Ухвала суду № 54330475, 08.12.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/13613/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Волошина С.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

08 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька телерадіокомпанія "КТБ-Мелодія" на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька телерадіокомпанія "КТБ-Мелодія" (далі - позивач) до виконавчого комітету Вінницької міської ради (далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до суду в якому просив: визнати незаконним та скасувати п. 4.8 рішення відповідача № 2748 від 10.11.2011 про оформлення права власності територіальній громаді м. Вінниці в особі Вінницької міської ради на нежилі приміщення по вул. 600-річчя, 80, які в цілому складаються з: літери "А" - 1 поверх - прим. № 81: № 1-№ 9 площею 79,9 кв. м., прим. № 84: № 1- № 5 площею 44,4 кв. м., прим. № 85: № 1- № 3 площею 48.0 кв. м. загальною площею 175,3 кв. м.; визнати незаконною та скасувати реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Вінниці в особі Вінницької міської ради на нежилі приміщення по вул. 600 - річчя, 80, які в цілому складаються з літери "А" - 1 поверх - прим. № 81: № 1- № 9 площею 79,9 кв. м., прим. № 84: № 1- № 5 площею 44,4 кв. м., прим. № 85: № 1 - № 3 площею. 48.0 кв. м. загальною площею 172,3 кв. м.; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серія САВ № 885359 від 10.11.2011, видане виконкомом Вінницької міської ради на нежиле приміщення по вул. 600 - річчя, 80 м. Вінниця.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.10.2015 провадження в адміністративній справі закрито.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 2748 від 10.11.2011 відповідно до якого, відповідач вирішив оформити право власності юридичним особам на нерухоме майно, а саме територіальній громаді м. Вінниці в особі Вінницької міської ради на нежилі приміщення по вул. 600 річчя № 80, які в цілому складаються з літери "А" - І поверх приміщення № 81: № 1 - №9 площею 79,9 кв. м., приміщення №84: № 1-№ 5 площею 44,4 кв.м., приміщення № 85: № 1 - № 3 площею 48,0 кв.м. загальною площею 172, 3 кв. м.

Однак, на думку позивача, вказане рішення є незаконним, оскільки порушує його права та інтереси. Вказане приміщення побудовано в 1986 році, згідно акту державної приймальної комісії від 30.12.1986 належало підприємству "Побутрадіотехніка" правонаступником якого позивач підтримує ділові відносини. При цьому позивач посилається на те, що згідно діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства повноваження щодо передачі об'єкта нерухомості по вул. 600 річчя 80 в м. Вінниці до комунальної власності належало Вінницькій обласній раді, проте останньою таке рішення не приймалось, а тому у відповідача відсутні будь які правовстановлюючі документи, які надають підстави для виникнення права власності за територіальною громадою м. Вінниці на приміщення по вул. 600 річчя, 80 м. Вінниці загальною площею 172,3 кв.м. Вказує також на те, що саме по собі рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради без відповідної на те правової підстави не може слугувати правовою підставою набуття права власності за Вінницькою міською радою на дане приміщення.

Приймаючи оскаржуване рішення, та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження нерухомими майном та передачі відповідних прав щодо нього, не може бути розглянуто за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Також, згідно зі ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ст. 25, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, такі питання, як надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності (п. 51 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Так, із змісту позовної заяви слідує, що позивач просить визнати протиправним і скасувати п. 4.8 рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2748 від 10.11.2011 згідно якого оформлено право власності юридичним особам на нерухоме майно, а саме територіальній громаді м. Вінниці в особі Вінницької міської ради на нежилі приміщення по вул. 600 річчя № 80, які в цілому складаються з літери "А" - І поверх приміщення № 81: №1 - №9 площею 79,9 кв. м., приміщення №84: № 1-№ 5 площею 44,4 кв.м., приміщення №85: № 1 - № 3 площею 48,0 кв.м., загальною площею 172, 3 кв. м. - індивідуальний акт органу місцевого самоврядування.

При цьому судом першої інстанції не перевірено, чи в спірних правовідносинах відповідач мав повноваження, щодо прийняття рішення про оформлення права власності, а в разі відсутності таких повноважень він виступає виключно як суб'єкт владних повноважень, а не як рівноправний суб'єкт цивільних відносин.

Висновок суду першої інстанції про те, що спірний акт прийнятий відповідачем в межах здійснення звичайної господарської діяльності, суперечать Закону України "Про місцеве самоврядування", яким прийняття відповідних актів віднесено виключно до компетенції відповідача. Вказаним спростовується висновок суду про те, що в спірних відносинах відповідач являється рівноправним учасником майнових правовідносин поряд із іншими суб'єктами, оскільки в даному випадку він виступає не як власник майна, а як орган, що виконує владні управлінські функції, зокрема, розпорядчу - з передачі майна до комунальної власності, та реєстраційну - з видачі документів на посвідчення цього права. Жоден суб'єкт господарювання, не наділений відповідними владними повноваженнями, не має права виконувати такі функції та видавати односторонні розпорядчі акти щодо зміни форми власності майна.

Водночас, варто зазначити, що в адміністративному судочинстві, на відміну від цивільного та господарського судочинства, діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.ч. 4, 5 ст. 11, ч. 2 ст. 69, ч. 5 ст. 71 КАС України). Ця особливість, випливає із специфіки завдань адміністративного судочинства (ч. 1 ст. 2 КАС України) і, зокрема, покладає на адміністративний суд обов'язок самому вживати заходи по встановленню реального змісту спірних правовідносин, з'ясуванню питання про склад осіб, які братимуть участь у справі (заміни неналежної сторони, необхідності участі в справі другого відповідача), визначення предмету та засобів доказування, встановленню належного способу захисту порушеного права чи встановлення компетенції.

Отже, виходячи з предмету спірних правовідносин, зважаючи на наявність у відповідача у спірних правовідносинах визначальних ознак суб'єкта владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції.

Окрім цього, безпідставним є врахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду України викладеної у постановах від 17.02.2015 у справі № 21-551а14, від 24.02.2015 у справі №21-31а15, від 01.10.2013 у справі №21-228а13, від 11.11.2014 у справі №21-493а14, від 09.12.2014 у справі №21-308а1 та від 16.12.2014 у справі №21-54а14, оскільки у вказаних справах предметом вирішення був не спір про оскарження рішення органу місцевого самоврядування, пов'язаного з реалізацією компетенції такого органу у сфері управління, а правовідносини, які виникли у зв'язку із реалізацією певними суб'єктами права власності на майно. Водночас у даній адміністративній справі відповідач виступає виключно як суб'єкт владних повноважень, а не як рівноправний суб'єкт цивільних відносин.

Зазначена правова позиція колегії суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду відповідає висновкам, викладеним у рішенні Конституційного Суду України від 01.04.2010 №10-рп/2010, яке згідно з вимогами ч. 2 ст. 150 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України.

Так, у вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ч. 1 ст. 10, ст. ст. 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька телерадіокомпанія "КТБ-Мелодія" задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2015 року скасувати.

Справу направити до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сушко О.О.