Рішення № 54328469, 08.12.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16

тел. 235-24-26

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" грудня 2015 р. Справа № 911/5007/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт», м. Одеса,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантжитло», м. Ірпінь,

про стягнення 220 376,45 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: не з’явились; від відповідача: не з’явились;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт» звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 11.11.2015р. до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантжитло», в якому просив суд стягнути з відповідача 220 376,45 грн. основної заборгованості за Договором поставки від 25.06.2014р. № 2506/14 та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки від 25.06.2014р. № 2506/14 відповідно до видаткових накладних позивачем відповідачу було поставлено товар загальною вартістю 793 026,03 грн. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, у зв’язку з чим у відповідача утворився основний борг в сумі 220 376,45 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2015р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантжитло» про стягнення 220 376,45 грн. прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 911/5007/15 та призначено розгляд справи в засіданні господарського суду на 08.12.2015р.

В судове засідання 08.12.2015р. позивач та відповідач не з’явились, вимоги ухвали господарського суду від 19.11.2015р. не виконали, витребувані судом документи не подали, про причини нез’явлення суд належним чином не повідомили, хоча були належним чином повідомлені судом про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать залученні до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.).

Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, про що свідчать залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, відповідно до права суду, наданого ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт», м. Одеса (далі по тексту - ТОВ «Крафт»), до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантжитло», м. Ірпінь (далі по тексту – ТОВ «Гарантжитло»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Майново-господарські зобов'язання між суб’єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

25.06.2014р. між ТОВ «Крафт» (постачальник) та ТОВ «Гарантжитло» (покупець) було укладено Договір № 2506/14 поставки (далі – Договір), згідно якого постачальник зобов’язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця будівельні матеріали та обладнання (товар), а покупець зобов’язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов Договору. Згідно умов Договору:

- вартість товару визначається у рахунках-фактурах, специфікаціях до даного договору та/або видаткових накладних, що є невід’ємною частиною Договору. Вартість доставки включена у вартість товару (пункт 2.1 Договору);

- покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар (партію товару) на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур та видаткових накладних, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата виписки (складання) відповідної видаткової накладної (пункт 2.4 Договору);

- поставка товару здійснюється Постачальником на умовах: DDР. Постачальник здійснює поставку товару Покупцю на місце, що вказане в замовлені (пункт 3.2 Договору);

- в окремих випадках постачальник здійснює поставку товару Покупцю на умовах: самостійна вибірка (самовивіз) Покупцем товару зі складу Постачальника або доставляє (пункт 3.2.1 Договору);

- прийняття Покупцем товару від Постачальника підтверджується видатковою накладною, засвідчується підписами представників сторін, та свідчить про виконання Постачальником у повному обсязі та належним чином умов Договору щодо поставки товару у кількості, асортименті та за ціною, згідно специфікацій та/або видаткових накладних (пункт 4.2 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну вартість 793 026,03 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін видаткових накладних та копіями відповідних довіреностей відповідача на отримання матеріальних цінностей:

- накладна від 30 липня 2014р. № 30/07-26 (довіреність від 29.07.2014р. № 743);

- накладна від 03 вересня 2014р. № 3/09-13 (довіреність від 03.09.2014р. № 795);

- накладна від 10 вересня 2014р. № 10/09-17 (довіреність від 03.09.2014р. № 795);

- накладна від 22 вересня 2014р. № 22/09-05 (довіреність від 22.09.2014р. № 818);

- накладна від 23 вересня 2014р. № 23/09-08 (довіреність від 22.09.2014р. № 818);

- накладна від 24 вересня 2014р. № 24/09-20 (довіреність від 22.09.2014р. № 818);

- накладна від 03 жовтня 2014р. № 3/10-12 (довіреність від 02.10.2014р. № 846);

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору щодо поставки товару.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні мати певний перелік обов’язкових реквізитів.

Судом встановлено, що видаткові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи, містять найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір поставки, та інші необхідні реквізити. Відповідні накладним довіреності на отримання матеріальних цінностей, виписані відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Мінфіну від 16.05.1996, № 99 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», свідчать про отримання товару відповідачем. Отже, суд прийшов до висновку, що вони відповідають вимогам зазначеного закону та є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції. За первинними документами суд достовірно встановив факт поставки та ідентифікував особу покупця – ТОВ «Гарантжитло».

Згідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Пунктом 2.4 Договору сторони передбачили, що оплата здійснюється протягом 14 календарних днів від дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата виписки (складання) відповідної видаткової накладної. За таких обставин, строк оплати товару за вищеперерахованими видатковими накладними є таким, що настав.

Відповідач оплатив позивачу грошові кошти за поставлений товар частково в сумі 572 649,58 грн., а саме сплатив:

- платіжним дорученням від 20.08.2014р. № 38522 на суму 25 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 27.08.2014р. № 38562 на суму 15 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 29.08.2014р. № 38577 на суму 15 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 02.09.2014р. № 38595 на суму 116 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 03.09.2014р. № 38597 на суму 60 491,25 грн.;

- платіжним дорученням від 11.09.2014р. № 38677 на суму 5 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 12.09.2014р. № 38691 на суму 20 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 16.09.2014р. № 38735 на суму 10 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 17.09.2014р. № 38752 на суму 60 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 19.09.2014р. № 38784 на суму 155 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 26.09.2014р. № 38872 на суму 30 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 30.09.2014р. № 38904 на суму 15 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 01.10.2014р. № 38925 на суму 15 000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 02.10.2014р. № 38935 на суму 26 158,33 грн.;

- платіжним дорученням від 03.10.2014р. № 38950 на суму 5 000,00 грн.; про що свідчить залучена до матеріалів справи копія довідки банку «Південний» з 01.07.2014р. по 31.12.2014р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Суд ухвалою від 19.11.2015р. (копію якої відповідач отримав 04.12.2015р.) витребовував у відповідача документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за Договором поставки від 25.06.2014р. № 2506/14. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, доказів оплати коштів за отриманий від позивача товар в більшому розмірі, ніж визнає за ним позивач, не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем, строк оплати якої настав, складає 220 376,45 грн., відповідно, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи вимоги позивача, суд вважає їх обґрунтованими, законними, задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантжитло» на користь позивача 220 376,45 грн. заборгованості. У відповідності до частини другої статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантжитло» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. 3-го Інтернаціоналу, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 37547792)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» (65098, м. Одеса, вул. Степна, буд.1, ідентифікаційний код 31760612)

220 376,45 грн. (двісті двадцять тисяч триста сімдесят шість гривень сорок п’ять копійок) основного боргу,

3 305,65 грн. (три тисячі триста п’ять гривень шістдесят п’ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 15.12.2015р.

Суддя О.В. Конюх