Буран” судові витрати в сумі 1218,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі позапланової невиїзної документальної перевірки ПСП «Буран», Богодухівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сібол» ( код 37265968) за жовтень 2013 року були виявлені наступні порушення: п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями.

Богодухівською ОДПІ (Краснокутське відділення) було винесено повідомлення-рішення від 30.04.2015 року №0000092200 про сплату, за основним платежем 8938 грн. 00 коп. податку на додану вартість, та штрафних (фінансових) санкцій – 11173 грн. 00 коп.

Позивач з зазначеним податковим повідомленням-рішенням №0000092200 від 30.04.2015 року не погоджується, вважає його таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

В судове засідання представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача з’явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що податкове повідомлення-рішення №0000092200 від 30.04.2015 року є законним та таким, що винесене в межах чинного законодавства України.

Судом встановлено, що працівниками Богодухівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного сільськогосподарського підприємства «Буран» (код за ЄДРПОУ 34236803) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Сібол» (код за ЄДРПОУ 37265968) за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013 р.

За наслідками перевірки було складено акт від 17.04.2015р. №603/220/34236803яким встановлено порушення позивачем:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено: завищення задекларованого за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013 р. значення рядка декларації 20.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» в сумі 8938 грн.

На підставі вище зазначеного акут Богодухівською ОДПІ (Краснокутське відділення) було винесено повідомлення-рішення від 30.04.2015 року №0000092200 про сплату, за основним платежем 8938 грн. 00 коп. податку на додану вартість, та штрафних (фінансових) санкцій – 11173 грн. 00 коп.

Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено підприємством до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

За результатами розгляду скарги ГУ ДФС у Харківській області своїм рішенням «Про результати розгляду скарги» №2128/10/20-40-10-04-14 від 16.07.2015 р. скасувало податкове повідомлення - рішення від 30.04.2015 року №0000092200 Богодухівської ОДПІ (Краснокутське відділення) в частині збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість (штрафні санкції) на суму 8938,0 грн., в іншій частині вказане повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ПСП «Буран» без задоволення.

28 серпня 2015 р. ПСП «Буран» отримало податкове повідомлення-рішення №0000052200 від 27.08.2015 р. про сплату, за основним платежем 8938 грн. податку на додану вартість, та штрафних (фінансових) санкцій – 2235 грн., винесене Богодухівською ОДПІ (Краснокутське відділення) після прийняття рішення головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області.

На дане податкове повідомлення-рішення підприємством було також в адміністративному порядку подано скаргу до ДФС України.

Скарга була залишена без розгляду, про що ДФС України було винесено повідомлення від 16.09.15 №19733/6/99-99-10-01-04-25.

Суд зазначає, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Сібол», яким здійснювалась діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями позивачем завищено податковий кредит по декларації з ПДВ (скороченій) всього у сумі 8938 грн., в тому числі за жовтень 2013р. 8938 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ПСП «Буран» є сілськогосподарським товаровиробником, суб’єктом спеціального режиму оподаткування.

Між ПСП «БУРАН» та ТОВ «Сібол» було укладено договір купівлі-продажу № 75 від 01.10.2013р., відповідно якого позивач нібито придбав у ТОВ «Сібол» товарну продукцію в наступній кількості, асортименті та ціні:

Реглон ( Бомбер) в кількості 360 л., ціна з ПДВ 53,30 грн., сума з ПДВ 19188,00 грн.;

Круізер в кількості 100 л., ціна з ПДВ 344,40 грн., сума з ПДВ 34440,00 грн.;

Загальна вартість Товарної продукції становить 53628,00 грн., ПДВ 8938,0 грн.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 75 від 01.10.2013р. ПСП «БУРАН» ПСП «БУРАН» були отримані податкові та видаткові накладні, суми податку на додану по яких включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з - податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень 2013 року. В ЄРПН податкові накладні зареєстровані.

Оплата за товар згідно договору уступки вимоги (цесії) б/н від 15.04.2014р., укладеного між ТОВ «Генера Союз» (код ЄДРПОУ 38948862) (Цесіонарій) та ТОВ «Сібол», позивачем здійснена на адресу ТОВ «Генера Союз» 20.05.2014р., платіжне доручення №115 від 20.05.2014 на суму 53628,00 грн., в т.ч. ПДВ 8938,0 грн.

Вищезазначений товар згідно виписаних продавцем видаткової та податкової накладних був переданий покупцю. Даний товар було оприбутковано на підприємстві. Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладений правочин між позивачем та ТОВ «Сібол» є дійсним, виконаним сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні” і п.2.4. ст.2 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди між позивачем та контрагентами за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд також вважає за необхідним зазначити, що на час укладення вищевказаних договорів контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість, отже, вони мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, на думку суду, не має підстав стверджувати, що господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Сібол» не були виконані, а первинні документи не відповідають вимогам діючого законодавства.

Отже, суд приходить до висновку, що Позивач правомірно на підставі вищенаведених первинних документів включив до складу валових витрат та податкового кредиту витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Сібол».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення- рішення від 27.08.2015 року №0000052200 винесено Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з порушенням норм чинного законодавств України, а отже підлягають скасуванню.

Щодо посилання відповідача на відсутність товаро-транспортних накладних та подорожніх листів, згідно яких здійснювалося транспортування товару, то суд зазначає, що товаро-транспортна накладна та подорожній лист не являються тим первинним документом, які підтверджують факт придбання товарів. В ухвалі ВАСУ від 23.04.2012 р. по справі К-4817/10 зазначено, що товаро-транспортна накладна підтверджує витрати по оплаті транспортних послуг, а не по придбанню товарів. Тому при наявності інших первинних документів, що підтверджують придбання товарів, відсутність ТТН не впливає на право підприємства на податковий кредит.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "БУРАН" до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 27.08.2015 року №0000052200.

Стягнути з Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Буран» код 34236803, сплачений судовий збір в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб’єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 14 грудня 2015 року.

Суддя Спірідонов М.О.