Постанова № 54330268, 19.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року 13:20Справа № 808/3313/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Яланської В.А. та представників

позивача: Сафронової Є.М.,

відповідача: Дяченко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Інвест-Пак»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Інвест-Пак», звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 17 лютого 2015 року №0000212203 та №0000222203.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами перевірки дійшов необґрунтованих висновків про неправомірність віднесення позивачем коштів до складу податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «БабаніТрейд», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Фреш Продакшн», ТОВ «Теслабуд», оскільки товар був фактично отриманий та використаний в господарській діяльності позивача. Також, представник позивача зазначив про наявність всіх передбачених законодавством первинних документів, які дають право на віднесення коштів до складу податкового кредиту, а висновок відповідача про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України базується виключно на припущеннях. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки було встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «БабаніТрейд», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Фреш Продакшн», ТОВ «Теслабуд». Зазначає, що до відповідача у встановленому законодавством порядку надійшла податкова інформація за результатами перевірок/зустрічних звірок контрагентів позивача, яка підтверджує відсутність реального здійснення господарських операцій. Крім того, представник відповідача вказав на певні недоліку у товарно-транспортних документах, а саме те, що перевезення вантажу здійснювалось автомобільним транспортом який належить стороннім особам. Зазначене свідчить про відсутність факту реального вчинення господарських операцій та неправомірне формування податкового кредиту на підставі документів, виписаних від імені зазначених контрагентів. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Інвест-Пак» зареєстровано відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради за №1031020000034323 від 24.04.2013, знаходиться на обліку в ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя з 25.04.2013, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 01.07.2013 №200128396.

У період з 15.01.2015 по 20.01.2014 співробітниками ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2014 по 30.11.2014, за результатами якої складено акт №190/08-27-2201/38664852 від 27.01.2015 (далі-Акт перевірки).

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пп.14.1.36, 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем:

занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 125647,00 грн., в т.ч.: за липень 2014 на 29462,00 грн., за серпень 2014 на 33341,00 грн., за вересень 2014 на 17300,00 грн., за жовтень 2014 на 27528,00 грн., за листопад 2014 на 18016,00 грн.;

завищено суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 6850,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 17.02.2015 прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0000222203, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 6850,00 грн.;

№0000212203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 188470,50 грн., в т.ч. за основним платежем 125647,00 грн. та 62823,50 грн. за штрафними санкціями.

Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованості цих висновків.

З акту перевірки судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «БабаніТрейд», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Фреш Продакшн», ТОВ «Теслабуд».

Суд зазначає, що відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п. 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.10.2014 між позивачем та ТОВ «Теслабуд» укладено договір про надання послуг №01/10-4 (а.с.102-103, т.1), відповідно до умов якого виконавець - ТОВ «Теслабуд» зобов'язується за замовленням замовника - ТОВ «ТД «Інвест-Пак» надавати послуги з відновлення адгезивних властивостей відповідно до погодженої сторонами специфікації.

З наданих до матеріалів справи специфікацій судом встановлено, що позивач замовляв у ТОВ «Теслабуд» послуги по відновленню адгезивних властивостей 40 мікрон та 40 мікрон 1 сорт (а.с.104-112, т.1).

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Теслабуд» до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, платіжні доручення, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), акти приймання - передачі товару, товарно-транспортні накладні, заявки на послуги з відновлення адгезивних властивостей (а.с.113-193, т.1).

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що 01 вересня 2014 року в між позивачем та ТОВ «Теслабуд» укладено договір поставки товару №03/09-14, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ «Теслабуд» зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ «ТД «Інвест-Пак» товари, що визначені в накладній, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (а.с.194-195, т.1).

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Теслабуд» до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 (а.с.196-226, т.1).

Також, судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Бонус Інформ» на підставі договору №01/07-1 від 01.07.2014 (а.с.1, т.2), відповідно до п.1.1 якого виконавець - ТОВ «Бонус Інформ» зобов'язується за замовленням замовника - ТОВ «ТД «Інвест-Пак» надавати послуги з відновлення адгезивних властивостей відповідно до погодженої сторонами специфікацій.

З наданих до матеріалів справи специфікацій судом встановлено, що ТОВ «Бонус Інформ» надавав на замовлення позивача послуги по відновленню адгезивних властивостей 40, 43, 45 мікронів (а.с.2-9, т.2).

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бонус Інформ» до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, платіжні доручення, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), акти приймання - передачі товару, товарно-транспортні накладні, заявки на послуги з відновлення адгезивних властивостей (а.с.10-51, т.2).

Стосовно господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фреш Продакшн», суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 01.09.2014 між позивачем та ТОВ «Фреш Продакшн» укладено договір про надання послуг №01-09/5 (а.с.52, т.2), відповідно до умов якого виконавець - ТОВ «Фреш Продакшн» зобов'язується за замовленням замовника - ТОВ «ТД «Інвест-Пак» надавати послуги з відновлення адгезивних властивостей відповідно до погодженої сторонами специфікацій.

З наданих до матеріалів справи специфікацій судом встановлено, що ТОВ «Фреш Продакшн» надавав на замовлення позивача послуги по відновленню адгезивних властивостей 40 мікрон 1 сорт (а.с.53-57, т.2).

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фреш Продакшн» до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, платіжні доручення, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), акти приймання - передачі товару, товарно-транспортні накладні, заявки на послуги з відновлення адгезивних властивостей (а.с.58-83, т.2).

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гетьман», судом встановлено наступне.

01 серпня 2014 року між позивачем та ТОВ «Гетьман» укладено договір про надання послуг №02/08 (а.с.84, т.2), відповідно до умов якого виконавець - ТОВ «Гетьман» зобов'язується за замовленням замовника - ТОВ «ТД «Інвест-Пак» надавати послуги з відновлення адгезивних властивостей відповідно до погодженої сторонами специфікацій.

З наданих до матеріалів справи специфікацій судом встановлено, що ТОВ «Гетьман» надавав на замовлення позивача послуги по відновленню адгезивних властивостей 40 мікрон 1 сорт (а.с.85-89, т.2).

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гетьман» до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, платіжні доручення, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), акти приймання - передачі товару, товарно-транспортні накладні, заявки на послуги з відновлення адгезивних властивостей (а.с.90-121, т.2).

Стосовно господарських між позивачем та ТОВ «Бабани - Трейд», суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.07.2014 між позивачем та ТОВ «Бабани - Трейд» укладено договір поставки товару №02-07/14 (а.с.122, т.2), відповідно до умов якого постачальник - ТОВ «Теслабуд» зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ «ТД «Інвест-Пак» товари, що визначені в накладній, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем у ТОВ «Бабани - Трейд» придбавався скотч різних видів та диспенсер. На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бабани - Трейд» до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 (а.с.123-140, т.2).

З пояснень представника судом встановлено, що укладення договорів з ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Фреш Продакшн», ТОВ «Бонус Інформ» було обумовлено господарською діяльністю підприємства позивача, а саме дані договори було укладено для поліпшення/відновлення адгезивних властивостей клейких стрічок, які імпортувались позивачем з Китаю та мали низькі адгезивні властивості.

Так, судом встановлено, що позивачем для поліпшення адгезивних властивостей клейких стрічок контрагентам - ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Фреш Продакшн», ТОВ «Бонус Інформ» передавалась самоклеюча стрічка 36, 38, 40 мікронів, а після проведення ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Фреш Продакшн», ТОВ «Бонус Інформ» поліпшення адгезивних властивостей стрічок їхмікронність складала до 45 мікронів, після чого вже поліпшений товар реалізовувався позивачем подальшим контрагентам, а саме ПП «Редстар», ПАТ «Мотор Січ», ПП «Авік-2000», ТОВ «ТД «Велес опт».

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні, наявні в матеріалах справи, виписані ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «БабаніТрейд», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Фреш Продакшн», ТОВ «Теслабуд»для документального оформлення виконання умов договорів, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. За таких обставин, підстави для невключення сум податку на додану вартість по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Стосовно посилань відповідача на те, що перевезення вантажу здійснювалось автотранспортом, який не належить сторонам між якими було укладено договір, суд зазначає, що чинне законодавство України не забороняє суб'єктам господарювання залучати до перевезень товару третіх осіб.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи перевезення придбаного позивачем товару здійснювалось саме підприємством позивача за допомогою орендованого автотранспорту, що підтверджується матеріалами справи (а.с.98-101, т.1).

Щодо посилань представника відповідача на те, що в товарно-транспортних документах наданих позивачем до перевірки зазначені адреси, які не співпадають з адресам реєстрації ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «БабаніТрейд», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Фреш Продакшн», ТОВ «Теслабуд», суд зазначає, що зазначення різних адрес жодним чином не свідчить про відсутність господарських операцій між контрагентами, оскільки суб'єкти господарювання не зобов'язанні зберігати та відвантажувати товар виключно за адресою реєстрації, оскільки чинним законодавством не заборонено орендувати складські приміщення для здійснення господарської діяльності.

Крім того, представником позивача до матеріалів справи надано додатки до договорів з ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «БабаніТрейд», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Фреш Продакшн», ТОВ «Теслабуд», в яких сторонами узгоджувались пункти навантаження та розвантаження товару для виконання контрагентами позивача послуг, а тому такі доводи контролюючого органу спростовуються матеріалами справи.

Стосовно посилань представника відповідача на отриману податкову інформацію, а саме довідки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 01.09.2014 №2629/26-55-22-07/38898183, від 23.09.2014 №17/26-55-22-07/39137322, від 01.09.2014 №2634/26-55-22-07/32416270, довідку ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області від 1572/05-15-22-02, відповідно до яких встановлено за результатами проведених перевірок не підтверджено здійснення господарських операцій контрагентами позивача - ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «БабаніТрейд», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Фреш Продакшн», ТОВ «Теслабуд», суд зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами.

В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Суд зазначає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Крім того, до суду не надано доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ «Бонус Інформ», ТОВ «БабаніТрейд», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Фреш Продакшн», ТОВ «Теслабуд» та наявності рішення суду про визнання угод недійсними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимогтовариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Інвест-Пак».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Інвест-Пак» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 17 лютого 2015 року №0000212203 та від 17 лютого 2015 року №0000222203.

3. Судові витрати в сумі 390 (триста дев'яносто) гривень 64 копійки присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Інвест-Пак» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко