Ухвала суду № 54329431, 14.12.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 822/3002/15

14 грудня 2015 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Смілянець Е. С., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванакір" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванакір" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ч.6 статті 187 КАС України, Вінницьким апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 30 листопада 2015 року залишено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванакір" без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 11.12.2015 року виконати вимоги вказаної ухвали.

08.12.2015 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про обгрунтування сплаченої суми судового збору.

В обгрунтування вказаного клопотання, скаржником зокрема зазначено, що оскільки позов подавався до набрання чинності Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності з 01.09.2015 року то підстави для сплати судового збору у розмірі зазначеному в ухвалі про залишення адміністративного позову без руху відсутні.

Натомість, скаржник вважає, що він повинен сплатити лише 5359,20 грн. тобто 110 % від суми (1339,80) яка була сплачена позивачем при поданні позову.

Однак суд, зазначає, що твердження апелянта з цього приводу є помилковими, оскільки відповідно до статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з матеріалами справи, апелянт звернувся з апеляційною скаргою 21.11.2015 року тобто після набрання чинності змін внесених до Закону України "Про судовий збір", а тому підстави для застосування попередньої редакції вказаного закону відсутні.

При цьому неоднозначними є посилання апелянта на неправомірність застосування судом Закону України "Про судовий збір" у новій редакції, оскільки сам апелянт при розрахунку розміру судового збору, який на його думку підлягає сплаті, застосував норми нового закону, які передбачають сплату судового розміру у розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, в той час як попередня редакція передбачала сплату судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Також, крім зміни розміру судового збору за подання апеляційної скарги, змінився і розмір судового збору за подання адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, зазначеною сттатею визначено ставку судового збору за подання адміністративного позову юридичною особою.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами необхідно сплатити 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Формулювання зазначеної статті - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви означає, що до розрахунку потрібно застосовувати суму вирахувану виходячи із розрахунку 1,5 відсотка ціни позову.

Поняття ставки судового збору і суми сплаченого судового збору не є тотожними, оскільки ставка судового збору має чіткий розмір та прямо встановлена у законі, а сума сплаченого судового збору це сума фактично сплачена особою за певну форму звернення до суду, яка може відрізнятися від ставки судового збору чинної на момент конкретного звернення до суду особи, наприклад внаслідок внесення до закону змін, які змінили розмір ставки судового збору.

Таким чином може виникнути ситуація коли особа зверталася до суду з адміністративнии позовом під час дії одного розміру ставки судового збору, а звертається з апеляційною скаргою вже під час дії іншого (нового) розміру ставки судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що закон не прив'язує розмір судового збору за подання апеляційної скарги до розміру судового збору, що був сплачений при зверненні до суду з адміністративним позовом, натомість, як зазначалось вище такий розмір залежить лише від ставки судового збору визначеної законом, чинним на час конкретного звернення особи до суду.

Отже, в даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 110 % повинен розраховуватись виходячи із чинної на даний момент ставки судового збору за подання адміністративного позову тобто 110% від 1,5 відсотка ціни позову.

Таким чином, апелянт вважаючи що судовий збір повинен бути сплачений ним у розмірі 5359,20 грн. тобто 110 % від суми (1339,80) яка була сплачена позивачем при поданні позову фактично допускає невірне (помилкове) тлумачення норми Закону України "Про судовий збір".

Відтак, скаржник у встановлений в ухвалі від 30.11.2015 року строк, не усунув недоліки апеляційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

З урахуванням вказаного, керуючись ч. 1, 3 ст. 108, ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС України,

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванакір" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванакір" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги із доданими до скарги матеріалами (крім апеляційної скарги) направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Іншим особам, які беруть участь у справі, надіслати копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС України.

Суддя-доповідач Смілянець Е. С.