Ухвала суду № 54330334, 10.12.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2192/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

10 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Тарасенко А.М.,

Представника позивача: Супруна М.І.

Представників відповідача: Кіся Д.В., Бондарчука С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Споживчого товариства "Купина" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

В С Т А Н О В И В :

Споживче товариство "Купина" звернулось до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 16.06.2015 р. № 0003002100 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 14301 грн. 08 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

В судовому засіданні представники відповідача повністю підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року- без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що податкове повідомлення-рішення форми "С" від16.06.2015р. №0003002100, яким визначено штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 14388 грн. 08 коп., винесене на підставі акта перевірки №2/21/31101776 від 03.06.2015р. є протиправним, а відтак позивач звернуся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було безпідставно кваліфіковано відсутність первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей у місці їх фактичної реалізації як порушення позивачем вимог п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що накладні, товарно-транспортні накладні є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, оскільки вони є підтвердженням витрат на придбання, а не підставою для обліку товарних запасів

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно- правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтвердилось при апеляційному розгляді, працівниками Вінницької ОДПІ на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 26.05.2015р. №1556 та направлення на перевірку від 26.05.2015р №№3,4 проведено фактичну перевірку кафе "Дорожне", яке належить СТ "Купина" та знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 8, смт. Вороновиця, Вінницького району, Вінницької області.

За результатами перевірки встановлено порушення пунктів 1, 2 ,11, 12, 13, ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", п.2.4, п.2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 № 88, ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII, які зафіксовано в акті від 03.06.2015р. №2/21/31101776.

Так судом було встановлено та не заперечувало представниками апелянта, що всі прибуткові накладні знаходяться в бухгалтерії смт. Вороновиця за адресою: вул. Леніна, 23 і на час перевірки також знаходились в приміщенні бухгалтерії, що підтверджується письмовим поясненням, доданим до акту перевірки від 27.05.2015р.

Відповідно до пункту 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( далі - Закон № 265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що обов'язок ведення обліку товарних запасів не може бути покладений на суб'єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (чинного на час виникнення спірних відносин).

Натомість приватні підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції в спростування доводів апелянта зазначає, що накладні, товарно-транспортні накладні є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів, однак, відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, оскільки вони є підтвердженням витрат на придбання, а не підставою для обліку товарних запасів.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в апеляційній скарзі, як підставу для скасування суду першої інстанції .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.