Рішення № 54329906, 09.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680,м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77; e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження

№22-ц/796/13339/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Супрун Гладун Х.А.

Доповідач - Українець Л.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудн 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Оніщука М.І.,

- Шебуєвої В.А.,

за участю секретарів - Троц В.О., Попандопало Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року позивач звернулася в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди.

У мотивування вимог посилалася на те, що 04.08.1977 року вона прийнята на посаду провідного інженера АКБ-3.

Починаючи з вересня 2014 року відповідач не виплачує їй заробітну плату.

Станом на 03.12.2014 року заборгованість по заробітні платі склала 14932,77 грн, що підтверджується відповідною довідкою.

Проте, після 03.12.2014 року порушення з виплатою заробітною платою не припинилося.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу, виданих УПФ України у Печерському районі від 23.02.2015 року, середня заробітна плата за лютий 2014 року - серпень 2014 року складала 3495,60 грн, тому заборгованість по заробітній платі з 01.12.2014 року по 28.02.2015 року становить 10486,80 грн (3495,60 грн * 3 місяці).

Отже, загальна сума заборгованості становить 25419,57 грн.

Такими діями відповідача їй завдано моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

З урахуванням наведеного просила суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 25419,57 грн та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

27.05.2015 року ОСОБА_2 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі також за березень і квітень 2015 року в розмірі 6991,20 грн, а всього - заборгованість по заробітній платі в розмірі 32 410,77 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

У подальшому позивач уточнила позовні вимоги, а саме, просила суд стягнути заборгованість по заробітній платі станом на 30.04.2015 року включно у розмірі 23768,69 грн, оскільки відповідач виплатив їй 7124,18 грн та 1517,90 грн, та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» заборгованість по заробітній платі в розмірі 6290,69 грн, у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі станом на 30.04.2015 року включно в розмірі 18427,37 грн, у решті рішення залишити без змін.

Зазначає, що під час розгляду справи відповідач сплатив на користь позивача 7124,18 грн та 1517,90 грн, а тому позивач, уточнивши позовні вимог, просила стягнути заборгованість по заробітній платі станом на 30.04.2015 року в розмірі 23768,69 грн та 10000 грн моральної шкоди.

Вказує, що з видаткових касових ордерів від 03.04.2015 року та 29.04.2015 року вбачається, що заробітна плата виплачена за грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року та березень 2015 року, а тому не зрозуміло, з яких підстав суд зменшує розмір заборгованості відповідача за період по листопад 2014 року включно.

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову стягнути заробітну плату за квітень 2015 року, посилався на те, що позивачем не надано доказів існування заборгованості за даний період, проте відповідачем не заперечувався факт перебування сторін у трудових відносинах у квітні 2015 року та не надано доказів виплати заробітної плати за вказаний період.

Посилається, що фактична заборгованість з заробітної плати станом на листопад 2014 року включно становить 14932,77 грн та за квітень 2015 року - 3495,60 грн, разом - 18427,37 грн.

Також судом першої інстанції в рішенні не зазначено період, за який стягнуто заборгованість з заробітної плати, що ускладнює подальший захист позивачем порушених прав.

Не погоджуючись з рішенням, ПАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Зазначає, що єдиним обґрунтуванням визначених у позовній заяві вимог зазначено «довідку» від 03.12.2014 року, підписану ОСОБА_4, як генеральним директором відповідача, та ОСОБА_5, як головним бухгалтером відповідача. Проте, вказані особи не обіймають та не обіймали на вказану у «довідці» дату зазначених посад.

Крім того, ОСОБА_4 був з 07.08.2014 року відсторонений від посади генерального директора відповідача, його зобов'язано передати печатки відповідача, статутні, бухгалтерські та інші документи господарської діяльності. Однак цього ОСОБА_4 не здійснив, фактично викравши, зокрема печатку, у зв'язку з чим на підставі відповідної заяви слідчим відділом Печерського РУГУ МВС України відкрито кримінальне провадження №12014100060005841. Таким чином ОСОБА_4 фактично не працює на посаді генерального директора відповідача з 07.08.2014 року.

У подальшому ОСОБА_4 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.09.2014 року №391 К/ОС був звільнений із займаної посади.

Вказує, що ОСОБА_5 ніколи не працювала на посаді головного бухгалтера відповідача.

Звертає увагу на те, що з наданої позивачем довідки з Пенсійного фонду форми ОК-5 не вбачається сума нарахованої заробітної плати та заборгованості з її виплати, вказані в довідці суми потребують проведення обчислень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» слід відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено та підтверджується сторонами, що ОСОБА_2 з 04.08.1977 року перебуває в трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» та займає посаду провідний інженер АКБ-3.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 зазначила, що з вересня 2014 року відповідач не виплачує їй заробітну плату, тому заборгованість по заробітній платі станом на 03.12.2014 року становить 14 932,77 грн, що підтверджується довідкою від 03.12.2014 року. Окрім того не виплачена заробітна плата за грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року, заборгованість по якій становить 10 486,80 грн (а.с. 2-5).

