Ухвала суду № 54330420, 24.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2015 рокусправа № 804/6634/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 804/6634/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінксервіс" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінксервіс" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014 року № 0002221500.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінксервіс" задоволено.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 22.08.2014 року податковим органом було складено акт № 138/04-83-22-02/33759085 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лінксервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Кайрос ЛТД" за січень 2014 року".

За висновками акту, перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищеного податковий кредит з податку на додану вартість всього на загальну суму: 117 311,33 грн., а саме: - за січень 2014 року - 117 311, 33 грн..

09.09.2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002221500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 146 639, 16 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 117 311,33 грн. та за штрафними санкціями - 29 327,83 грн..

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким позов було задоволено та скасоване оскаржене податкове повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом ставиться під сумнів реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Кайрос ЛТД".

Судом було встановлено, що 17.01.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Кайрос ЛТД" (продавець) укладено договір №17, за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно видаткових накладних.

На виконання умов вказаного договору продавцем було реалізовано покупцю товари певними партіями, що підтверджується належним чином оформленими документами: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження оплати за отриманий товар надано виписки з банківських рахунків. Перевезення придбаного товару здійснювалось позивачем на власному автомобілі, що підтверджується копіями посвідчень про відрядження водія, звітами про відрядження, товарно-транспортними накладними.

Судом також було встановлено, що придбаний товар позивач використовував у власній господарській діяльності, зокрема, частина придбаного товару реалізована ПАТ "Промислово-виробничому підприємству "Кривбасвибухпром" на загальну суму 6502,08 грн., в т.ч. ПДВ - 1083,68 грн, інша частина - на загальну суму ПДВ 116227,65 грн. - на час проведення перевірки знаходилась на складі ТОВ "Лінксервіс", що було встановлено в ході перевірки та відображено в акті перевірки.

На підставі вписаних ТОВ "Кайрос ЛТД" податкових накладних позивачем у перевіряємому періоді включено до податкового кредиту з податку на додану вартість суму 117 311, 33 грн..

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Так, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Первинні документи, якими оформлені операції з придбання у ТОВ "Кайрос ЛТД" товару, складені належним чином та відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені ним правочини з зазначеним вище контрагентом мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищевикладене, є вірними висновки суду щодо правомірності формування позивачем на підставі вказаних первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по операціям з контрагентом ТОВ "Кайрос ЛТД".

Відповідачем не було спростовано належними та допустимим доказами достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарських операцій. З огляду на встановлені обставини, оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення підлягало скасуванню.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовано. Підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 804/6634/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак