Рішення № 54328995, 08.12.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2015 р.Справа № 916/4162/15

За позовом: Квартирноексплуатаційного відділу міста ОСОБА_1

До відповідача: Приватного підприємства "АРТЕК-СОЮЗ"

про стягнення

Суддя Н.В. Рога

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 згідно довіреності №2238 від 06.05.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_1 згідно довіреності від 16.01.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Квартирноексплуатаційний відділ міста ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "АРТЕК-СОЮЗ" про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 8 273грн. 57коп., пені у розмірі 2 116грн. 22коп., інфляційних втрат у розмірі 215грн. 12коп. та 3% річних у розмірі 108грн. 12коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

25 вересня 2014р. між Квартирноексплуатаційним відділом міста ОСОБА_1 (надалі Балансоутримувач) та Приватним підприємством Артек-Союз (надалі - Субабонент) укладено Договір про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 2271), спожитою в процесі надання послуг з харчування № 142, згідно умов якого Балансоутримувач одержує теплову енергію від КП "Тепло" для опалення військового обєкту Військової частини А2183, а Субабонент частково отримує теплову енергію для опалення окремих приміщень, які він займає для здійснення господарської діяльності (надання послуг з харчування) на підставі Договору 286/2/13/10 від 24.04.2013р. та на підставі Додаткових угод до нього.

Згідно з п. 1.2 Договору Субабонент зобовязується відшкодувати витрати по опаленню за встановленими тарифами та у строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до п.п.2.2.2 та п. 2.2.3 Договору Балансоутримувач зобовязується повідомляти Субабонента письмово про зміну тарифів, за яким здійснюється відшкодування вартості; своєчасно, забезпечувати тепловою енергією протягом дії Договору прийняті Субабонентом обєкти харчування, що задіяні у наданні послуг згідно із Договором про харчування, дотримуючись норм споживання та технічних правил користування.

Пунктом 2.3.1. Договору передбачено, що Субабонент зобовязується виконувати умови і порядок відшкодування Балансотримувачу витрат на опалення в обсягах, і в строки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору Субабонент зобовязується після отримання від Балансоутримувача рахунку-фактури, акту виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Балансоутримувача.

Згідно з п. 6.6. Договору щомісячно, 30 числа Балансоутримувач надає Субабоненту рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному Договору.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. Сторони встановили, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.10.2014р.

20 березня 2015р. між Квартирноексплуатаційним відділом міста ОСОБА_1 та Приватним підприємством Артек-Союз була укладена Додаткова угода №1 до Договору №142 від 25.09.2014р., згідно якої сторони дійшли згоди про продовження терміну дії Договору №142 до 31.01.2015р. включно, на тих самих умовах.

Позивач по справі зазначає, що він належним чином виконував свої зобовязання щодо забезпечення Приватного підприємства Артек-Союз тепловою енергією, що підтверджується наданими рахунками, але відповідач своїх зобовязань щодо оплати наданих послуг протягом січня 2015р. не виконав, у звязку з чим, за ним утворилася заборгованість у сумі 8 273грн. 57коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У відповідності до п.4.2.1. Договору за порушення термінів оплати вартості спожитої теплової енергії Субабонент сплачує Балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 116грн. 22коп. за період з 15.04.2015р. по 20.09.2015р.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті норм законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 108грн. 12коп. та інфляційні втрати у сумі 215грн. 12коп., які також просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що 09.06.2015р. він сплатив у якості погашення заборгованості за теплопостачання за 2015р. 50 000грн., але ця сума не врахована позивачем.

Дослідивши матеріали справи, на підставі норм чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст. ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ця ж норма міститься у ст.20 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2014р. між Квартирноексплуатаційним відділом міста ОСОБА_1 (надалі Балансоутримувач) та Приватним підприємством Артек-Союз (надалі - Субабонент) укладено Договір про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 2271), спожитою в процесі надання послуг з харчування № 142, згідно умов якого Балансоутримувач одержує теплову енергію від КП "Тепло" для опалення військового обєкту Військової частини А2183, а Субабонент частково отримує теплову енергію для опалення окремих приміщень, які він займає для здійснення господарської діяльності (надання послуг з харчування) на підставі Договору 286/2/13/10 від 24.04.2013р. та на підставі Додаткових угод до нього.

Згідно з п. 1.2 Договору Субабонент зобовязується відшкодувати витрати по опаленню за встановленими тарифами та у строки, передбачені цим Договором.

Пунктом 2.3.1. Договору передбачено, що Субабонент зобовязується виконувати умови і порядок відшкодування Балансотримувачу витрат на опалення в обсягах, і в строки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору Субабонент зобовязується після отримання від Балансоутримувача рахунку-фактури, акту виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Балансоутримувача.

Згідно з п. 6.6. Договору щомісячно, 30 числа Балансоутримувач надає Субабоненту рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному Договору.

Як встановлено матеріалами справи, позивач належним чином виконував свої зобовязання щодо забезпечення Приватного підприємства Артек-Союз тепловою енергією, що підтверджується наданим рахунком, актом виконаних робіт на суму 8 273грн. 57коп., але відповідач своїх зобовязань щодо оплати наданих послуг протягом січня 2015р. не виконав.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ,а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за січень 201р. у сумі 8 273грн. 57коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.4.2.1. Договору за порушення термінів оплати вартості спожитої теплової енергії Субабонент сплачує Балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд доходить до висновку про його вірність та наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з Приватного підприємства "АРТЕК-СОЮЗ" пені у розмірі 2 116грн. 22 коп. за період з 15.04.2015р. по 20.09.2015р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 108грн. 18 коп. за період з 15.04.2015р. по 20.09.2015р. та інфляційні втрати у сумі 215грн. 12 коп. за період з травня 2015р. по червень 2015р., у звязку з чим вимога позивача щодо стягнення зазначених сум також підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що 09.06.2015р. ПП "АРТЕК-СОЮЗ" сплатило у якості погашення заборгованості за теплопостачання за 2015р. 50 000грн. судом не приймається до уваги, оскільки, в призначенні платежу за платіжним дорученням №1659 від 09.06.2015р. не зазначено, що оплата здійснюється саме за Договором про відшкодування вартості теплопостачання, (КЕКВ 2271), спожитого в процесі надання послуг з харчування №142 від 25.09.2014р.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовна заява Квартирноексплуатаційного відділу міста ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Квартирноексплуатаційного відділу міста ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "АРТЕК-СОЮЗ" (65017, м. Одеса, вул. Бреуса, 26/2) на користь Квартирноексплуатаційного відділу міста ОСОБА_1 (54056, м. Миколаїв, пр-т. Миру, 62-а, р/р352118001000339 в УДК Миколаївської обл., МФО 826013 код 08029523) заборгованість у розмірі 8 273грн. 57коп., пеню у розмірі 2 116грн. 22коп., інфляційні втрати у розмірі 215грн. 12коп., 3% річних у розмірі 108грн. 12коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 грудня 2015р.

Суддя Н.В. Рога