Ухвала суду № 54328810, 10.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.12.2015Справа № 910/7755/15-гСуддя Плотницька Н.Б., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" про відстрочку виконання рішення по справі

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго"

про стягнення 692 367 грн 71 коп.

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державне підприємство "Енергоринок"

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державне підприємство "національна енергетична компанія "Укренерго"

третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Представники сторін:

від стягувача - Войтенко А.І., представник за довіреністю;

від боржника (заявника) - Гончарук А.А., представник за довіреністю;

від третьої особи-1 - не з'явились;

від третьої особи-2 - Алімов Д.В., представник за довіреністю;

від третьої особи-3 - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" про стягнення 692 367 грн 71 коп. штрафу за порушення умов договору № 44/1-48 від 30.05.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 по справі № 910/7755/15-г позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задоволено у повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 692 367 грн 71 коп. штрафу та 13 847 грн 36 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 15.09.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 по справі № 910/7755/15-г залишено без змін.

30.11.2015 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" надійшла заява про відстрочку виконання рішення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 заяву Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" про відстрочку виконання рішення від 09.06.2015 по справі № 910/7755/15-г прийнято до розгляду, розгляд заяви у судовому засіданні призначено на 10.12.2015.

10.12.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення та клопотання про витребовування доказів.

Треті особи-1,3 у судове засідання 10.12.2015 повноважних представників не направили, про час та місце розгляду заяви про відстрочку виконання рішення були повідомлені належним чином.

У судове засідання 10.12.2015 з'явились представники сторін, та третьої особи-2, надали пояснення по суті заяви. Представник стягувача підтримав клопотання про витребування доказів. Судом відхилено клопотання про витребування доказів, як необґрунтоване.

Представник заявника надав пояснення по суті заяви про відстрочення виконання рішення надав пояснення по суті заяви, відповідно до яких просить суд задовольнити заяву та відстрочити виконання рішення по справі № 910/7755/15-г від 09.06.2015 до припинення обставин, що перешкоджають виконанню рішення, якими є експропріація, примусове вилучення, реквізиція, протиправні дії третіх осіб, захоплення 21.01.2015 підприємства та його майна групою осіб на території Автономної республіки Крим.

Суд вважає заяву боржника про відстрочку виконання рішення необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення, відповідач посилається на те, що у Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" відсутня можливість здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, у зв'язку із вилученням та експропріацією майна підприємства. В підтвердження даного факту заявник подав Сертифікат № 4440, виданий Торгово-промисловою палатою України 05.06.2015, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема експропріацію, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізицію, протиправні дії третіх осіб щодо заявника. Датою настання періоду дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в даному Сертифікаті зазначено 21 січня 2015 року, датою закінчення позначено - тривають станом на 05.06.2015.

Постановою Верховного Суду України від 19 січня 2010 року у справі №30/236 (1/319-15/85; 15/153) за позовом Приватного підприємства "Астро" до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", зазначено, що єдиним належним документом, який підтверджує виникнення форс-мажору, є висновок Торгово-промислової палати України.

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України" від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР передбачено, що Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту,регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Даний Сертифікат не може бути доказом неможливості виконання рішення боржником на час звернення із заявою про відстрочку виконання рішення, оскільки він підтверджує наявність дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо заявника з 21.01.2015 по 05.06.2015. Також заявником в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення надаються: копія Постанови Державної Ради Республіки Крим № 416-1/15 від 21.01.2015; копія Розпорядження Ради міністрів Республіки Крим № 7-р від 21.01.2015; копія наказу Міністерства палива та енергетики республіки Крим № 1 від 21.01.2015. Дані документи, відповідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути прийнятими судом в якості належних та допустимих доказів.

Таким чином, заявником не наведено обставин, що унеможливлюють або ускладнюють саме виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 по справі № 910/7755/15-г.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Судом враховано рекомендації п.7.1.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пунктом 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Враховуючи те, що Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не містить переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, у кожному конкретному випадку це, згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливості виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає відсутніми обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заява відповідача про відстрочку виконання рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення відмовити.

Суддя Н.Б.Плотницька