Постанова № 54329747, 08.12.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/18986/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

08 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Зарицької Т.В.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Павич О.С.,

представника третьої особи Матящук Т.М.,

представника третьої особи Шевченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у місті Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці Вінницької області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - упрвління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області, у якому просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування та утримання з 01.01.2015 сум податку на доходи фізичних осіб (ПДФС) на розмір призначеної та нарахованої йому пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як компенсацію за пошкодження здоров'я або втрату працездатності, а також просив зобов'язати відповідача видати розпорядження про перерахунок пенсії позивачу без утримання сум податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з 01.01.2015 та сплатити недоотриману суму пенсії за період січня-серпня 2015 року в сумі 1450,68 грн.; зобов'язати управління нараховувати та виплачувати пенсію в подальшому відповідно до чинного законодавства України.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо нарахування та утримання 886,06 грн. податку на доходи фізичних осіб з пенсії ОСОБА_2 за січень-серпень 2015 року

Не погодившись із прийнятим рішенням, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач та його представник у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили суд залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду.

Представники третьої особи в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали.

Представник відповідача у судовому засіданні також підтримав апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області та просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

З обставин справи встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалідом другої групи, захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач також є інвалідом війни.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи".

Загальний розмір пенсії позивача станом на 01.01.2015 складає 4235,46 грн., з них: основний розмір пенсії від середнього заробітку 3327,11 грн., додаткова пенсія інвалідам другої групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи - 379,60 грн., підвищення як інваліду ВВВ - 379,60 грн., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни - 50 грн., індексація пенсії - 99,15 грн.

Протягом січня-серпня 2015 року відповідачем з пенсії позивача утримано податок на доходи фізичних осіб, у зв'язку з тим, що пенсія позивача перевищує 3654,грн.

В липні 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок призначеної пенсії та повернути неправомірно утримані податки з пенсії.

Згідно наданої відповіді від 28.07.2015 № 234/С-1, управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії.

Обґрунтовуючи свою відповідь, відповідач посилається на те, що сума пенсії позивача перевищує трикратний розмір мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2015 складає 1218 грн., та відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-VIII" від 28.12.2014 підлягає оподаткуванню в розмірі 15% відсотків місячного доходу позивача в частині відповідного перевищення.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції з власної ініціати вийшов за межі позовних вимог, частково задовольнивши позов шляхом стягнення на користь позивача суми утриманого податку з місцевого бюджету м. Вінниці шляхом безспірного списання, посилаючись на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 845 від 03.08.2011.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками Вінницького окружного адміністративного суду погодитись не може.

Відповідно до ст.1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних податків належать зокрема податки на доходи фізичних осіб.

Положеннями п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до ч.1 ст.163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями ст.164 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що до загального місячного оподаткового доходу фізичної особи-резидента також відносяться суми пенсій за умови якщо їх розмір перевищує три мінімальні заробітні плати.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» № 80 від 28.12.2014 встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 грн.

Отже, у відповідності до зазначених приписів Податкового кодексу України, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб у 2015 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, сума яких перевищує 3654 грн. на місяць.

З матеріалів справи вбачається, що що пенсія позивача станом на 01.01.2015 становить 4235,46 грн.

Отже, отримувані позивачем суми пенсійних виплат в даному випадку перевищують розмір трьох мінімальних заробітних плат, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість дій пенсійного органу по їх віднесенню до загального місячного оподаткового доходу фізичної особи-резидента та як наслідок утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15%.

Крім того, варто зазначити, що процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів, бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

А відтак, судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, в результаті чого виконання постанови суду призведе до порушення принципів самостійності бюджетів та цільового використання бюджетних коштів, за якими бюджетині кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а виконання оскаржуваної постанови є порушенням бюджетного законодавства України.

Посилання позивача на норми ст. 165 Податкового кодексу України, відповідно до яких до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом суд вважає необґрунтованими, оскільки предметом даного спору є оподаткування пенсійних виплат або щомісячного грошового утримання, а не відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у місті Вінниці задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 грудня 2015 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.