У подальшому позивач збільшила позовні вимоги, а саме, просила також стягнути заборгованість по заробітній платі за березень-квітень 2015 року, що становить 6 991,20 грн (а.с. 24).

27 серпня 2015 року ОСОБА_2 подала заяву про уточнення позовних вимог, а в якій просила суд стягнути заборгованість по заробітній платі станом на 30.04.2015 року включно у розмірі 23768,69 грн, оскільки відповідач виплатив їй 7124,18 грн та 1517,90 грн.

Отже, позивач заявила позов про стягнення заборгованості по заробітній платі станом на 3 грудня 2014 року в розмірі 14 932 грн 77 коп. та стягнення заробітної плати за грудень 2014 року; січень - квітень 2015 року в сумі 17 478 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

У ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як вбачається, з матеріалів справи ОСОБА_2 виплачено заробітну плату за грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року в розмірі 7 124,18 грн та за березень 2015 року в розмірі 1 517,90 грн, що підтверджується видатковими касовими ордерами відповідно від 03 квітня 2015 року та від 29 квітня 2015 року (а.с. 62-63).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила суд змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі станом на 30.04.2015 року включно в розмірі 18427,37 грн. При цьому зазначає, що фактична заборгованість з заробітної плати станом на листопад 2014 року включно становить 14932,77 грн та за квітень 2015 року - 3495,60 грн.

У суді апеляційної інстанції під звукозапис представник позивача зазначив, що заборгованість по заробітній платі за квітень 2015 року відповідачем сплачена, а тому підстави для стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за цей місяць рішенням суду відсутні.

Як на підставу своїх вимог щодо наявності заборгованості по заробітній платі станом на 03.12.2014 року в розмірі 14 932,77 грн, позивач посилається на довідку про заборгованість по заробітній платі (а.с. 6)

Наявність заборгованості по заробітній платі в розмірі 14 932,77 грн, в межах заявлених позовних вимог по заборгованості станом на 3 грудня 2014 року, як зазначила у своєму позові ОСОБА_2 узгоджується також з Формою ОК-5, наданою Пенсійним фондом України, та даними Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (а.с. 7, 25).

Так, згідно довідки Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про доходи ОСОБА_2 (а.с.25) за :

- перший квартал 2014 року їй нарахована заробітна плата в розмірі 6990,18 грн.- виплачено 209,71 грн.; заборгованість 6790,47 грн.

- другий квартал 2014 року їй нарахована заробітна плата в розмірі 11 231,40 грн.- виплачено 3 795,36 грн.; заборгованість 7436,04 грн.

- третій квартал 2014 року їй нарахована заробітна плата в розмірі 3 276,24 грн. - виплачено 0,00 грн.; заборгованість 3 276,24 грн.

Наведене свідчить про те, що заробітна плата виплачувалася не в повному обсязі.

Також слід зазначити, що відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до апеляційної інстанції не надано доказів про виплату заробітної плати позивачу в повному обсязі по листопад 2014 року включно та погашення заборгованості в межах заявлених вимог на суму 14 932,77 грн.

На підтвердження виплати заробітної плати роботодавець має надати фінансовий документ, який підтверджує виплату заробітної плати (відомості про виплату заробітної плати з підписом працівника) або документи, що підтверджують перерахування заробітної плати на картковий рахунок працівника, або в інший спосіб.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 14 932,77 грн, в межах заявлених вимог, підлягають до задоволення.

Як роз'яснив Верховний Суд України в п. 6 Постанови Пленуму від 24 грудня 1999 року № 3 «Про практику застосування судами про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи ступінь моральних страждань внаслідок несвоєчасної виплати відповідачем заробітної плати та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру сатвка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а за позовної заяви немайнового характеру -- 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивач при поданні позовної заяви з вимогами майнового характеру, а саме, стягнення заборгованості по заробітній платі, мала сплатити судовий збір у розмірі 243,60 грн, а при поданні вимог немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди - також 243,60 грн.

У ч. 3 ст. 88 ЦПК України зазначено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, з відповідача на користь держави за подання вимог майнового характеру підлягає стягненню судовий збір у розмірі 153 грн 47 коп., а вимог немайнового характеру - 24 грн 36 коп.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 6290,69 грн та судового збору в розмірі 243 грн 60 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 14 932 грн 77 коп. з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» в дохід держави судовий збір у розмірі 153 грн 47 коп. за вимоги майнового характеру та 24 грн 36 коп. за вимоги немайнового характеру.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді