Постанова № 54329714, 14.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2015 року № 9/567

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Росавто»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Росавто» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 000535/0 від 05 серпня 2008 року (з урахуванням уточнень від 19 листопада 2008 року).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2010 року позов був задоволений частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 000535/0 від 05 серпня 2008 року в частині нарахованого основного зобов'язання і штрафних санкцій відносно: порушення ТОВ "Росавто" пункту 5.10 статті 5, підпункту 11.1.1 пункту 11.1 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (питання коригування валових витрат на суму 225127,50 грн. - вартості повернутого товару); не зменшення валових витрат на суму 833333,00 грн. по платежах попереднього періоду. Стягнуто на користь ТОВ "Росавто" з Державного бюджету України судові витрати: зі сплати судового збору в розмірі 1,13 грн., з оплати судової експертизи в розмірі 10440,00 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2010 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Як встановлено судом касаційної інстанції, судами першої та апеляційної інстанції вказуючи про правомірність висновків податкового органу в частині заниження позивачем валових витрат та про неправомірність висновків податкового органу в частині завищення позивачем валових витрат, та дійшовши правомірного висновку про наявність підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині, не визначено, в яких саме сумах за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями оспорювань податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що суди першої та апеляційної інстанцій вживали заходів щодо витребування у податкового органу детального розрахунку нарахованих позивачу податкових зобов'язань за кожним епізодом, а також штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкових зобов'язань за кожним епізодом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з огляду на необґрунтованість та безпідставність висновків акту перевірки, оскільки зі сторони позивача не було допущено порушення податкового законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає, що позивачем було допущено порушення податкового законодавства. Завищення валових витрат виникло не в результаті відсутності первинних документів бухгалтерського обліку на повернення товару постачальнику, а в результаті відображення операції з повернення товару в регістрах бухгалтерського обліку та реєстрі валових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 17.08.2015 р. сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва з 29.05.2008 року по 11.07.2008 року було проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт №1944/23-02/30929127 від 24.07.2008 року.

В результаті проведеної перевірки, працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва виявлено порушення з боку позивача п. 3.1. ст. 3, п. 5.9., п. 5.10. ст. 5, п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11, п. 16.2. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2007 рік на суму 374 353,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2007 року на суму 129 783,00 грн. та за 2007 рік на суму 374 353,00 грн.

У зв'язку з виявленням зазначених порушень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 05.08.2008 року №000353/0, яким ТОВ "Росавто" визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 499 637,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 374 353,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 125 284,00 грн.

Як вбачається з висновків акту перевірки, ТОВ «Росавто» не враховано при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів вартість машиномісць, витрати на придбання яких віднесені до складу валових витрат за 2007 рік.

Крім того перевіркою встановлено, що ТОВ «Росавто» не зменшені валові витрати на суму 833 333,00 грн. по платежах попереднього періоду на оплату товарів (робіт, послуг) отриманих у звітному періоді.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

У відповідності до положень пункту 1.6. статті 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" (№ 334/94-ВР від 28.12.1994; далі - Закон № 334/94-ВР) товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

У відповідності до пункту 1.1. статті 1 Закону № 334/94-ВР матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

Підпунктом 8.1.3. п. 8.1. ст. 8 Закону № 334/94-ВР встановлено, що не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку, зокрема, на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам.

У відповідності до положень п. 5.9. ст. 5 Закону № 334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації), витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи 07.09.2006 року ТОВ «Росавто» та Фінансова компанія "ЖитлоІнвест" уклали договір №КНТР-012062 про участь у фонді фінансування будівництва. Згідно з умовами вказаного договору, ТОВ «Росавто» придбало машиномісця №14, 15, 16, 26, 27, 28, розташовані в підземному паркінгу по вул. Луначарського, 10.

Вартість вказаних машиномісць в розмірі 519 130,71 грн. віднесена позивачем до складу валових витрат .

У відповідності до положень ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною першою ст. 81 КАС України встановлено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Зважаючи на те, що для вирішення питання приросту балансової вартості запасів необхідно наявність спеціальних знань судом призначено судово-економічну експертизу по справі в частині зазначеного порушення та постановлено питання: "Чи підтверджується документально висновки податкової перевірки, які викладені у акті перевірки, про завищення обсягу валових витрат та відсутності їх коригування ТОВ "Росавто" в сторону зменшення при повернені постачальникам товару на суму 225127,50 гривень в першому кварталі 2007 року".

За результатом проведеного експертного дослідження судовим експертом ОСОБА_1 складено висновок № 3867/8095 від 16 вересня 2009 року (далі -Експертний висновок).

Як випливає з Експертного висновку доводи податкової перевірки, які викладені у акті перевірки про завищення валових витрат ТОВ "Росавто" при поверненні постачальникам товару на суму 225 127, 50 в першому кварталі 2007 року документально не підтверджуються; про відсутність коригування «Скоригованих валових витрат», відповідно до вимог "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств" нормативно та документально підтверджується. Здійснене ТОВ "Росавто" у декларації про прибуток за 1 квартал 2007 року коригування валових витрат, таким чином, що не відповідає нормативному акту, на суму 225 127,50 в першому кварталі 2007 не вплинуло на достовірність розміру "об'єкту оподаткування" за перший квартал 2007 рок у порівнянні з нормативно визначеним порядком.

Таким чином, здійснене ТОВ «Росавто» у декларації на прибуток за 1 квартал 2007 року коригування валових витрат у спосіб, що не відповідає нормативному акту на суму 225 127,50 грн. у першому кварталі 2007 року не вплинуло на достовірність розміру «об'єкту оподаткування» за вказаний період у порівнянні з нормативно визначеним порядком.

Зважаючи на викладене вище, оскільки позивачем виконаний обов'язок щодо коригування валових витрат у випадку повернення товару, який виник у першому кварталі 2007 р., зокрема, враховуючи, що допущені помилки у коригуванні валових витрат в декларації з податку на прибуток не вплинули на достовірність розміру «об'єкту оподаткування» за вказаний період, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилань відповідача на завищення валових витрат позивачем в результаті невірного відображення операцій з повернення товару в регістрах бухгалтерського обліку та реєстрі валових витрат, а тому визнає оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині коригування валових витрат на суму 225 127,50 грн. протиправним.

Щодо порушень позивачем пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР відносно відображення у податковому обліку попередньої оплати за товари, суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено незменшення позивачем валових витрат на суму 833 333,00 гривень по платежах попереднього періоду.

У відповідності до положень п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (надалі -Закон N 2181-III), якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Пунктом 17.2 ст. 17 Закону N 2181-III передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Як випливає з матеріалів справи до початку перевірки, реалізуючи положення абзацу третього пункту 5.1. статті 5 Закону N 2181-III, позивачем в податковій декларації на прибуток за перший квартал 2008 року відображено самостійно виявлену помилку щодо коригування валових витрат на суму розміром 979 565,00 грн., в тому числі валові витрати на суму розміром 833 333,00 грн. Крім того, в рядку 22 цієї ж декларації позивач зазначив штрафні санкції у розмірі 5 % - 12 245,00 грн., яку ТОВ «Росавто» сплатило 13.05.2015 р., про що свідчить виписка по особовому рахунку 2600715583 відкритому у ВАТ "Райфайзен Банк Аваль".

Таким чином, показники валових витрат були відкориговані позивачем у відповідності до наданого абз. 3 п. 5.1. ст. 5 Закону N 2181-III права та порядку шляхом відображення таких уточнених показників у складі податкової декларації за 1 квартал 2008 року.

Щодо не відображення в рядку 12 декларації нарахованої суми податку слід зазначити, що вказаний рядок заповнюється за умови позитивного значення об'єкта оподаткування, про що в декларації міститься відповідна примітка. Отже, оскільки об'єкт оподаткування має від'ємне значення (рядок 08 декларації), відповідно позивачем правомірно невідображена нарахована сума податкового зобов'язання.

Таким чином, висновки відповідача щодо незменшення ТОВ «Росавто» валових витрат на суму 833 333,00 грн. по платежах попереднього періоду на оплату товарів (робіт, послуг), отриманих у звітному періоді, є необґрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині висновку щодо незменшення валових витрат на суму 833333,00 гривень по платежах попереднього періоду протиправним.

В контексті наведеного слід зазначити, що податкове повідомлення-рішення від 05.08.2008 р. № 000535/0, згідно якого відповідачем встановлено порушення ТОВ «Росавто» п. 3.1 ст. 3, п. 5.9, п. 5.10 ст. 5, пп.11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 16.2 ст. 16 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», визначає податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 499 637,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 374 353,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 125 284,00 грн. за двома епізодами.

Судом було витребувано у відповідача детальний розрахунок нарахованих позивачу податкових зобов'язань за кожним епізодом, а також штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкових зобов'язань за кожним епізодом, однак останнього відповідачем надано не було.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що судом визнано протиправним збільшення відповідачем сум податку на прибуток як за першим так і за другим епізодом, а також беручи до уваги факт ненадання відповідачем детального розрахунку податкових зобов'язань за кожним епізодом, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 05.08.2008 р. № 000535/0 повністю.

З урахуванням наведеного вище, висновки, викладені в акті перевірки щодо заниження позивачем податку на прибуток суд вважає помилковими, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ТОВ «Росавто» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києві від 05.08.2008 р. № 000535/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 499 637,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 374 353,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 125 284,00 грн.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн. та з оплати судової експертизи в розмірі 10 440,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто» за рахунок асигнувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук